WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Світоглядні системи: потреба синтезу - Реферат

Світоглядні системи: потреба синтезу - Реферат

рис традиційної і модерністської культур.
Складено за: [13, с.126]
Зміни, які нині відбуваються у світовому просторі, спонукають дослідників до перегляду типових культурологічних ознак. Колишня ефективна система національно-державних зв'язків у сучасних умовах втрачає свою дієвість. Тендендія до деетатизації в країнах "третього світу" супроводжується формуванням парадержавних структур. Суттєвого значення набувають різноманітні регіональні інтеграційні об'єднання, впливові міжнародніорганізації, транснаціональні корпорації.
При цьому, на жаль, послаблюється роль універсальних політичних установ, насамперед ООН. Міжнародне право поступово змінює свою парадигму, переводячи її на специфічний колізійний розвиток.
Зростає роль економічних засобів та інструментів, застосування яких суттєво впливає на розвиток політичної сфери (діяльність Всесвітньої Торговельної Організації, Міжнародного Валютного Фонду, Світового Банку тощо).
Разом з тим слід зауважити, що зазначені особливості сучасних геополітичних процесів деталізують та ускладнюють розгортання давно сформованих моделей - західної і східної.
Перша - західна - має чітко окреслені ознаки. Це - християнська мораль, свобода особистості, демократія, науково-технічний прогрес, непорушний принцип приватної власності та ринкова економіка.
Західна модель вибудовувалася в двох варіантах: первинному (західноєвропейському) та вторинному (американському), пов'язаному з особливостями формування США (георгафічними, етнічними, політичними, економічними, культурними). Головна різниця між цими варіантами полягає у визначенні ролі держави в суспільних сферах, зокрема в економіці, та її соціальних зобов'язань перед своїми громадянами.
Одним з вагомих здобутків західної політичної системи є демократія. Водночас демократія, як складне та неоднозначне явище, завжди тлумачилася по-різному, у тому числі й негативно (Платон, Р.Даль, М.Вебер, Ф.Хайєк та ін). Не дивно, що вже стародавні греки розходилися у визначенні сенсу демократії. Це поняття могло означати торжество бунтівників, панування низів, участь усіх громадян у справах полісу, тобто в політиці, а також вирішальну роль народних зборів у системі правління тощо [11, с.317].
З тих пір розвиток демократії призвів до ще більшого ускладнення в її розумінні. Сьогодні терміном "демократія" позначається і політичний принцип, і особливий тип влади, і система правління, і різновид політичного режиму, і певна політична культура, і навіть світоглядна та життєва позиція.
З розширенням змісту збільшується кількість негативних тенденцій у розвитку демократичних процесів. До них можна віднести: корупцію, лоббізм, брудні політичні технології, подвійні стандарти тощо.
В таблиці подано абстраговану систему демократичного соціуму з трьома структурними підсистемами та їх функціями: держава як механізм влади, економіка та суспільство.
Функції Держава Економіка Суспільство
Модель Представницька демократія Ліберальна економіка Суспільство споживачів
Доктрина Політичний лібералізм Ринковий лібералізм Раціоналізм
Ціль Влада Вигода Зростання споживання
Базовій інститут Парламент Приватна власність Права людини
Завдання Створення правил (норм) Гра за правилами Моральна традиція
Тип поведінки Національний Досягнення успіху Індивідуалізм
Спосіб прийняття рішень Представницький Індивідуальний Колективний
Тип взаємодії Примус Угода (поступка) Відносини
Характер цінностей Політичні:
доступ до влади;
голоси виборців;
свобода особистості Ринкові:
гроші;
конкуренція;
невтручання держави Соціальні:
добробут;
безпека;
соціальний захист
Складено за: [1, с. 17].
Якщо ретельно простежити та проаналізувати взаємозв'язки між вказаними структурними елементами, то можна дійти висновку, що вади демократичного суспільства випливають з його світоглядної системи.
Автор вважає, що західна політична модель обрала за системоформуючі принципи такі ціннісні установки, які певною мірою суперечили законам природи (хоча й стали рушійною силою прогресу). Раціоналізація світу, індивідуалізація суспільства, духовне зубожіння - ось далеко не вичерпний перелік ознак західної світоглядної парадигми. Західне суспільство набагато частіше, ніж східне, називають "хворим". Його політичні інститути уражені хворобою не менше за суспільство.
Зрозуміло, що йдеться не про матеріальний, а, насамперед, духовний пласт західного суспільства. Абсолютизація ринкових елементів, штучне перенесення їх на всі сфери суспільного життя породжують кризові явища. "Ринкові сили, якщо їм надати повну владу навіть тільки в економічних і фінансових питаннях, викликають хаос..." [25, с.XXIII].
Політичний процес на Заході вдало можна описати, використовуючи ринкову модель. Політичні партії та їхні лідери виступають як продавці політичного товару (політичних програм, платформ, лозунгів, політичних рішень тощо). Вони намагаються знайти масового покупця (виборця), вдаючись, наприклад, до політичної реклами.
Сучасний політичний менеджмент переважно базується на зазначеній моделі. Її категоріальний і нормативний апарат, аналітичні та прогностичні засоби передбачають ринкову ситуацію вільного політичного змагання.
Така модель не є універсальною, тому що її дія на Сході обмежена, незважаючи на тривалу східнополітичну історію. Крім того, саме на Сході виникли перші держави, склалися перші технології виробництва та відтворення політичної влади.
Знайомство з епохальними подіями в житті східних держав є суттєвим підгрунтям для соціологічного і політологічного аналізу, вияву тенденцій розвитку країн з різним політичним устроєм.
Крім того, формування державності на Сході не вкладається в формаційну методологію, яка довгий час панувала у вітчизняній політологічній концепції. Варто підкреслити, що марксова теза про виникнення держави внаслідок поділу суспільства на класи може бути застосована з певними застереженнями до західного суспільства. Стародавні типи соціальних зв'язків у первинних протодержавах (Одісея, Едіпове царство тощо) базувалися на двох системах - етногенній соціальній та гетерогенній етнічній і правовій [2, с.219].
Відповідно до соціальної структури складалися і взаємовідносини між державою та суспільством у цілому. Якщо в Європі з античних часів держава сприяла розквіту пануючого класу, якщо там суспільство в особі приватних власників завжди домінувало над державою,
Loading...

 
 

Цікаве