WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Становлення та розвиток мережевого підходу до вивчення політичних процесів - Реферат

Становлення та розвиток мережевого підходу до вивчення політичних процесів - Реферат

відтак все більше залучаються до формулювання порядку денного та впливають на процеси управління [7, с. 269]. Результатом цього є функціональний взаємозалежний зв'язок між публічними та приватними акторами у процесі державного управління. У цьому контексті політичні мережі стають певним способом вирішення проблем суспільно-політичної координації [7, с. 270].
Існуючі в мережі структурні взаємини, на відміну від ієрархічних, є швидше горизонтальними, ніж вертикальними. Це підтверджує багато дослідників, які розглядають ієрархії та мережі як два полюси певного континууму [3, с. 13]. Якщо для перших найважливішим контрольним механізмом є владні повноваження, то для других - вироблені правила поведінки й довіра [3, с. 17]. На відміну від обміну та конкуренції, характерних для ринкової форми управління, заснованої на максимізації особистих інтересів через обчислення вигід та витрат, відносини у мережі будуються на основі домовленостей і на прагненні досягти результатів, важливих для всіх акторів [7, с. 263]. З урахуванням цього використання мережевих конструктів дозволяє скоротити витрати на інформацію і трансакції.
Слід зазначити, що в межах управлінської школи політичних мереж поступово формується і так звана школа Макса - Планка, представники якої використовують концепцію актор-центричного інституціоналізму [8], що доповнюється теоріями обміну і залежності ресурсів. Інститути при цьому розуміються як постійні структури, що забезпечують раціонально діючим акторам можливості максимізувати власні переваги. Їх головна функція полягає у налагодженні скоординованих дій між учасниками. Мережі за таких умов визначаються як неформальні неієрархічно організовані інститути з відносно постійним членством та неформальними відносинами між учасниками задля реалізації поставлених цілей [7, с. 270].
Дослідники школи Макса - Планка доводять, що мережі відрізняються взаємозв'язком, динамізмом та існуванням загальних цілей. Однак, поруч з привнесенням гнучкості в управлінський процес, вони можуть і породжувати проблеми координації.
Слід зазначити, що школа Макса - Планка запропонувала набір пропозицій щодо організації неієрархічної кооперації в мережах з метою запобігання групового блокування та подолання структурної неефективності.
Необхідно мати на увазі, що мережеві конструкти не є остаточним вирішенням проблем управління. Через свою динаміку вони стають квазінституційними аренами з власною структурою конфліктів. Крім того, політичні мережі не піддаються механізмам демократичного контролю і часто характеризуються браком легітимності [18]. Отже, управлінська школа застосовує мережевий підхід у дослідженнях проблем публічної політики та аналізі процесів управління.
Підсумовуючи, відзначимо, що якщо школа посередництва інтересів забезпечує значну кількість емпіричних досліджень як із якісним, так і з кількісним використанням мережевих конструктів (останнє найбільш проявляється у працях американських науковців), то управлінська школа пропонує значно менший обсяг емпіричних досліджень з якісним застосуванням мережевого підходу. Проте, як уже зазначалося, дві школи не виключають одна одну, а скоріше взаємодоповнюють, що корисно при різноманітності дослідницьких об'єктів вивчення та цілей дослідження.
Отже, мережевий підхід до політики, з'явившись як відповідь на зміни політичної реальності та реакція на складність сучасного політичного процесу, нині ефективно застосовується для аналізу зв'язків публічних і приватних акторів та вивчення проблем державного управління.
Література:
1. Мережі та мережеві війни: Майбутнє терору, злочинності та бойових дій. / За ред. Дж. Арквілли, Д. Ротфельда. - К.: Києво-Могилянська акад., 2005. - 350 с.
2. Сморгунов Л. Сетевая методология исследования политики. // http://politanalysis.narod.ru/smorgunov2.html
3. Airaksinen J., Haveri A. Networks and hierarchies in inter- municipal cooperation. // Conference of European Group of Public Administration, Lisbon. -2003. - September. - PP. 1 - 27.
4. Ansell C., Parsons C., Darden K. Dual Networks in European Regional Development Policy. // Journal of Common Market Studies. - 1997. - Vol. 35. - No.3. - PP. 347 - 375.
5. Ansell C. The Networked Polity: Regional Development in Western Europe. // Governance: An International Journal of Policy and Administration. - 2000. - Vol.13. - No.3. - PP. 303 - 333.
6. Beidernikl G. Evaluating Policy Networks - Abilities and Constraints of Social Network Analyses. // Metodoloski zvezki. - 2004. - Vol. 1. - No.2. - PP. 441 - 454.
7. Borzel T. Organizing Babylon - On the Different Conceptions of Policy Networks. // Public Administration. - 1998. - Vol. 76. - No.2. - PP. 253 - 273.
8. Borzel T. What's So Special about Policy Networks? An Exploration of the Concept and Its Usefulness in Studying European Governance. // http://eiop.or.at/eiop/texte/1997-016a.htm
9. Carpenter D., Esterling K., Lazer D. Information and Contact- Making in Policy Networks: A Model with Evidence from the U.S. Health Policy Domain. // http://www.ksg.harvard.edu/prg/lazer/contact.pdf
10. John P. Policy Networks. // http://website.lineone.net/~peter.john/polnet2.html
11. Kasza A. Innovation Networks, Policy Networks, and Regional Development in Transition Economies. // EPSNET Conference.-Prague. - 2004.- 18 - 19 June. - PP. 4 - 16.
12. Kenis P., Schneider V. Policy Network: Empirical Evidence and Theoretical Consideration.-Frankfurt, 1997. - 192 p.
13. Kenis P., Raab J. Wanted: a Good Network Theory of Policy Making. // 7th National Public Management Conference, Washington D.C. - 2003. - 9 - 10 October. - PP. 1 - 29.
14. Kljin E., Koppenjan J. Public Management and Policy Networks. // Public Management. - 2000. - Vol. 2. - No.2. - PP. 135 - 158.
15. Marsh D. Comparing Policy Networks. - Buckingham and Philadelphia: Open University Press, 1998. - 226 p.
16. Mills M., Saward M. All Very Good in Practice, but What about Theory? A Critique of the British Idea of Policy Networks. // http://www.psa.ac.uk/cps/1994/mills.pdf
17. O'Toole L. Public Management in Intergovernmental Networks: Matching Structural Networks and Managerial Networking. // http://www.cas.sc.edu/poli/psrw/O'Toole030703.pdf
18. O'Toole L, Meier K. The Implications for Democracy in a Networked Bureaucratic World. // Journal of Public Administration Research and Theory.-1997. - Vol. 7. - No.3. - PP. 443 - 460.
19. Pratchett L. Policy Communities and Urban Governance. // http://www.psa.ac.uk/cps/1994/prat.pdf
20. Rhodes R. A. W. Policy Network Analysis. // To be published in: M. Moran, M. Rein and R. E. Goodin (Eds.). The Oxford Handbook of Public Policy. Oxford: Oxford University Press. - 2006.
21. Richardson J. Government, Interest Groups and Policy Change. // Political Studies. - 2000. - Vol. 48. - PP. 1006 - 1025.
22. Richardson, J., Jordan, G. Governing Under Pressure. The Policy Process in a Post-parliamentary Democracy. - Oxford: Martin Robertson. - 1979. - 324 p.
23. Scharpf F., Mohr M. Efficient Self-Coordination in Policy Networks: A Simulation Study. // http://www.mpi-fg-koeln.mpg.de/pu/mpifg_dp/dp94-1.pdf
24. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве