WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Світоглядні системи: потреба синтезу - Реферат

Світоглядні системи: потреба синтезу - Реферат


Реферат на тему:
Світоглядні системи: потреба синтезу
Характерною рисою сучасного суспільного розвитку є так звана "пост" тенденція: пострадянський, постмодерністський, постіндустріальний тощо. Важко виділити всі основні ознаки построзвитку, але чітко простежується зміна ціннісних систем, зокрема політичних.
Тривале протистояння Заходу та Сходу певним чином обумовлювало рівновагу антагоністичних політичних сил і світоглядів. Падіння ж "залізної завіси" змінило глобальну ситуацію: замість жорсткого протистояння окреслюється взаємозалежність різних систем. Для подальшого прогресування будь-яка політична система має набути нової цільової функції - розвитку в єдиному світовому просторі. Відтак виникає необхідність теоретичного переосмислення методів, принципів, засобів і форм управління політичними процесами, вироблених у різних регіонах світу. Крім того, актуальним стає узгодження політичних цінностей з цінностями економічними, правовими та культурними, а також виявлення загальних передумов сучасного політичного розвитку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Дослідженню порівняльних ознак розвитку політичного менеджменту в різних країнах світу приділяють пильну увагу як вітчизняні вчені - Д.Видрін, В.Воронкова, Б.Гаєвський, Є.Головаха, В.Кафарський, В.Корнієнко, І.Мигул, А.Пойченко, Г.Почепцов, О.Романюк, М.Томенко та інші, так і зарубіжні - Е.Азроянц, Л.Васильєв, Д.Веймер, К.Гаджиєв, Г.Голосов, Ч.Ендрейн, М.Ільїн, В.Козловський, Р.Матвєєв, Є.Морозова, О.Неклесса, Л.Пал, О.Панарин, Дж.Сорос, О.Уткін, О.Циганков та інші. [1 - 33].
Аналіз зазначених публікацій дозволив визначити основні особливості політичного розвитку західних і східних держав [2, 3, 6, 9, 16, 20], а також порівняти політичні системи, які сформувалися в сучасному світовому просторі [6, 9, 13, 18, 28, 31].
Виокремлюючи переваги тієї чи іншої політичної системи, не варто забувати й про своєрідність національних культур і політичних традицій. Йдеться про проблематичність штучного перенесення певних засобів та інструментів політичного управління, вироблених в одних суспільствах, в інші, де вони можуть суперечити традиційним культурним цінностям [29].
Невирішені складові загальної проблеми
Попри наявність численних публікацій з проблем розвитку політичних процесів у різних регіонах світу, їх автори лишили поза увагою необхідність врахування специфічних аспектів різних світоглядних систем, зокрема, розвитку політичних цінностей, для можливого подальшого використання в конструюванні концепції сучасного політичного менеджменту.
Мета дослідження
Розвиваючи положення, сформульовані авторами зазначених публікацій щодо формування та розвитку політичного менеджменту в різних регіонах світу, доцільно порівняти світоглядні установки, а саме політичні цінності, їх вплив на розвиток політичного менеджменту. Такий методологічний підхід дозволить систематизувати та ув'язати в єдиний комплекс напрацьовані методи і форми політичного управління. Це, у свою чергу, може сприяти підвищенню ефективності національного політичного менеджменту.
Основні тези дослідження
Світ завжди був багатоманітним, однак людство постійно намагалося його формалізувати, убгати в якусь узагальнену схему. Як відомо, подібні схеми створювалися ще в часи Платона, тривають такі спроби і в наші дні. Зокрема, ХХ століття почалося з матеріалізації "привиду, який блукав Європою", а закінчилося тріумфом нового порядку "американського гатунку".
Існуючі моделі світоглядних систем дуже різноманітні. На нашу думку, їх своєрідність залежить від критерію, який стає підставою для створення моделі. Водночас усі вони так чи інакше характеризують усталену бінарність (стародавня модель "варварство - цивілізація", сучасна "Захід - Схід") у поєднанні з прагненням відобразити цілісну картину світу. "В різноманітних модифікаціях споконвічна полярність зберігала свою життєздатність протягом століть... Греки та перси, поділ Римської імперії на Західну та Східну, західне і східне християнство, західний світ та іслам, Європа та Азія..." [32, с. 115 - 116].
Після формування єдиної світової спільноти (середина ХХ ст.) суспільні процеси виходять за рамки простих бінарних конструкцій. Виникає, зокрема, феномен "третього світу", який дозволяє певним чином інтегрувати в межах однієї моделі актуальні бінарні позиції ("Захід - Схід"). Геополітична думка, формалізуючи своє бачення сучасного багатовекторного світу, вводить такі поняття, як, наприклад, "аерократія", "ефірократія" тощо [18, с.44]. Втім, зауважимо, сучасний світ навряд чи можна вмістити у якусь одну схему, яка може поєднати в собі всі його багатоякісні ознаки. Такі спроби часто нагадують створення моделі вічного двигуна. Більш ефективним, на думку автора, є всебічний аналіз політичних явищ і тенденцій на підставі різних критеріїв.
Для того, щоб зрозуміти, як з'явилося протиставлення "Захід - Схід", доцільно застосувати культурологічний критерій, який дозволяє виявити типологічні риси різних культур.
Для того, щоб зрозуміти, як з'явилося протиставлення "Захід - Схід", доцільно застосувати культурологічний критерій, який дозволяє виявити типологічні риси різних культур.
Ставлення до природи Історична типологія Ставлення до традицій Регіонально-етнічна типологія
1.Спосіб життя (пристосування) -V- XIV ст. 1.Докласична культура (міфологічна, релігійна) - V - XIVст. 1.Традиційна культура (передача традицій). 1. "Схід"
а)георгафічний Схід - (середньовічна Європа, Латинська Америка, Африка, Росія, Туреччина)
б)традиційні культури XX ст.
2."Друга природа" (створення нової природи людиною) - XIV - XX ст. 2.Класична культура (базується на принципах гуманізму, раціоналізму, історизму) - XIV - кін. XIX ст. 2.Сучасна модерністська культура (постійна орієнтація на нове, нагромадження інноваційних технологій). 2. "Захід" XVII - XX ст.
У XX ст. типологічно приєднуються Японія, Гонконг, Південна Корея.
3.Спосіб вижити (врахування природних обмежень при створенні "другої природи") - наприкінці XX ст. 3.Некласична культура (послаблення деміургічних принципів) XIX - XX ст.
4.Постнекласична культура (орієнтація на існуючу реальність) - з кінця XX ст. 3.Пізньомодерністська культура (послаблення принципів індустріального суспільства).
4.Постсучасна постмодерністська культура (об'єднання ознак сучасної та традиційної культур). 3."Євразійська" (георгафічно - Росія, Туреччина; теоретично - об'єднання
Loading...

 
 

Цікаве