WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Свобода дії як чинник політичного успіху - Реферат

Свобода дії як чинник політичного успіху - Реферат

дотримання моральних чеснот. Успішним є той, чия воля і вчинки узгоджені з нормою Божественного закону і відповідають моральній світобудові [5, с. 269 - 270].
Воля - це діяльнісна активність, спрямована на конструктивні, соціально-цінні перетворення. Зміст цього явища визначається світоглядною позицією індивіда, ціннісними орієнтаціями та соціально-сприйнятними настановами. Саме наявність волі є однією з умов набуття статусу лідера в будь-якій сфері суспільно-політичного життя [8, с. 127 -128]. Серед перешкод, які мінімізують вольові зусилля політика, можна назвати такі: 1) невизначеність бажання; 2)обмеженість інформації про способи досягнення мети; 3) матеріально-фінансові проблеми; 4) суперечливість самої мети, що позбавляє людину впевненості у досягненні позитивного результату; 5) граничні часові рамки щодо можливості досягнення мети [1, с. 135 - 136].
Свобода є особливим способом детермінації духовної реальності. І. Кант розглядав це поняття крізь призму моральних засад певної діяльності. На його думку, кожна людина в процесі творчості чи дії має спиратися на почуття власної гідності та внутрішню свободу (тобто, особисту автономію). Ця автономія виражається у повазі до інших людей та здатності критично оцінювати власні дії. "Право людини, - зазначав І. Кант, - має бути священним, яких би жертв це не коштувало пануючій владі. Тут немає середини і не можна мислити нижче прагматично-обумовленого права... Всій політиці слід стати на коліна перед правом, але вона може сподіватися на повільне досягнення тієї сходинки, де вона буде виблискувати..." [10, с. 202]. Тобто, право - це зовнішній простір людської свободи, який захищає індивіда від інших людей, а суспільство - від злочинів.
У сфері політичної діяльності почуття гідності через спонукаючі мотиви, результатом яких може бути досягнення влади, політичного успіху, стає переважним фактором у структурі особистості, внаслідок чого порушується баланс між моральним обов'язком та особистою автономією. Порушення балансу підштовхує політика до дій, несумісних з моральними принципами, хоча і сприяють успішності його кар'єри.
Водночас особиста автономія як явище, притаманне розумній людській природі, передбачає здатність людини усвідомлювати й контролювати власну поведінку, а, отже, вміння ставити перед собою мету та обирати засоби її досягнення. Це здійснюється на основі усвідомлення альтернатив своєї поведінки та вибору між існуючими зовнішніми та внутрішніми засобами контролю над нею [4, с. 104 - 107].
Свобода проявляється в людській життєдіяльності, адже духовність є специфічною властивістю людського існування, що становить взаємодію духовних (свідомих і несвідомих) та природних (тілесно-біологічних) чинників. Тому свобода проявляється в усвідомленні можливих меж людської поведінки, які залежать від конкретних умов існування. Атрибутивними ознаками свободи як духовного феномена є вибір (оскільки духовний "простір" є плюралістичним "полем можливостей") і відповідальність [9, с. 570].
Здатність здійснювати вибір згідно з своїми потребами і можливостями дозволяє політикові бути не тільки активним діячем політичного простору, а й користуватися необхідними ресурсами, котрі є продуктом культурно-історичного буття (суспільної моралі, політики, права). Це одна з умов утвердження суб'єкта в політичному житті та відповідності його дій сучасній політичній ситуації.
Відповідальність (у нашому випадку - політична) є атрибутом свободи й активності людини, що проявляється не тільки в постійному пошуку самостійного вибору, а, головне, у прийнятті ефективних рішень щодо самоствердження в політичному просторі. Вона передбачає власне самоусвідомлення на рівні законів та закономірностей політичного життя, що, у свою чергу, забезпечує політикові можливість діяти за будь-яких життєвих обставин. Політична відповідальність перебуває в центрі взаємовідносин і взаємопорозуміння між суспільством і політичним лідером, виступаючи регулятивом цієї взаємодії. Оскільки трактування політичного успіху неможливе без врахування громадського оцінювання, то саме відповідальність за свою політичну діяльність є найбільш значимим критерієм, на основі якого суспільство визначає рівень успішності політичного лідера. Для самого ж політичного лідера наявність почуття відповідальності є своєрідним засобом самоствердження в політиці як професіонала, котрий за будь-яких життєвих ситуацій здійснює осмислений вибір альтернатив, враховуючи можливі наслідки своєї діяльності.
Як бачимо, для досягнення успіху свобода є необхідним елементом, адже вона виступає способом зняття зовнішніх обмежень для прояву особистих якостей, прагнень до успіху, боротьби за нього. Свобода, якою б вона не була - творчою, науковою, економічною, політичною, є своєрідною цінністю, що визначає активний тип життєдіяльності. Тому в політиці поняття успіху асоціюється з конкурентною політичною боротьбою, відповідальними лідерами, з можливістю робити раціональний вибір. Все це відображає, насамперед, активну життєдіяльність, виявом якої є свобода. Отже, свобода, передбачаючи особисту відповідальність і можливість самореалізації політика, є необхідним елементом досягнення політичного успіху як своєрідної підсумкової оцінки його діяльності [3, с. 94].
На сучасному етапі розвитку українського суспільства найбільш життєвими виявились традиції постмодерну. Основні гасла цього світорозуміння певною мірою позбавлені аксіологічних орієнтирів, тому будь-яка творчість перетворюється на бізнес, "масовою" стає особистість без принципів та ідеалів. Відтак постає проблема вседозволеності, свободи від усього - від держави, суспільства, особистості... Це спостерігається в усіх сферах суспільного життя, а особливо в політиці. Основним принципом політичної діяльності стає безпринципність. У більшості випадків політичні суб'єкти не висувають жодних політичних цілей, а просто грають свої ролі. Тобто, політика перетворюється на спосіб заробляння грошей. Свобода стає непотрібною, адже домінуючою стає свобода від відповідальності та зусиль, спрямованих на досягнення мети. За таких обставин в політиці не лишається місця для успіху, адже він замінюється поняттям везіння. Везіння дозволяє реалізувати свої потреби в політиці, не докладаючи серйозних зусиль, бо політична боротьба замінюється залаштунковими переговорами, головну роль відіграють політичні технології, вибір
Loading...

 
 

Цікаве