WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Соціальне партнерство як виклик сьогодення - Реферат

Соціальне партнерство як виклик сьогодення - Реферат

У Доповіді ПРООН1 про людський розвиток за 1993 рік було виокремлено чотири сфери активної та ефективної діяльності організацій громадянського суспільства, а саме: боротьба з бідністю; надання кредитів малоімущим; боротьба з дискримінацією за ознакою статі, досягнення гендерної рівноваги; надання людям невідкладної допомоги.
Цей перелік нині значно збільшився, оскільки чітко простежується тенденціяне лише подальшого, причому - відчутного розширення сфери діяльності організацій громадянського суспільства, але і її поширення на ті галузі, які традиційно вважалися сферами державної відповідальності.
Причин такої трансформації можна назвати кілька. Перша - поширення і підвищення за останні 25 років освітнього рівня, інформаційний "вибух", глобалізація потоків інформації. Друга причина є результатом цих процесів, оскільки вони спричинили неминуче зростання потреби в громадянській самореалізації мільйонів людей. Третьою причиною стала тотальна "криза держави", яка проявилася у "серйозних претензіях до традиційної державної системи соціального захисту в розвинених країнах Півночі; в невисокій ефективності економічного розвитку, координованого державою в країнах Півдня, що розвивався; у краху соціалістичного експерименту в країнах Центральної та Східної Європи; в тривалій занепокоєності у зв'язку з погіршенням стану навколишнього середовища й повсюдно існуючій у зв'язку з цим загрозі здоров'ю та безпеці людини" [12].
Нині основними конкретними соціальними сферами діяльності, в яких неурядові організації громадянського суспільства, співпрацюючи з інститутами влади, відіграють важливу роль, є такі [13]: боротьба з бідністю; людський розвиток, у тому числі через багатосторонній розвиток на рівні місцевих товариств; освіта і навчання; культура і відпочинок; охорона здоров'я; соціальні послуги; благодійність і гуманітарна допомога; захист і заохочення прав людини; фундаментальні наукові та прикладні дослідження; захист навколишнього середовища; питання гендерного розвитку і захист соціальних груп, які потребують додаткової соціальної підтримки; захист і забезпечення прав меншин; спорт і фізична культура; розвиток професійних організацій, об'єднань, спілок; сфера релігійного життя.
Звичайно, цей перелік не може претендувати на вичерпність, оскільки багато цих сфер перетинаються. Однак сам перелік свідчить, що сфера соціального партнерства неурядових організацій громадянського суспільства з державою охоплює практично всі значимі сфери людського розвитку. Причому, в одних сферах ефективна діяльність недержавного сектора здійснюється практично незалежно від державних органів, в інших вона можлива лише на основі співробітництва і діалогу, бо передбачає реалізацію окремих завдань, які традиційно виконує тільки держава.
Зауважимо, що багатомірність сфер діяльності громадянського суспільства, національні традиції та особливості правового регулювання тієї чи іншої країни пояснюють розмаїття організаційних видів і форм неурядових організацій. Так, за поставленими цілями вони поділяються на:
· організації, які створюються для висловлення, задоволення чи захисту інтересів членів певної організації;
· організації, які створюються для надання соціальних послуг населенню та іншим споживачам;
· організації, що просувають і захищають суспільні інтереси, у тому числі й інтереси соціальних груп, які потребують додаткової соціальної підтримки.
Висновки
1. Налагодження дієвого соціального партнерства між громадянським суспільством та владою сприяє: по-перше, не лише удосконаленню і розвитку потенціалу державного управління, але й ефективнішому здійсненню ним його завдань; по-друге, стимуляції розвитку і становлення самого громадянського суспільства.
2. Зацікавленість у розвитку механізмів співробітництва носить двосторонній характер, оскільки активне залучення неурядових організацій до вирішення суспільних проблем не лише підвищує їх соціальну роль і престиж, але й дає відчутні для всієї національної економіки економічні наслідки.
3. Залучення громадянського суспільства до взаємодії і співробітництва з інститутами державної влади може бути ефективним способом розвитку потенціалу самого державного управління.
4. До будь-яких форм співробітництва між державним і недержавним секторами повинні ставитися ті ж вимоги, що й до усіх інших форм управління суспільними справами, а саме: кваліфікація персоналу, толерантність, прозорість та підзвітність, чітке дотримання національного законодавства, повага і дотримання прав людини.
Література:
1. Задорожний Г. В., Коврига О. В., Смоловик В. В. Соціальне партнерство - реальний шлях до відкритого суспільства. - Х.: ХІБМ, 2000. - С. 11.
2. Иванов В. Н., Патрушев В. И. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления. - М.: Экономика, 2001. - С. 186.
3. Людина в сфері гуманітарного пізнання. - К.: Український центр духовної культури, 1998. - С. 229.
4. Неурядові організації: досвід Сполученого Королівства = NGOs: Experience From the UK / The British Council. - К.: Британська Рада в Україні. - Б.р. - С. 6.
5. Реформа государственного управления: Институциализация консультаций между институтами власти и неправительственными организациями в странах СНГ. Условия, формы, практика. - Bratislava, UNDP, 2002. - C. 15.
6. Українське суспільство - 2003. - С. 331, 333.
7. Реформа государственного управления: Институциализация консультаций между институтами власти и неправительственными организациями в странах СНГ. Условия, формы, практика. - Bratislava, UNDP, 2002. - С. 16.
8. Людина в сфері гуманітарного пізнання. - К.: Український центр духовної культури, 1998. - С. 235.
9. Амелин В. Н. Власть как общественное явление // Социально-политические науки. - 1991. - № 2. - С. 15.
10. Реформа государственного управления: Институциализация консультаций между институтами власти и неправительственными организациями в странах СНГ. Условия, формы, практика. - Bratislava, UNDP, 2002. - С. 16 - 17.
11. Лестер М. Соломон, Гельмут К. Анхайер. Появляющийся сектор. Новые данные // О взаимодействии организаций третьего сектора с государственными органами в сфере социальной политики. - М., 1999 - 2000. - С. 90 - 91.
12. Лестер М. Соломон, Гельмут К. Анхайер. Появляющийся сектор. Новые данные // О взаимодействии организаций третьего сектора с государственными органами в сфере социальной политики. - М., 1999. - 2000. - С. 89.
13. Реформа государственного управления: Институциализация консультаций между институтами власти и неправительственными организациями в станах СНГ. Условия, формы, практика. - Bratislava, UNDP, 2002. - С. 18 - 19.
14. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве