WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Структурування інтересів економіко-політичних еліт у процесі ринкових перетворень в Україні - Реферат

Структурування інтересів економіко-політичних еліт у процесі ринкових перетворень в Україні - Реферат

участь лідерів у фракціях парламенту та в переговорних процесах з урядом.
Таблиця 1
Прогрес у ринкових перетвореннях
Країни Частка приватного сектора в ВВП в %, сер.2000 р.
(в оцінках EBRD) Підприємства Ринкова конкурен-ція Індекс сприйняття корупції, 1999 р. ****
Велико-масштабна привати-зація * Мала привати-зація ** Реструкту-ризація управління підприємст-вами ***
Чеська Республіка 80 4 4+ 3+ 3 4,6
Угорщина 80 4 4+ 3+ 3 5,2
Польща 70 3+ 4+ 3 3 4,2
Росія 70 3+ 4 2 2+ 2,4
Україна 60 3- 3+ 2 2+ 2,6
Молдова 50 3 3+ 2 2 ?
* Великомасштабна приватизація: +4 означає стандарти і прояви, типові для развинених індустріальних економік з більше, ніж 75 % підприємств, заснованих на приватній власності з ефективним корпоративним управлінням.
** Мала приватизація: +4 означає стандарти і прояви, типові для развинених індустріальних економік з недержавною власністю на малих підприємствах та ефективною торгівлею землею.
*** Реструктуризація управління підприємствами: +4 означає стандарти і прояви, типові для развинених індустріальних економік з ефективним корпоративним контролем, що здійснюється за допомогою внутрішніх фінансових інститутів і ринків, які сприяють ринковоорієнтованому реструктуруванню.
**** Нижчі показники означають вищий рівень корупції.
Джерела: Transition Report 2000 / European Bank for Reconstruction and Development, P.14; Transparency International reported in Transition Newsletter, October 1999. Pp.12 - 13.
Водночас формування середовища великих бізнесменів і власників у 1990-х та на почтку 2000-х років відбувалось значно повільніше, що спричинялося особливостями економічних реформ і приватизації, украй низьким припливом іноземних інвестицій, а також приватними і корпоративними інтересами, обумовленими цими процесами. Зокрема, іноземні інвестиції в економіку України були одними з найнижчих серед колишніх країн державного соціалізму: за 1989 - 2000 роки їх обсяг склав усього $67 на душу населення (таблиця 2).
Таблиця 2
Спрямовані іноземні інвестиції (СІІ) в окремих країнах
(сукупний приплив у балансі платежів), в $млн.
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 Кумулят. приплив СІІ на душу населення 1989-2000 ($) Приплив СІІ в % до ВНП, 2000
Чеська Республіка 2.526 1.276 1.275 3.591 6.234 4.477 6.000 2.102 9.1
Угорщина 4.410 1.987 1.653 1.453 1.414 1.650 1.650 1.935 3.5
Польща 1.134 2.741 3.041 4.966 6.348 9.299 8.000 751 5.9
Латвія 245 379 515 303 331 330 350 1.027 4.6
Болгарія 98 138 507 537 806 975 900 407 8.1
Румунія 417 415 1.267 2.079 1.070 1.000 1.200 303 2.8
Молдова 73 23 71 88 34 100 60 102 7.1
Росія 1.663 1.665 4.036 1.734 746 2.000 2.500 85 0.8
Україна 257 526 581 747 489 594 800 67 1.9
Джерело: Economic transition in Central and Eastern Europe, the Baltic states and the CIS / Transition report update. EBRD, April 2001. P. 22.
Хоча іноземні інвестиції у 2000 - 2003 роках зросли в 2,2 раза і на кінець періоду склали $150 на душу населення, цей показник залишається дуже низьким у порівнянні з більшістю країн колишнього державного соціалізму [11]. Таке інвестиційне середовище не могло істотно вплинути на формування зорієнтованого на Захід (і залежного від нього) великого капіталу, який прагне жити за європейськими правилами.
Водночас успішні учасники ринків, що формуються, мали багаторічний досвід діяльності в рамках потужних соціальних мереж при соціалізмі, що стали, як відзначає Д. Старк, незапланованим результатом спроби "наукового управління" економікою цілої держави [7]. Організаційно-політичний капітал, знання й інформація акумулювалися в соціальних мережах номенклатурного характеру. Соціальні мережі - це стабільні моделі безпосередньої взаємодії людей, що утворюють "живу тканину" суспільства, його комунікативно-ціннісний каркас і функціонують згідно з власною логікою. Окремі з них розсипалися в умовах економічної і соціальної трансформації, інші зміцнювалися в міру того, як їх учасники освоювали нові стратегії успіху, треті народжувалися на новому ґрунті.
У просторі, що вивільнявся внаслідок руйнації інститутів адміністративно-командної економіки, на передові позиції виходили раніш сформовані, а також відтворені та нові структури неформальних соціальних мереж, встановлювалися відповідні правила й цінності, що забезпечувало активність, обмін і конвертацію необхідних ресурсів. Створювані шляхом реформ формальні інститути ринкової економіки для свого успішного функціонування повинні були вбудовуватися в існуючі соціальні мережі, пристосовувати до них свої правила-цінності. І, навпаки, у 1990-х роках відбувався активний процес пристосування соціальних мереж, що відтворювалися, та відповідних цінностей до нових інституціональних можливостей, проникнення в них. Це був симбіотичний процес, у якому здійснювалася інверсія інституціональних форм під впливом існуючих мереж у тому випадку, якщо правила взаємодії у їхніх рамках виявлялися істотно іншими, ніж ті, що декларувалися новими інституціональними формами. Такі процеси породжували не тільки специфічні характеристики посткомуністичного суспільства та його економіки, але й сприяли утвердженню і подальшому відтворенню специфічних характеристик їх гравців, у тому числі й еліт.
В Україні важливими причинами повільних темпів і незавершеності реформ донині, а також глибокого економічного спаду, були1:
· слабкість і високий ступінь політичної поляризації2 національної еліти, що проявилася вже на початку 1990-х років;
· висока конкуренція приватних інтересів за встановлення контролю над урядом;
· збереження кадрів попередньої системи на більшості ключових позицій адміністративного управління як національного, так і регіонального рівня;
· високий рівень бюрократичної корупції;
· пов'язаний з названими факторами низький ступінь довіри населення до політики, що проводилася, до нових інститутів та лідерів.
Практично й дотепер приватизація не використовувалася як важливий інструмент інвестування національної економіки, а мала, насамперед, фіскальний характер. Розквіт бюрократичної корупції обумовлювався особливостями розвитку пострадянського капіталізму в умовах, коли бракувало приватних капіталів, традиційно високого значення соціальних мереж і неформальних правил гри в економіці й політиці, домінування механізмів "номенклатурної" приватизації та "захоплення держави" (Дж. Хельман) 3 групами інтересів.
Загальної характеристики цього процесу цілком стосується іронія К. Маркса щодо "лагідної політичної економії", в уявленні якої в період первинного нагромадження капіталів мають "панувати праця і право" [10, с. 726]. Дійсність спростувала такі ілюзії. Приватизація власності відбувалася аж ніяк не за принципом придбання об'єктів тими, хто спроможний вкласти більше коштів і бути ефективним власником; ефективні управлінці часто не малидостатнього капіталу для придбання власності.
Нові власники для втримання і розширення власності в умовах гострої конкуренції, неоднозначності активів і правил гри
Loading...

 
 

Цікаве