WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Соціально-політичні наслідки інформаційної революції - Реферат

Соціально-політичні наслідки інформаційної революції - Реферат

теорій) ідеї та образи dіgіtal polіcy, dіgіtal democracy, dіgіtal polіtіcal space, у яких знаходять реальний розвиток e-commerce, становлення масового і мережевого суспільства, глобалізація та інші аналогічні процеси. З іншого боку, усе голосніше пророкується неминучість надцентралізації влади, монополізації інформаційного простору, контролю над індивідуальною свідомістю, тотального використання маніпулятивних і індоктринальних методів, посилення культурного імперіалізму й укорінення медіакратії (знищення в найближчому майбутньому всіх історичних завоювань демократії). Як вважає дехто з дослідників, за нинішнім станом комунікацій зачаївся якийсь злий намір щодо "навмисного заміщення слабких культур сильнішими" або ж встановлення "інформаційно-фінансового тоталітаризму" [12].
Нинішня епоха породжує інші залежності й інші принципи взаємодії влади, індивіда і суспільства. На місце одних структур і процесів приходять інші - при збереженні базових позицій ключових суб'єктів, форм символізації тощо. В результаті створюється новий алгоритм формування простору політичної влади: маси - стандарти масової культури - культурні основи ідентифікації громадян - інформаційні нагоди - політична рекламістика - когнітарії (фахівці з управління інформаційними процесами) - політичний сценаріо-менеджмент - електронні ЗМІ - масове суспільство/державна влада - медіакратія. Важливо підкреслити, що політичні контакти, котрі встановлюються в такий спосіб, часто спорадичні: громадяни вступають у взаємодію з владою переважно в межах конкретних політичних проектів, які викликають у них індивідуальну мотивацію участі [13].
За справедливим зауваженням П. Норріса, діяльність сучасних ЗМІ як найважливіших агентів інформаційного простору породжує три базові ефекти, котрі забезпечують прямий зв'язок між нею і "рівнем громадянської свідомості" населення: "ефект вибору" (можливість вільного вибору джерел інформації), "медіаефект" (зацікавленість людей у політичній і громадянської участі залежно від політики новин ЗМІ) і, нарешті, "ефект взаємодії" (інтерактивний характер спілкування громадян і ЗМІ, що сприяє виникненню стійкої залежності між одержанням інформації та визначенням політичної громадянської позиції) [14]. При цьому розмаїтість і щільність інформаційного плину в сучасних спільнотах такі, що для політичної ідентифікації громадян цілком вистачає навіть інформації, що виходить з неякісних ("жовтих", таблоїдних) друкованих та електронних ЗМІ. Здійснення громадянином повсякденних політичних функцій не пов'язується з одержанням ні спеціалізованої, ні дозованої інформації, ні інформації штучно вибудованої.
Можна не погоджуватися з висновком П. Норріса про безумовний взаємозв'язок між інформатизацією і політизацією населення. Більше того, є серйозні підстави думати, що в сучасних умовах інформаційний плин стимулює скоріш індивідуалізацію, ніж політизацію соціального життя особи [15]. Однак, у будь-якому випадку, очевидно, що теперішня інформаційна ситуація не тільки не руйнує, але й припускає здатність громадян обирати (відповідно до їх культурних уподобань) потрібну інформацію. Звичайно, типи культури можуть бути різними. Та головне, що саме під впливом такого попиту на інформацію зрештою й вибудовується інформаційний ринок, і саме ця диверсифікованість інформаційного простору дозволяє підтримувати баланс між "супертемами" (нехай і штучно сконструйованими) та приватними інформаційними потребами.
Інтернет є матеріальним носієм того, що Ю. Хабермас називає деліберативним простором - простором громадського життя, у якому обговорюються ідеї, узгоджуються інтереси, відшукуються компроміси тощо. Цей простір не встановлює будь-яких жорстких меж для взаємодій, що відбуваються в ньому, і сприяє формуванню цінностей громадянського суспільства. Нові групи інтересів та окремі особи одержують можливість приєднуватися до процесів ухвалення національних і міждержавних рішень. Завдяки сучасним ІКТ думки індивідів і груп інтернаціоналізуються в режимі реального часу, реакція на ті чи інші події стає відомою негайно. Це створює умови для публічних дискусій у міжнародному масштабі, а також для утворення коаліцій між учасниками політичної гри. Виникає принципово новий рівень політичного діалогу, що у перспективі може призвести до формування "транснаціонального політичного класу", "транснаціонального громадянського суспільства" і світової громадської думки, з якими державам доведеться рахуватися [16].
Так, новим транснаціональним соціальним рухом став рух антиглобалістський, учасники якого спілкуються переважно в Інетернеті, використовуючи його, зокрема, для планування своїх акцій. Однак антиглобалісти використовують Інтернет не лише для мобілізації однодумців і координації виступів протесту. За його допомогою вони здійснюють хакерські атаки на сайти великих корпорацій і політичних організацій, завдаючи політичним опонентам прямих матеріальних збитків. Так, у червні 1999 року, під час економічного саміту "Великої вісімки" антиглобалісти вчинили понад 10 тисяч хакерських атак на кілька десятків транснаціональних корпорацій [17].
Через Інтернет популяризують свої ідеї і неурядові організації.
Отже, Інтернет став інструментом зв'язку і політичної комунікації. Завдяки йому створюються передумови для зародження нетрадиційних форм політичної організації, включаючи існуючі в кіберпросторі віртуальні "держави".
Природно, це має як позитивні, так і негативні наслідки, якщо врахувати, що інформаційно-комунікаційні технології можуть використовуватися терористами й екстремістами.
Екстремісти різного штибу (неонацисти, скінхеди, расисти, релігійні фанатики) використовують Інтернет як ефективний засіб активізації своєї діяльності, поширення своїх поглядів, вербування прихильників. З моменту появи в Інтернеті першого екстремістського сайту "Штормовий фронт", створеного 1995 року Д. Блеком (одним з колишніх лідерів Ку-Клукс-Клану), Всесвітня павутина постійно поповнюється сайтами, що пропагують ідеї насильства, расової і релігійної нетерпимості. Ускладнення глобальних інформаційних комп'ютерних мереж, недостатньо контрольованих через колосальний обсяг даних, удосконалення засобів криптографії і маскування значущої інформації в плині буденних повідомлень дозволило екстремістським організаціям вирішити цілий блок завдань. Насамперед, значно спростилася система керівництва бойовими загонами, процедура адресного набору бойовиків і політичних адептів. З'явилася можливість, не полишаючи афганських печер Тора-Бора, розміщувати оголошення про вербування виконавців певних акцій, вести переговори з потенційними новобранцями, відфільтровуватипідставних співробітників спецслужб, купувати зброю, переказувати гроші для оплати послуг бойовиків, контролювати замовлені операції.
При цьому штаб екстремістів лишається практично невразливим для служб безпеки країни, проти якої готується диверсія. Звичайно, потенційна жертва може, як це вчинили США, розпочати військовий наступ на територію держави, де ймовірно табориться координуючий центр терористів. Але ж і після ліквідації режиму талібів не
Loading...

 
 

Цікаве