WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Семантичне поле понять „політичне лідерство/керівництво” в політології - Реферат

Семантичне поле понять „політичне лідерство/керівництво” в політології - Реферат


Реферат на тему:
Семантичне поле понять "політичне лідерство/керівництво" в політології
При характеристиці політичного життя суспільства часто стали вживатися поняття "політичне лідерство" і "політичне керівництво". Проте й до сьогодні існує загальна змістова і змістовна невизначеність цих понять, що зумовлює актуальність їх подальшої розробки та уточнення. Автор пропонує своє бачення шляхів вирішення цієї проблеми.
Встановлення органічного на відміну від явно штучного концептуального зв'язку між тими чи іншими поняттями є проблемою, зовсім не тривіальною для політології. У мовному вжитку поняття "лідерство" і "керівництво" використовують здебільш як синоніми. Проте коли робиться спроба провести політологічний або соціологічний аналіз явища лідерства, політичного лідерства зокрема, розібратися в його специфіці, підійти до дотичних до цього явища проблем, таких, як технології влади, зокрема, управлінських структур, механізмів впливу на суспільну свідомість тощо, ототожнення понять "лідерство" і "керівництво" дезорієнтує дослідника.
Пошук відповіді на зміст і трактування поняття "політичного лідерства" на підставі вивчення проявів явища лідерства як такого в окремій групі осіб, призвів до залучення в політологію понять з інших наук про людину, переважно з психології та менеджменту, соціального управління. Такий міждисциплінарний вплив, без сумніву, збагачує як теорію політології, так і практику уявлень політичної психології. Але він не звільняє дослідників від необхідності адаптації таких понять до політологічного контексту. У протилежному випадку втрачається будь-який сенс "взаємозапозичень".
Відомо, що в наукових поняттях відбиваються найсуттєвіші властивості предметів і явищ, загальні зв'язки і співвідношення. Вони повинні чітко визначатися, співвідноситися одне з одним і пов'язуватися в закони. Разом з тим, у випадках, коли поняття у різних науках (наприклад, у психології, філософії, політології тощо) часто співпадають за зовнішньою формою, тобто виражаються тими ж словами ("керівництво", "лідерство", "лідер", "керівник"), виникає ситуація, коли, будучи запозиченим з одного наукового (методологічного) контексту, воно втрачає первинний смисл і набуває невідповідності новому контекстові.
Слід погодитися з думкою, що "гуманітарний об'єкт, на відміну від математичного, не лише існує до процесу роздумів про нього, але й постійно відтворюється і перетворюється і в ході цього процесу. Саме на цьому й грунтується його статус "меншої", - правильніше сказати, динамічної точності, яка змінюється від одного роздуму до іншого" [1]. Визначення понять у науках, дотичних до політики, взяті окремо одне від одного є водночас і відносно самостійними, і взаємозалежними. Разом з тим, будучи інтерпретовані поза своїми первинними контекстами, вони можуть втрачати первинний зміст. Використовуючись дослідниками у їх поєднанні, ці поняття створюють ефект багаторазового посилення в різних варіаціях та проявах провідних модальних типів політичної свідомості - масової, групової, індивідуальної.
Відносно збагачення наукових уявлень про природу, характер і зміст політичного лідерства можемо констатувати суперечливу ситуацію. Одні дослідники стверджують: "Щодо визначення самого феномена політичного лідерства серед науковців особливих розбіжностей немає" [2]. Проте відомо, що надлишок розуміння може відіграти сумнівну службу "інформаційного плеоназму", який паралізує волю до збереження значущості - коли "все ясно, то не ясно, навіщо продовжувати справу з цим усім" [3].
Інша точка зору виходить з того, що лідерство - явище складне і багатогранне. Наявність численних підходів до визначення цього поняття та його природи (як різновиду влади, управлінського статусу, пов'язаного з прийняттям рішень, внаслідок чого можна впливати на поведінку інших людей), приводить до висновку, що "природа політичного лідерства достатньо складна і не піддається однозначній інтерпретації". Поряд з цим міститься визнання, що лідерство начебто вміщує і наявність "керівництва" [4].
Ситуації, коли є розбіжності смислової інтерпретації поняття "політичне лідерство", виникають доволі часто. В більшості публікацій, опрацьованих автором, можна спостерігати суміщення понять "політичного лідерства" і "політичного лідера", ототожнення понять "лідерства" і "керівництва". Слід визнати, що такий стан зумовлює необхідність уточнення використання і змістового наповнення зазначених понять в політології, а саме: якими є сутність і функції політичного лідерства і політичного керівництва; в чому їх політичне, соціальне, психологічне коріння; чим відрізняється місце лідерства від керівництва в політичній системі суспільства, в чому відбувається прояв особливостей їх взаємодії з іншими суспільними та політичними інститутами; у яких випадках вони спричиняють виникнення деформацій суспільного життя, а в яких, навпаки, - виступають як спосіб їх подолання.
Метою цієї розвідки є розгляд понять "політичне лідерство" та "політичне керівництво", "політичний лідер" і "політичний керівник", інтерпретації змісту та практики поширення в науковому вжитку, пошуку методологічного підґрунтя для їх подальшої розробки.
Автор відомої книги "Політичне лідерство. Шлях до всезагального аналізу" Ж. Блондель зауважує, що "труднощі тут частково викликані тим, що об'єм поняття, який поступово склався в англійській мові, відсунув на задній план інші слова, які здійснюють опис інших форм управління і керівництва" [5]. Наведені приклади можливих синонімів із французької мови: "chef" (шеф), "decideur" (той, хто вирішує), "guide" (рульовий), "dirigeant" (керівник) визнаються невдалими. Не дивно, що навіть у Франції, де без особливого бажання використовують англійські слова, слово "лідер" міцно увійшло в політичну літературу" [5, с. 17].
Для відокремлення поняття "лідерства" у сфері політики від чисто формального обіймання посади, оскільки ці два поняття частково перекриваються одне одним, але не співпадають повністю, Ж. Блондель пропонує термін "реальне" лідерство. За його допомогою він прагне провести чітку розмежувальну лінію між положенням і поведінкою в політичній сфері з метою адекватного розуміння характеру політичних та інших форм керівництва. Особливо важливо це для наповнення змісту понять, які розглядаються. При їх формуванні спостерігається співпраця політології з такими науками, як філософія, історія, психологія, антропологія, менеджмент тощо.
Для подальшого розгляду корисно простежити розвиток поглядів на зв'язок політики і державного управління. У США, наприклад, відокремлення управлінських функції від того, що вважалось перекрученням політики, В. Вільсон виклав так: "...управління лежить поза сферою власне політики. Адміністративні питання аж ніяк не політичні. Хоча політика ставить завдання органам управління, їй не можна дозволяти втручатися в їхню діяльність". На відміну від "старого" державного управління американські автори Девід Л. Веймер та Ейден Р. Вайнінг акцентують увагуна тому, що "нове" державне управління відмовилося від уявлення, що управління треба відокремити від політики. "Нове управління державними органами ставить за мету не тільки виконувати законодавчі накази якомога ефективніше та економніше, а й впливати на вибір і втілення в життя політики, яка загалом поліпшить якість життя для всіх" [6]. Водночас підкреслимо, що й тут автори проголошують зазначену проблему - звичайний брак ясної межі між політикою і управлінням (всупереч поглядам В. Вільсона), тобто відокремлення науки управління від мистецтва політики.
Перенесення здобутків соціальної психології на терени політології створює певні протиріччя. Наприклад, стиль лідерства виводиться зі стилю лідера. У межах малої групи такий підхід може мати сенс. Проте політичне лідерство пов'язується саме з великими групами людей у суспільстві і є не замкненим, а відкритим процесом. Лідерство визначають як взаємодію лідера та його послідовників, що звужує поле дослідження, оскільки в процесі політичного лідерства
Loading...

 
 

Цікаве