WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Соціально-політичні наслідки інформаційної революції - Реферат

Соціально-політичні наслідки інформаційної революції - Реферат

економічна і технологічна потуга західних держав викличе такі ж, як і на Заході, зміни в соціальних і політичних системах економічно відсталих країн. Однак з часом з'ясувалося, що погляд на модернізацію як на лінійний рух і послідовне освоєння бідними країнами цінностей і стандартів західної організації влади, відносин держави і громадянина, не виправдали себе. Так, підтверджуючи революційний характер трансформацій, що відбуваються у світі під впливом ІКТ, доводиться констатувати, що ці трансформації в сучасному світі проходять дуже нерівномірно. Варто відзначити й неоднакову схильність до інформаційної революції як окремих країн і регіонів, так і певних соціальних прошарків населення. Якщо, з одного боку, чуємо досить оптимістичні прогнози щодо перспектив суспільного розвитку, пов'язаних з інформаційною революцією, то, з іншого боку, все частіше лунають тривожні застереження про так званий цифровий розрив (dіgіtal dіvіde) між тими, хто користується благами "світу інформаційних технологій", і тими, хто перебуває за його межами [2].
З огляду на фактори, що ускладнюють проблему "dіgіtal dіvіde" (низький матеріальний рівень життя у країнах, що розвиваються; відставання цих країн у забезпеченні комунікаційною інфраструктурою; низький рівень освіченості населення і, як наслідок, брак необхідних для розвитку та використання інфокомунікаційних технологій кваліфікованих фахівців; мовний бар'єр: майже 80 % веб-сайтів і 96 % комерційних сайтів - англомовні), можна зробити висновок, що в найближчі роки інформаційне суспільство для одних країн стане реальністю, а для інших - лише орієнтиром розвитку.
Слід мати на увазі й двоїстий, суперечливий вплив інформаційної революції. З одного боку, високий освітній рівень населення сприяє швидкому, але здебільш поверховому прилученню до цінностей політичної культури участі. З іншого боку, західна модель соціальної поведінки, що виражається в таких цінностях, як приватна власність, правова держава, для значної частини населення є абстрактною, не засвоєною в процесі соціалізації, оскільки їй бракує діяльнісно-активної орієнтації особистості, психології раціонального оптимізму і підприємницьких традицій. Так виникають проблеми психологічної і моральної прийнятності політичної модернізації, що сприймається не як національний розвиток, а як іноземний (чи космополітичний) вплив.
Та все ж інтенсивність розвитку і глобальне поширення електронних мережевих комунікацій, їх вплив на культурні, соціальні, економічні і політичні зміни в суспільстві дають підстави оцінювати останні як такі, що мають революційний, епохальний характер, відкривають нову еру в історії людської цивілізації. Коли прихильники постіндустріальної теорії наголошують на радикалізації технічних нововведень, то завжди, як приклад, нагадують про розвиток інформаційних технологій. Аналізуючи період 1940 - 1970 років, вони відзначають, що зміна поколінь комп'ютерної техніки і перехід від одного технологічного вирішення до іншого, досконалішого, відбувається із зростаючою швидкістю: розгортання інформаційної революції не тільки від трьох до шести разів вище від темпів розвитку технологій використання енергії, але й має тенденцію до постійного прискорення.
Ще однією ознакою прискорення технічного прогресу є швидке скорочення часу між винаходом нового процесу і початком його використання в масовому виробництві: якщо людству потрібно було 112 років для освоєння фотографії і 56 років для організації широкого використання телефонного зв'язку, то відповідні терміни для радара, транзистора й інтегральної мікросхеми складають 15,5 і 3 роки [3].
Інформаційно-комунікативну революцію футурологи пророкували ще в 1960 - 1970 роки. Так, А. Тоффлер у книзі "Третя хвиля" прирівняв за значущістю наслідки винаходу нових інформаційних і комунікативних технологій до таких епохальних процесів, як Неолітична (Аграрна) Революція й Індустріальна Революція [4].
Однак, якщо для здійснення аграрної революції потрібно було тисячу років, а промислова революція тривала понад сто років, то інформаційна революція бурхливо розвивається буквально в останні десятиліття. Аналіз стратегічних показників, що з'являються в пресі, і фактів реального життя свідчить, що характерною рисою цього періоду став безпрецедентний за темпами розвиток, насамперед у країнах - лідерах світового господарства, сучасних інформаційних технологій (ІТ), що включають нові засоби зв'язку й опрацювання інформації та комунікації. У цьому контексті закономірно постають питання, що стосуються реальних масштабів і основних факторів зазначеного процесу.
Наприклад, чи призвів прогрес інформаційних технологій, як вважають деякі дослідники (зокрема, Дж. Делонг, Д. Куа), до формування в розвинутих країнах істотного за масштабами сегмента так званої інноваційно-інформаційної (knowledge-based) чи "нової економіки"? Виникають і бурхливо розвиваються нетоварні інформаційно-фінансові ринки: ф'ючерсів, форвардів, страхові, інвестиційні, валютні, які, у багатьох випадках, за обігом перевершують традиційні товарні ринки. Відбувається "дематеріалізація" грошей: вони відриваються від свого матеріального носія і стають електронними. В економічній літературі навіть з'явився спеціальний термін - "інформаційна економіка", "економіка, заснована на знаннях", у якій головним виробничим ресурсом стають знання та інформація.
Як відзначив Л. Туроу, знання стає новим джерелом багатства, чого ніколи не було раніше [5]. На думку Д. Белла, поділ населення на приналежних і не приналежних до вищого соціального прошарку - носія знань, статус якого визначається не майновим станом, а інтелектуальним потенціалом, здатністю генерувати нове знання, перетворюється на одну з найгостріших проблем західного світу [6]. З розвитком інформаційної економіки виникла об'єктивна можливість соціальної переорієнтації і гуманізації виробництва та переходу від його техногенного до антропотехногенного типу, при якому панівним способом життєзабезпечення стає використання інтелектуальних здібностей людини. Людина, людський фактор з рядового, хоч і важливого елемента індустріальної економіки, стає найважливішим фактором економіки інформаційної. Стало остаточно зрозуміло, що людина і її праця - вихідне економіки.
Що інформаційна революція впливає на різні сфери життєдіяльності суспільства - економічну, соціальну, політичну, культурну - факт безперечний. Як пише А. Гір, "ми навіть не помітили, наскільки нові інформаційні технології змінили і нас самих, і наші умови життя. Чим більший обсяг інформації ми використовували, тим більше нас цікавила тільки інформація про світ, але не досвід безпосереднього спілкування з ним. Чим далі, тим більше тяжіли ми до винайдення нових способів одержання опосередкованої інформації, що вимагають усе більш і більш ускладнених пояснень" [7].
У сфері економіки вплив інформаційних технологій простежуєтьсяу двох аспектах: 1) у різкому зниженні цін на товари і послуги, пов'язані з сучасними технологіями; 2) у безпрецедентно швидкому поширенні інформаційних технологій як у виробничих системах, так і у сфері побутовій. Так,
Loading...

 
 

Цікаве