WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Соціальні мережі та неформальні практики у політичному дизайні пострадянських суспільств - Реферат

Соціальні мережі та неформальні практики у політичному дизайні пострадянських суспільств - Реферат

тіньові угоди. Саме тому в гаслах революції утвердження політики національних інтересів органічно поєднувалося з ідеєю демократичного оновлення суспільства. Після тих подій соціологічні служби зафіксували зростання певного рівня інституціональної довіри, який можна розглядати як авансову довіру, що грунтується на очікуванні справді позитивних змін у всіх сферах життя.
"Помаранчева революція" довела, що громадянське суспільство має потенційну можливість виробляти переговорну силу як ефективний засіб запобігання створенню "вертикального контракту" (недемократичних правил консолідації еліт), який закріплює домінування кланових груп, що перерозподіляють ресурси в суспільстві. Вертикальні мережі виникають, коли пересічний громадянин вважає, що може вирішити свої проблеми тільки через "гору" і не може їх вирішити з людиною, яка поруч. Але стабільно й цивілізовано переговорна сила може вплинути на політику і вертикальну ієрархію через створення організацій та асоціацій для захисту спільних інтересів, що має позначитися на кількості й активності перерозподільчих кланових груп в країні та на створених ними неформальних "правилах гри".
Сьогодні ще дуже важко оцінити потенціал розвитку горизонтальних мереж і соціального капіталу, а тим більше - потенціал трансформації його природи в нові соціокультурні форми. Щодо цього не дуже оптимістичним видається висновок Є. Головахи про феномен "аморальності більшості" [22, с. 463]. Йдеться про те, що більшість опитуваних громадян оцінює інших людей як непорядних, не вартих довіри. Ці дані розглядаються як свідчення аморальності і соціального цинізму.Та, на нашу думку, можлива й інша інтерпретація цих даних. І. Попова вважає, що їх можна розглядати як свідчення того, що в уявленнях наших співвітчизників і досі панують певні символи-критерії, котрі дають змогу засуджувати невідповідну цим ідеям практику, які увиразнюють негативні оцінки реальних практик. Автор підкреслює, що згадані оцінки стосуються не власної поведінки громадян, а поведінки "інших". Певно, відповіді на аналогічні запитання стосовно самих опитуваних були б іншими, що, у свою чергу, мало б свідчити (з огляду на явище "каузальної атрибуції"), що зафіксовані в опитуванні властивості не належать до числа схвалюваних, визнаних у ціннісно-нормативному контексті суспільства [23, с. 41]. При аналізі суб'єктивного боку тіньових практик у роботі ці дані розглядаються і як свідчення на користь того, що їх поширення відбувається всупереч не лише формальним правилам, а й неформальним, моральним та правовим уявленням, культурним цінностям і нормам українського суспільства. Вони суперечать уявленням про належне, бажане і справедливе, уявленням про "суспільне благо" та "загальний інтерес". Результати цих даних, а також показники високого рівня підтримки демократичних свобод і можливості контролю влади серед українських громадян дає надію на те, що в нашому суспільстві існують моральні й ціннісні фактори для подолання клієнтелістських практик і формування горизонтальних мереж громадянського суспільства.
Література:
1. Даугавет А. Б. Неформальные практики российской элиты. Апробация когнитивного похода // Полис. - 2003. - №4. - С. 26 - 38.
2. Меркель В., Круассан А. Формальные и неформальные институты в дефектных демократиях // Полис. - 2002. - №1. - С. 6 - 17; №2. - С. 20 -30.
3. Гельман В. Я. Институциональное строительство и неформальные институты в современной российской политике // Полис. - 2003. - №4. - С. 6 - 25.
4. Simon H. Models of Man - N.Y., 1957.
5. Hаkanson H., Johanson J. The Network as a Governance Structure: Interfirm Cooperation Beyond Markets and Hierarchies - Organizing Organizations. Bergen, 1998.
6. Mizruchi M. Social Network Analysis: Recent Achievements and Current Controversies // Acta Sociologica. - 1994. - Vol. 37.
7. Bourdieu, P. The forms of capital // Handbook of theory and research for sociology of Education / Ed. by J. Richardson. - New York: Greenwood Press, 1983. - P. 241 - 258.
8. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий // Общественные науки и современность - 2001. - №3. - С. 122 - 139.
9. Патнем Р., Леонарді Р., Нанетті Р. Й. Творення демократії. Традиції громадянської активності в сучасній Італії - К.: Основи, 2001.
10. Барсукова С. Ю. Реципрокные взаимодействия. Сущность, функции, специфика // Социс. - 2004. - №9. - С. 20 - 30.
11. Олейник А. Н. Модель сетевого капитализма // Вопросы экономики. - 2003. - №8. - С. 132 - 149.
12. Афанасьев М. Невыносимая слабость государства // Отечественные записки - 2004. - №2. - www. strana - oz. ru /? numid = 17& article. - 822 # s *
13. Степаненко В. Суспільство громадянське і "негромадянське": дискурси та моделі взаємодії // Українське суспільство 1994 - 2004. Моніторинг соціальних змін / За ред. д. е. н. В. Ворони, д. соц. н. М. Шульги - К.: Інститут соціології НАН України, 2004 - С. 198 - 211.
14. Степаненко В. Социальный капитал в социологической перспективе: теоретико-методологические аспекты исследования // Соціологія: теорія, методи, маркетинг - 2004. - №2. - С. 24 - 41.
15. Паніна Н. В. Українське суспільство 1994 - 2005: Соціологічний моніторинг - К .: ТОВ "Видавництво Софія", 2005.
16. Олейник А. Институциональная экономика - М., 2000.
17. Wedel J. R. Collision and Collusion: F Strange Case of Western Aid to Eastern Europe. / N. Y.: St. Martin's Press, 1998.
18. Wedel J. R. Rigging the US - Russian Relationship: Harvard, Chubais, and the Transidentity Game - Democratizatsiya. - 1999. - vol. 7. - №4.
19. Фисун А. Постсоветские политические режимы: неопатримониальная интерпретация // Ойкумена. Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. - 2004. - Вып. 2. - С. 130 - 140.
20. Сергеев В. М., Сергеев К. В. Механизмы эволюции политической структуры общества: социальные иерархии и социальные сети // Полис. - 2003. - №3. - С. 6 - 13.
21. Динелло Н. От плана к клану: социальные сети и гражданское общество // www. prof.msu. ru / publ./book 3/ din. htm.
22. Головаха Є. Феномен "аморальної більшості" в українському суспільстві: пострадянська трансформація масових уявлень про норми соціальної поведінки // Україна - 2002. Моніторинг соціальних змін. / За ред. д. е. н. В. Ворони, д. соц. н. М. Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2002. - С. 460 - 468.
23. Попова І. Моральне виправдання і нормативна складова тіньових практик (спроба порушити проблему) // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2004. - №1. - С. 30 - 50.
24. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве