WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Соціально-політичні наслідки інформаційної революції - Реферат

Соціально-політичні наслідки інформаційної революції - Реферат

можна стверджувати, що керівні структури "Аль-Каїди" знищено чи хоча б паралізовано. І потім: навіть країна з військовим бюджетом у 300 мільярдів доларів просто фізично не може собі дозволити великомасштабного вторгнення в усі суверенні держави, запідозрені в приховуванні терористів. Нині розвинені країни так і не знайшли адекватного способу нейтралізації терористичних загроз [18].
Поява електронних мереж створила якісно нові умови і для пропаганди терористами своїх ідей, для їх відкритої полеміки з офіційними державними структурами, для дискредитації і дезавуювання заяв офіційної влади.
Не слід забувати й те, що з комп'ютеризацією адміністративно-управлінських процесів терористи одержали можливість використовувати у своїх цілях відносно дешеві та доступні методи інформаційно-комп'ютерних диверсій. Поки під удар потрапляють найрозвиненіші країни, де поширено відкриті електронні системи. Це, насамперед, США і Канада, де проживає понад 50 % користувачів Інтернету [19].
Отже, однією з головних рис, що визначають обличчя цивілізації ХХІ століття, є зростаюча потуга інформаційних і комунікаційних технологій, розмаїтість і можливості яких лімітовані лише винахідливістю самої людини. Інформаційні та комунікаційні технології стали, без перебільшення, справжньою рушійною силою світового розвитку. Безперечно й те, що інформація стала реальним соціальним ресурсом. Адже тільки вона здатна допомогти людині адаптуватися до життя в умовах невизначеності, пристосуватися до постійних змін, виробити стереотипи поведінки, що відповідають новим обставинам. Поява новітніх технологій, формування глобальних інформаційних мереж і систем уперше в історії людства відкривають не тільки технічні, але й економічні можливості зв'язати буквально кожного з кожним, об'єднати інформаційні ресурси людської цивілізації і забезпечити доступ до них будь-якій особі. Ці процеси породжують глибокі якісні зміни у всіх сферах людської діяльності. Формується новий тип суспільства - інформаційного.
Найважливішою особливістю інформаційного суспільства є перенесення акценту у виробництві з використання матеріалів на надання послуг, що обумовлює значне зниження видобутку і переробки сировини та витрат енергії. Переважний розвиток "третинного" сектора економіки - надання послуг - істотно змінює питому вагу галузей економіки у формуванні валового національного продукту.
Дослідження співвідношення розвитку Інтернету і демократизації дозволяє зробити висновок, що Всесвітню Мережу варто визнати важливим інструментом політичної мобілізації, котра може спрямовувати політичну активність мас у конструктивне русло, орієнтувати її на зміцнення і розвиток демократії. Безумовно, що інфокомунікаційні технології, зокрема - Інтернет сприяють збільшенню відкритості і транспарентності політичних інститутів і політики в цілому. Важливою особливістю інформаційного суспільства є те, що нові інфокомунікаційні технології дозволяють розширювати права громадян шляхом надання їм доступу до різної інформації; збільшити ступінь їх участі у прийнятті політичних рішень та контролі за діяльністю державної влади; активно творити інформацію, а не тільки її споживати; забезпечувати захист приватного життя тощо.
Але ці блага і переваги не стануть реальністю самі по собі. Потенційна можливість громадян безпосередньо впливати на державну владу порушує питання про трансформацію нинішніх владних структур і громадянського суспільства. Безперечно, Інтернет відкриває небачені раніш можливості зв'язку і політичної комунікації, створюючи передумови для зародження нетрадиційних форм політичної організації, включаючи й діючі тільки в кіберпросторі віртуальні "держави". Однак, як засвідчила практика, Інтернет може використовуватися і як інструмент мобілізації в екстремістських цілях, спонукати до національної, релігійної, соціальної ворожнечі. Крім того, необхідно враховувати, що, незважаючи на те, що Інтернет уперше в історії людства забезпечує технічну можливість для масового відкриття інформації, це зовсім не означає такої необхідності.
Отже, варто уникати категоричності щодо того, що Інтернет вносить принципові зміни в діяльність демократичних інститутів. Не можна забувати, що коли, завдяки технології, суспільство стає все прозорішим для влади, то його легше контролювати.
Можна зробити висновок, що Інтернет не стільки сприяє створенню єдиного "глобального світу", скільки підвищує "елітарність" процесів глобалізації. Як конкретні заходи, спрямовані на подолання цифрової нерівності, варто виокремити сприяння урядів підвищенню кваліфікації громадян і наданню доступу в Інтернет усе більшій кількості людей. При цьому зміст онлайнового суспільного сервісу має бути добре продуманим та орієнтованим на всі категорії користувачів, включаючи й представників національних меншин, непрацездатне населення та людей з обмеженими фізичними можливостями.
Література:
1. Пугачев В. П., Соловьев А. И. Введение в политологию. - М.: Аспект Пресс, 1998. - С. 425.
2. Вайнштейн Г. Интернет как фактор общественных трансформаций // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - №7. - С. 22.
3. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. - М.: Academia, 1999. - С. 28.
4. Toffler A. The third wave. N.Y., 1980. - P. 46 - 58.
5. Thurow L. Creating Wealth. The New Rules for Individuals. Companies and Countries in a Knowledge-Based Economy. N.Y., 1999. - P. ХV.
6. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. - М., Academia, 1999. - С. 288.
7. Гор А. Земля на чаше весов. В поисках новой общей цели / Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. - М.: Academia, 1999. - С. 567.
8. Мельянцев В. Информационная революция - феномен "новой экономики" // МЭ и МО. - 2001. - №2. - С. 3.
9. Пильцер П. Безграничное богатство. Теория и практика экономической алхимии / Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. - М.: Academia, 1999. - С. 417.
10. Фукуяма Ф. Доверие. Социальные добродетели и созидание благосостояния / Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. - М.: Academia, 1999. - С. 132.
11. Каннингэм С. и Портер А. Сетевые средства связи: двенадцать способов изменить нашу жизнь // Впереди ХХІ век. Антология современной классической прогностики. - М.: Academia, 2000. - С. 96.
12. Пугачев В. П. Информационно-финансовый тоталитаризм: российский эксперимент по американскому сценарию. - Вестник МГУ, сер.12: Политические науки. - 1999. - №4.
13. Там само.
14. Norris P. A Virtuous Circle. Political Communication in Postindustrial Societies. - L., 2001. - P. 17 - 18.
15. Соловьев А. И. Политический облик постсовременности: очевидность явления // Общественные науки и современность. - 2001. - №5.
16. Мешкова Т. А. Социально-политические аспекты глобальной информатизации // Полис. - 2002. - №6. - С. 25.
17. Там само.
18. Там само.
19. Фельдман Д. Информационная и национальная безопасность России // Власть. - 2001. - №9. - С. 33.
20. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве