WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Співдружність Незалежних Держав: механізми взаємовідносин політичних лідерів - Реферат

Співдружність Незалежних Держав: механізми взаємовідносин політичних лідерів - Реферат

співробітництва.
У цьому зв'язку необхідно зауважити, що інституційна структура таких об'єднань, як Єдиний економічний простір, на сьогодні ще недостатньо вивчена. Вважається, що ця форма регіональної інтеграції передбачає перетворення зрілого єдиного ринкового механізму в цілісний господарсько-політичний організм, який являтиме собою політичний союз держав [13].
Аналізуючи існуючі механізми взаємодії держав у рамках Співдружності та її регіональних об'єднань, необхідно констатувати, що вони не враховують об'єктивного стану внутрішньополітичного та економічного розвитку на сучасному етапі. Це ще раз підтверджує тезу про те, що вирішення будь-яких питань щодо налагодження ефективного багатостороннього співробітництва держав залежить не лише від політичної волі сторін.
Практика функціонування СНД підтвердила, що будь-які політичні рішення щодо формування міждержавних механізмів взаємодії мають ухвалюватися на основі об'єктивних чинників. Важливо, на мою думку, враховувати те, що після розпаду СРСР виникли нові держави із своїми економічними комплексами, товарними і фондовими ринками, а тому вважати, що всі господарські відносини, які існували раніше, знову можна відновити при наявності лише політичної волі сторін, і при цьому вони будуть ефективними, означає не враховувати об'єктивні реалії сьогодення.
Світовий досвід свідчить, що для взаємної інтеграції держави, перш за все, повинні мати досить близький рівень чотирьох основних макроекономічних показників: співвідношення дефіциту держбюджету до ВВП, співвідношення зовнішнього боргу до ВВП, рівня інфляції і ставки рефінансування. На сьогодні ці показники держав СНД значно відрізняються, а тому говорити про ефективну їх взаємодію в економічній сфері не доводиться.
Принципи створення і діяльності міждержавної організації, основними завданнями якої задекларовано ефективне економічне співробітництво та подальша інтеграція держав, мають враховувати не тільки політичну волю сторін, але й базуватися на об'єктивних факторах їх політичного і соціально-економічного розвитку. При цьому необхідно зважати на те, що потреба у розширенні економічного простору виникає тоді, коли на певному етапі вже вичерпано внутрішньодержавні можливості економічного розвитку. Отже, співробітництво у межах будь-якого міждержавного об'єднання може лише надати додатковий імпульс позитивному розвитку держав, але не вирішує внутрішніх проблем становлення їх економік. Підтвердженням цьому може бути тривалий інтеграційний процес європейських держав.
Змістовне багатостороннє співробітництво держав неможливе без розвитку двосторонніх відносин. Проте саме двосторонні відносини не раз ставали нагодою для заяв щодо виходу з СНД. Зокрема, 11 квітня 2006 року на засіданні парламенту Грузії голова парламенту Н. Бурджанадзе заявила про можливість виходу її країни із Співдружності, мотивуючи це економічними обмеженнями та запровадженням візового режиму з боку російської сторони [14]. Раніше, у грудні 2005 року, під час перебування в Україні президент Грузії М. Саакашвілі заявив, що визнає всю складність проблем, які існують у функціонуванні Співдружності, проте не розглядає можливість виходу з СНД [15].
Заяви про вихід з СНД лунали і раніше з боку керівництва Грузії, хоча зрозуміло, що вони, швидше за все, були реакцією на загострення двосторонніх грузинсько-російських відносин і, можливо, своєрідним засобом впливу на іншу сторону. Безумовно, що такий стан двосторонніх відносин не може позитивно впливати на розвиток багатостороннього співробітництва у рамках СНД.
Подальший розвиток багатостороннього співробітництва держав у рамках Співдружності та її регіональних об'єднань залежатиме, в першу чергу, від тих процесів, які відбуватимуться в самих державах.
У цьому зв'язку необхідно зауважити, що трансформаційні процеси в державах Співдружності відбуваються складно і суперечливо [16]. Разом з тим, в результаті складних процесів трансформації в державах поступово формується нове покоління еліти та лідерів, які прагнуть формувати нові політичні стратегії, виходячи з тих ресурсів, які є в їх розпорядженні, у тому числі економічних та політико-правових. Цей процес проходить досить складно, оскільки нове покоління політичної еліти і лідерів формується в боротьбі з цінностями, нормами і стратегіями, притаманними попереднім поколінням. Разом з тим, в усіх випадках йдеться про відхід від традиційних підходів та бажання розвивати в сучасних умовах нові напрями зовнішньої політики.
У подальшому політичній еліті та лідерам держав-учасниць СНД належить переглянути свої підходи до механізмів міждержавного співробітництва у межах Співдружності та її регіональних об'єднань з метою віднайдення ефективніших, спрямованих на забезпечення національних інтересів.
Досвід багатьох країн свідчить, що зовнішня політика держави матиме успіх лише тоді, коли вона спиратиметься, з одного боку, на національні інтереси, які є об'єднуючим, консолідуючим чинником, а з іншого - є наслідком позитивних внутрішньодержавних політичних та економічних перетворень.
З огляду на це, одним з важливих завдань, які постають перед державами-учасницями СНД, є формування здорової політичної і економічної еліти та лідерів, спроможних забезпечити стабільність, динаміку і стійкий поступ своїх держав як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Література:
1. Рудич Ф. М., Балабан Р. В., Ганжуров Ю. С. Громадянське суспільство в сучасній Україні: специфіка становлення, тенденції розвитку. - К.: Парламентське видавництво, 2006. - С. 124 - 125.
2. Цит. праця. - С. 125.
3. Цит. праця. - С. 113.
4. Див.: Віденська конвенція про правоміжнародних договорів, 1969 р.
5. Див.: Решение Совета глав государств СНГ об утверждении Правил процедуры Совета глав государств, Совета глав правительств, Совета министров иностранных дел и Экономического совета Содружества Независимых Государств от 7 октября 2002 года.
6. Справка: саммиты СНГ// http://www.china.org.cn/russian/172258.htm
7. Решение Совета глав государств СНГ о разграничении полномочий между Советом глав государств и Советом глав правительств СНГ от 2 апреля 1999 года // Содружество. Информационный вестник Совета глав государств и Совета глав правительств СНГ. - 1999. - №1 (31). - С. 74 - 75.
8. Див.: згадане Рішення Ради глав держав СНД.
9. Див.: Решение Совета глав государств СНГ об утверждении Правил процедуры Совета глав государств, Совета глав правительств, Совета министров иностранных дел и Экономического совета Содружества Независимых Государств от 7 октября 2002 года.
10. Решение Совета глав государств о механизме решений Совета глав государств и Совета глав правительств СНГ (концептуальные положение) от 2 апреля 1999 года // Содружество. Информационный вестник Совет глав государств и Совет глав правительств СНГ. - 1999. - №1 (31). - С. 80 - 81.
11. Дем'янець В. І. Договірно-правове співробітництво держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав // Право України. - 2003. - №7. - С. 148.
12. http://yakovenko.rian.ru/11/20040224/102.html
13. Дадалко В. А., Дадалко А. В. Международные экономическое сообщество: современное состояние и перспективы развития. - Минск, 1999. - С. 51 - 55; Семенов К. А. Международная экономическая интеграция. - Москва, 2001. - С. 21 - 23.
14. http://www.rosbalt.ru/2006/04/13/250432.html
15. http://www.civil.ge/rus/article.php?id=9415
16. Див.: Ф. Рудич. Політичне лідерство в країнах СНД та Балтії: загальне, особливе // Політичний менеджмент. - №2 (17). - 2006. - С. 3 - 18.
17. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве