WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Соціальний діалог: проблема досягнення стандартів Євросоюзу - Реферат

Соціальний діалог: проблема досягнення стандартів Євросоюзу - Реферат

формування у перспективі трьох основних моделей суспільства: моделі континентальної Європи (поєднує потенціал державних і ринкових сил), англійської моделі (повна лібералізація ринку з приматом приватної ініціативи) та азійської моделі, що грунтується на співробітництві держави і підприємців у східно-ієрархічному суспільстві [12, с. 224]. Та будь-яка з означених перспектив вимагає глибшого осмислення наслідків для України від можливих потенційних змін, які так і не відбуваються. А ще нагально необхідно проаналізувати альтернативні шляхи реформування української системи соціального захисту з врахуванням сучасного досвіду застосування ефективних механізмів перерозподілу прибутків і надання соціальних гарантій в умовах неминучої економічної глобалізації.
Відтак постає необхідність прогнозування доцільності запровадження певної моделі суспільного розвитку, ефективності управління конкретними суспільними процесами. Тобто, прогнозування має забезпечити оцінювання зміни об'єктів управління і, відповідно, підвищувати ефективність державного управління. Вдаватися до превентивних заходів, змінювати процеси на ранніх етапах значно простіше, ніж тоді, коли вони набувають незворотного характеру. Проте прогнозування, як вже не раз було доведено, не буває точним через неповноту інформації, яка використовується при моделюванні, відносності знань про об'єкт та систему, до якої він входить, факторів його змін. Та завдяки прогнозуванню, попри всі його неточності, можна одержати ймовірну картину процесів, що очікуються [13].
Процес європейської інтеграції України і розбудова відносин з новими державами - колишніми радянськими республіками - на основі свідомого підходу до національних інтересів, тобто досягнення стандартів добробуту рівня країн ЄС, висувають перед дослідниками проблему прискіпливого аналізу чинників та можливих наслідків розширення складу активних учасників соціального діалогу. Отже, на часі - політологічний аналіз взаємовпливу і взаємообумовлення рівня економічного розвитку суспільства, його соціальних стандартів і загального рівня добробуту громадян, консолідації неурядових акторів - учасників соціального діалогу, а також внутрішньодержавних процесів, демократична перспектива яких прямо залежить від ступеня інтегрованості суб'єктів, що впливають на досягнення соціальної злагоди.
Слід погодитися з висновками Центру ім. О. Разумкова [11], що, зважаючи на європейський досвід, єдиним перспективним шляхом соціальної політики в Україні може стати відмова від узагальненої дотаційної моделі соціального захисту на користь принципу заохочення ініціативи соціальних партнерів. Громадянам потрібен не "гіперсоціальний" бюджет, а "гіперсоціальна" (соціально орієнтована) економіка - економіка, орієнтована на внутрішній ринок і підвищення платоспроможності громадян через високу ціну праці і переважний розвиток секторів і галузей, що забезпечують високу зайнятість, внаслідок чого громадяни стають рівноправними учасниками діалогу з владою, стають партнерами влади.
У цьому випадку слід вважати, що термін "соціальний" бере походження не від поняття "соціальна виплата", а від поняття "соціум". Це коли не декларативно "нас багато", а коли ми "разом"; тобто, один одному однаково потрібні. А усвідомлення своєї потрібності виникає тоді і тільки тоді, коли працездатна людина працює і її праця високо цінується. Звідси - соціальність держави не в "гіперсоціальному" бюджеті, а в соціальному діалозі, здатному вплинути на формування соціально орієнтованої економіки, насамперед - високої ціни людської праці та умов зайнятості. Від цього, а не від розмірів тимчасових соціальних виплат і допомог залежить, будуть громадяни бідними, а чи забезпеченими.
Таку точку зору мають підтримати політики-практики, ініціатори реформ. Адже саме серед них не вщухають суперечки про "головне" у розв'язанні проблеми - хто саме може розраховувати на цілеспрямовану допомогу: чи це обмежена кількість соціально вразливих верств населення (літні люди, інваліди, багатодітні сім'ї, безробітні), чи це буде адресна допомога конкретним незаможним людям (виходячи з того, що приналежність до певної групи, наприклад, до категорії людей похилого віку не завжди корелює з показником бідності; така людина може бути й членом заможної родини).
На жаль, в Україні відбувається підміна понять, причина плутається з наслідками. Результат - сталою залишається доктрина основ політики державного соціального забезпечення, незважаючи на досвід країн ЄС, де в державній політиці на першому плані саме принципи заохочення населення активного трудового віку, посилення його мотивації до праці. Звідси - забезпечення заможної старості і наповнення бюджету державного пенсійного фонду, державного фонду соціального захисту інвалідів, інших фондів державного соціального страхування. Звідси ж і початок нових відносин у сфері праці, які, стаючи обов'язковим предметом соціального діалогу, виходять з-під жорсткого державного регулювання, перетворюються на запоруку соціальної злагоди і стабільності.
Література:
1. Соціальна робота в Україні: перші кроки. - К.: Видавничий дім "КМ Academia", 2000. - 236 с.
2. Спікер П. Соціальна політика: теми та підходи. - К.: Фенікс, 2000. - 400 с.
3. Браун М. Пол. Посібник з аналізу державної політики / Пер. з англ. - К.: Основи, 2000. - 236 с.
4. Сташків Б. Предмет права соціального забезпечення: погляд на проблему // Право України. - 2000. - № 9. - С. 71 - 73.
5. Воробей П. А. Соціальна політика держави в контексті міжнародної інтеграції // Четверта щорічна Міжнародна науково-практична конференція "Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії". 22 - 24 травня 2003 р. - Вінниця, 2003. - С. 91 - 93.
6. Дікон Б., Халс М., Стабс П. Глобальна соціальна політика. Міжнародні організації й майбутнє соціального добробуту. / Пер. з англ. - К.: Основи, 1999. - 346 с.
7. Відомості Верховної Ради. - 1998. - № 23. - С. 121.
8. Політологія / За ред. Ф. М. Кирилюка. - К.: Здоров'я, 2004. - 776 с.
9. Ревенко А. Як ми живемо: самооцінка населення // Дзеркало тижня. - 2005. - №34. - 3 вересня. - С. 7.
10. Литвин В. М. Сучасна політична ситуація в Україні. З виступу в Асоціації з міжнародних питань (Прага, Чехія) 9 лютого 2005 року // Голос України. - 2005. - 11 лютого. - № 26. - С. 1 - 3.
11. Шангіна Л. Після свята: повідомлення про стан розрахунків за кредитом // Дзеркало тижня. - №33. - 27 серпня. - С. 3.
12. Сеидов В. Средства массовой коммуникации в системе международных отношений // Информация. Дипломатия. Психология. - М.: Мысль, 2002. - 380 с.
13. Грейсон Д. К., О'Делл К. Американский менеджмент на пороге ХХІ века. - М.: Мысль, 1991. - 319 с.; Эрхард Л. Благосостояние для всех. - М.: Начало - Пресс, 1991. - 366 с.; Кравченко И. И. Бытие политики. - М.: Мысль, 2002. - 380 с.; Елисеев С. М. Выйти из"Бермудского треугольника": о методологии исследования посткоммунистических трансформаций // Полис. - 2002. - №6. - С. 71 - 82.
14. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве