WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Системні чинники самовідновлення близькосхідного конфлікту - Реферат

Системні чинники самовідновлення близькосхідного конфлікту - Реферат

націоналізму і соціалістичного розподілу. Ця модель забезпечувала стабільність авторитарним напіввійськовим режимам, суттєвим елементом зміцнення та легітимації яких був постійний конфлікт з Ізраїлем;
· розпад СРСР означив такі зміни у системних характеристиках близькосхідної кризи, які, з першого погляду, давали шанс для врегулювання, оскільки тепер існував лише один безальтернативний арбітр в особі США, котрі мали усі економічні, політичні і військові важелі впливу для стимулювання діалогу з обох сторін. На певний час нова ситуація породила ілюзію можливості подолати протистояння довкола Ізраїлю. Парадокс полягав у тому, що взаємні поступки були чогось варті лише за умови інтенсивного продовження мирного процесу, а будь-яка затримка і колізія мала потягти за собою велике суспільне розчарування і відхід назад. Сепаратність домовленості лише з ОВП обумовило те, що перенесення структур цієї організації (яка тривалий час орієнтувалася на революційну, підривну й терористичну діяльність) до Палестини інституціювало палестинські силові структури під єдиним проводом, для якого мир з Ізраїлем був лише ситуаційною зміною становища. Але при тому радикальні рухи, які активізувалися за час цього протистояння, починають становити потенційно дестабілізуючий чинник і для офіційного палестинського проводу у разі його переходу на помірковані позиції. Це дається взнаки і після смерті Я. Арафата;
· країни регіону, через стратегічну важливість Близького Сходу для глобальнихекономічних процесів, не можуть сподіватися на невтручання Заходу. Досвід спроб регіональної інтеграції, яка є одним із шляхів колективного подолання соціально-економічних регіональних проблем, доводить, що поки що арабські режими близькосхідного регіону, переважно з внутрішньополітичних причин, не можуть досягти якихось значимих результатів у цьому напрямі. Нав'язлива (через свою безальтернативність) економічна лібералізація з боку світових фінансових установ в контексті соціальних наслідків не сприяє стабільності цих політичних режимів;
· новий ідеологічний вакуум в атмосфері постійної боротьби і ворожнечі висуває на перший план в якості ідеологічної реакції арабського світу повернення до традиційних цінностей ісламу у радикальній формі політичного екстремізму. Лібералізація авторитарних режимів найчастіше призводить до встановлення влади ісламських рухів і, внаслідок цього, до явищ, протилежних лібералізації. Тому, з точки зору збереження стабільності регіону, напіввійськові авторитарні режими є кращими гарантами, аніж демократія, запроваджена втручанням ззовні;
· водночас, на нашу думку, немає підстав для песимістичних прогнозів щодо цивілізаційного конфлікту "Захід - Іслам" в дусі ідей С. Гантінгтона. Конфлікт цивілізацій передбачає певну єдність, інтеграцію в межах ворогуючих сторін на державному рівні, а ситуація в ісламському світі доводить, що такої єдності не існує. Отже, можна припустити, що ситуація не зміниться навіть внаслідок приходу до влади у більшості країн ісламських рухів: їм заважатимуть латентні міждержавні конфлікти ("конфлікти-сателіти" основного - арабо-ізраїльського), внутрішні соціально-економічні негаразди, загальна слабкість військово-економічного потенціалу регіону;
· глобалізація (процес одночасно економічний і політичний) відводить Близькому Сходу важливе місце в стратегічному сенсі як об'єкту контролю провідних потуг світу, але в якості економічного і політичного суб'єкта зберігає та посилює його другорядність у світлі сучасних економічних тенденцій. Ці ж умови сприятимуть поширенню міжнародного тероризму як потужної зброї слабких проти сильних: фінансові ресурси арабських нафтових монархій збережуться, так само, як і соціальні негаразди бідних країн регіону, що дає, таким чином, і спонсорів тероризму, і його рекрутів. Такий вплив процесу глобалізації об'єктивно радикалізує розпорошені в регіоні сили стихійного культурного і конфесійного опору в бік екстремізму, що регулярно руйнує підмурівки регіональної стабільності та безпеки.
Література:
1. Международные отношения: теории, конфликты, организации. - М., 2004. - С. 71.
2. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. - М., 2003.
3. Багдасаров С. Б., Чавушьян А. И. Военный и военно-экономический потенциал стран Ближнего и Среднего Востока. - М., 1998. - С. 10, 36 - 39.
4. Соколенко В. Г. Цивилизационный экспансионизм атлантизма. // Международная жизнь. - 1999, №5. - С. 28
5. Глобализация, рост и бедность. Построение всеобщей мировой экономики. - М., 2004. - С. 43.
6. Марков В. Противостояние ислама и западной цивилизации. Сбудется ли прогноз Самюэля Хантингтона? // Терроризм. Угроза человечеству в ХХІ веке. - М., 2003. - С. 64. Кепель Ж. Джихад. Экспансия и закат исламизма. - М., 2004. - С. 28, 248.
7. Вавилов А. Новые проблемы внешней политики Саудовской Аравии. // Обозреватель. - 2000. - №3. - С. 32.
8. См.: Кулагина Л. М., Ахмедов В. М. Иран выходит из изоляции. // Иран: ислам и власть. Сб. ст. под ред. Н. М. Мамедовой, М. М. Санаи. - М., 2001. - С. 149 - 149.
9. См. подробно: Гусаров В. И. Сможет ли Ближний Восток интегрироваться в мировую экономику? // Ближний Восток и современность. - Вып. 5. - 1998. - С. 33 - 59.
10. The Middle East. № 275 (February). L, 1998. P. 32; Дунаева Е. В. ОЭС определяет приоритет. // Иран: эволюция исламского правления. - М., 1998. - С. 96 - 97.
11. Мамед-Заде П. Н. План США "Большой Ближний Восток" и реакция на него в мире. // Ближний Восток и современность. - Вып. 23. - М., 2004. - С. 65 - 83.
12. ИТАР-ТАСС, 7.03.2004.
13. Глобализация, рост и бедность…
14. The Soref Symposium. Challenge to U.S. Interests in the Middle East: Obstacles and Opportunities. Wash., 1993. P. 27. Терроризм…
15. Малышева Д. Б. Исламско-фундаменталистский проект в реалиях современного мира. // Мировая экономика и международные отношения, 1999, №7. - С. 112; Дипломатический вестник. - 1997, № 3. - С. 47.
16. Долгов Б. В. Исламистское движение на пороге ХХІ века. // Ближний Восток и современность. - Вып. 21. - М., 2004. - С. 6 - 7.
17. Глобализация, рост и бедность... - С. 58 - 70.
18. Там само. - С. 41.
19. Статистичні дані взяті з: World Economic Developments and Implication for the ESCWA Region. UN., 2004; Глобализация, рост и бедность... - М., 2004; Вся экономика планеты в цифрах и фактах. - М., 2004; Страны и регионы. 2003. Статистический справочник Всемирного банка. - М., 2004.
20. Федорченко А. В., Зайцева О. А, Марьясис Д. А. Израиль в начале ХХІ века. - М., 2004. - С. 192.
21. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве