WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Становлення єдиної національної ідентичності в Україні - Реферат

Становлення єдиної національної ідентичності в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Становлення єдиної національної ідентичності в Україні
В Україні спостерігається суттєва різниця в системі ідентичностей громадян з різних регіонів. Регіональний зріз дає можливість виявити найочевидніші розбіжності в усьому масиві етнічних, мовних, релігійно-конфесійних, геополітичних, політико-ідеологічних орієнтацій та пріоритетності тих чи інших типів ідентичності громадян. Це дає підстави для виявлення впливу регіональних особливостей на перспективи становлення нації та спільної ідентичності в країні.
Територія і держава, її політико-правова система, соціально-економічні відносини, етнічна, культурна специфіка є компонентами, які закладають фундамент для націотворення. Суспільство, зберігаючи етнічну, культурну, регіональну специфіку, набуває ознак нації у процесі самоусвідомлення єдиною спільнотою та утвердження єдиної ідентичності, визначенням національних інтересів тощо. Регіональна неоднорідність створює унікальність держави, але, водночас, може бути й фактором уповільнення процесу консолідації суспільства. З огляду на це, до питання регіональної специфіки України звертаються вітчизняні дослідники А. Колодій, О. Маланчук, О. Майборода, С. Макеєв, О. Уткін, Н. Черниш та інші. Водночас відвернення будь-яких загроз існуванню та цілісності держави полягає не в прагненні до однорідності, а в досягненні єдності та ефективної взаємодії між громадянами та спільнотами.
Для частини українських громадян саме регіональний чинник за впливом на специфіку ідентичності виявляється одним із ключових. Поряд із етнічною та національною ідентичностями регіональна приналежність може виступати як стійка та навіть головна складова ідентичності. Соціологічні дані демонструють вагому роль типу регіональної ідентичності в системі соціальних ідентичностей українських громадян. Так, на 2004 рік сукупна частка громадян, у яких переважає локальна ідентифікація (на рівні регіону чи району, міста, селища) - 37,2 %, співмірна з часткою тих, для кого головною є самоідентифікація "громадянином України" - 44,2 %, частка тих, хто вважає себе громадянином колишнього СРСР - 10,7 %, представником свого етносу, нації - 3,1 %, громадянином Європи - 0,7 %, громадянином світу - 2,4 %, інше - 1,4 %, не відповіли 0,2 % [1]. Варто враховувати, що, за цими даними, йдеться передусім про пріоритетність та відповідний вибір між ідентичностями різних рівнів: локального, національного, наднаціонального.
В сучасній Україні найпомітніші ідентифікаційні суперечності властиві прикордонним регіонам (Галичина, Закарпаття, Буковина, АР Крим, Донбас). Результати дослідження ідентифікаційних особливостей у географічно найбільш віддалених містах східного і західного регіонів (у Донецьку і Львові) дають підстави для низки висновків про різницю між специфікою системи ідентичностей для представників обох регіонів і міст [2]. Так, для представників Донецька пріоритетними виявилися соціально-професійні, вікові, політико-ідеологічні й геополітичні (передусім із орієнтацією на радянське, російське) чинники ідентичності, тоді як для представників Львова - етнічні, релігійні, національні чинники ідентичності. Разом з тим, розбіжності у специфіці проявів ідентичності між представниками молодшого покоління обох регіонів нівелюється: показники самоідентифікації "громадянином України" для молодшого покоління у Львові та в Донецьку становлять понад 90 %, що, зокрема, свідчить про "зближення ідентифікаційних моделей" молодшого покоління [3].
Специфіка мовної, етнічної, конфесійної орієнтації видозмінюється в регіональному вимірі. Результати досліджень фіксують помітні розходження між різними регіонами в оцінках як історичного минулого (образи політичних діячів різних епох, низка важливих історичних подій), так і перспектив (бажаний соціально-економічний устрій, питання статусу російської мови, вектори зовнішньополітичного розвитку) сучасної України [4].
Увесь комплекс відмінностей у способах ідентифікації та орієнтаціях громадян найвиразніше проявився між прикордонними регіонами на сході, заході, півдні України та між окремими областями в рамках кожного регіону, які відрізняються етнічною, мовною, конфесійною структурою. Отже, необхідно брати до уваги, що в Україні етнокультурні ареали відрізняються від українського етнічного та культурного середовища, утворюють громади компактного і дисперсного розселення (росіяни, кримські татари, угорці, румуни, поляки тощо), чия кількість є вагомою у низці регіонів (таблиця 1).
Таблиця 1
Розподіл відповідей респондентів,що представляли громадян України, (у %) *
Українці за національністю (офіційно) Ототожнюють себе з українцями Ототожнюють себе з радянськими людьми Розмовляють вдома
переважно українською мовою Виступають за розширене вживання української мови як державної Належать до християнських конфесій українського підпорядкування
Західний 92,78 91,70 2,17 93,86 51,23 63,57
Північний 90,67 88,06 6,72 75,75 57,84 51,98
Північно-західний 95,88 86,60 5,15 90,03 90,26 89,57
Центральний 89,44 80,00 6,62 78,33 65,56 50,25
Південно-західний 82,53 77,32 4,83 79,93 26,06 25,99
Київ 80,93 77,12 9,72 30,08 70,34 50,33
Північно-східний 79,51 66,39 11,07 47,54 86,94 55,89
Південно-східний 78,26 63,77 19,39 36,23 51,80 47,45
Південний 76,45 61,22 13,04 38,78 83,27 67,30
Східний 46,74 32,81 25,16 4,94 12,10 20,00
АР Крим 18,82 6,28 28,25 0,90 35,15 36,30
Україна
в цілому 75,38 65,82 12,52 51,48 56,50 53,25
* Дані опитувань, проведених у липні 2000 р. Центром соціальних і маркетингових досліджень "СОЦИС" на замовлення Фонду держмайна України Див.: Колодій А. Радянська ідентичність та її носії в незалежній Україні // www.politics.lviv.ua/nations/soviet3.html
** Групування областей у регіони таке: західний (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська), південно-західний (Закарпатська, Чернівецька), північно-західний (Рівненська, Волинська, Хмельницька), північний (Житомирська, Київська, Чернігівська), центральний (Вінницька, Черкаська, Полтавська, Кіровоградська), північно-східний (Сумська, Харківська), східний (Луганська, Донецька), південно-східний (Дніпропетровська, Запорізька), південний (Одеська, Миколаївська, Херсонська) та АР Крим.
Для областей східних, південних і, в дещо меншій мірі, центрально-східних регіонів властиві: по-перше, незначна частка громадян із українською етнічною та національною ідентифікацію, що простежується за низкою параметрів; по-друге, значна частка тих, хто ідентифікує
Loading...

 
 

Цікаве