WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Роль політичної еліти у процесах інституціоналізації громадянського суспільства - Реферат

Роль політичної еліти у процесах інституціоналізації громадянського суспільства - Реферат

прихильників було у ліберальної ідеології (1,9 %) [13]. Поряд з декларуванням цінностей свободи, прав людини відбувався невпинний процес зубожіння основної частини населення, зростання майнової нерівності. Невтручання держави в економічну та соціальну сфери призвело до активізації комуністичних (соціалістичних) ідей. Комуністична ідеологія хоча й переживає глибоку кризу в Україні, та все ж зберігається, адже вона має досить глибокі соціальні корені, а відтак й ідейні резерви відновлення.
Прикметно, що 2004 року кількість прихильників соціалізму зросла до 25,2 %, а прихильників капіталізму зменшилася до 11,7 % [14]. Це можна пояснити тим, що економічні реформи в Україні здійснювалися слабкою політичною елітою, яка "розпочала великомасштабну лібералізацію, не маючи збалансованої програми… Реформи не були підкріплені чіткими уявленнями про принципи творення нових демократій" [15].
Для ідеологічного спектра українського суспільства сьогодні характерний перехід від двополюсної (комуністи - антикомуністи) і конфронтаційної моделі ідейно-політичного реформування суспільства до багатополюсного й переважно консенсусного. І хоча перехід цей не завершений (зберігаються елементи двополюсної моделі "ліві - праві" і конфронтаційні тенденції), все ж окреслюються контури нової моделі ідеологічного спектра: ліберали - комуністи - націоналісти. Перші представляють політичну ідеологію урядових кіл, що здійснюють курс на ринкове реформування України. Другі становлять крайню опозицію цьому курсові, пропагуючи ідею реставрації на оновленій основі соціалістичних і комуністичних порядків. Треті заявляють про себе як про опозицію і урядовому курсу, і комуністам, виступають за проведення реформ з пріоритетом національних інтересів та цінностей самобутнього українського укладу й способу життя.
Цим якоюсь мірою можна пояснити, чому комуністична ідеологія знаходить прихильників серед українців, а ліберальна залучила до себе лише незначну їх частину, переважно людей досить забезпечених, а також інтелектуалів, для яких найвищою цінністю є свобода самовираження людини.
Розкол суспільства за базовими цінностями не можна перебороти за допомогою указів і політичних рішень. Процес відмови від колишніх цінностей і сприйняття нових для багатьох виявився болісним, що обумовило прагнення певних кіл захищати соціалістичні цінності (рівність, справедливість, упевненість у завтрашньому дні тощо). В такій ситуації поки що немає реальних передумов для створення інтегральної (об'єднавчої) ідеології. Вимагає критичної оцінки й спроба нав'язати суспільству якусь універсальну ідеологію. В українських умовах така ідеологія, у яких би демократичних формулюваннях вона не була виражена, неминуче перетвориться на державну ідеологію.
Інша справа - загальнонаціональна ідея та суспільний ідеал, які б окреслювали загальний напрям і мету розвитку суспільства, визначали цінності, близькі більшості народу. Те, що їх не сформульовано, створює чималі труднощі для політиків, які часто розгублюються в критичних ситуаціях не тільки внаслідок недостатньої компетентності чи за браком досвіду в державному управлінні, але й тому, що часто самі не знають, куди прямує Україна, який напрям розвитку їй слід запропонувати. Так, А. Колодій головною перешкодою на шляху становлення громадянського суспільства вважає "саме негромадянськість української еліти, що виявляється передусім у її нездатності ставити інтереси суспільства вище приватних інтересів та амбіцій" [16]. Не маючи орієнтира у вигляді загальнонаціонального ідеалу, що формує масові цінності, важко ідентифікувати національні інтереси країни, "більшість вітчизняних еліт переконана в тому, що пріоритет прав і свобод людини у внутрішній політиці держави є економічно невигідним і політично деструктивним" [17], що автоматично створює труднощі у визначенні внутрішньо- і зовнішньополітичних цілей і завдань з їх реалізації.
Нинішня ідеологічна ситуація в Україні поки що не може стати базою справжньої модернізації країни. Причина - бездуховність здійснюваних реформ, різке зниження вольового й морального імпульсів. Ідеологія правлячої української еліти не орієнтується на моральність. Моральність може стати навіть на заваді в політичній кар'єрі.
Оскільки в Україні на разі не вирішено завдань ліберально-демократичної революції, не кон'юнктурним і ситуаційним, а свідомим і стратегічним "якорем", або "брендом" нової влади, - на думку В. Карасьова, - має бути ідеологія європейських цінностей. Йдеться про цільові настановлення, пов'язані з формуванням в Україні сучасного європейського суспільства, економіки, політичної культури тощо [18].
Література:
1. Рывкина Р. В. Влияние новой правящей элиты на ход и результаты экономических реформ // Социологические исследования. Социс - 1995. - №11. - С. 35 - 43.
2. Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні. Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (30 травня 2001 р., Київ) / За заг. ред. В. І. Луговського, В. М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 424 с. - С. 52.
3. Політичні і економічні перетворення в Росії і Україні. - М.: "Три квадрата", 2003. - 328 с. - С. 195 - 196.
4. Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні. Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (30 травня 2001 р., Київ) / За заг. ред. В. І. Луговського, В. М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 424 с. - С. 53.
5. Томенко М. Суспільство не боїться цієї держави, оскільки не вірить у неї. "Час". - №37. - Вер. - жов. 28 - 4. - 2001. - С. 4.
6. Політичні і економічні перетворення в Росії і Україні. - М.: "Три квадрата", 2003. - 328 с. - С. 197.
7. Траверсе О. Політичне лідерство, національна еліта і практика модернізації суспільства // Політичний менеджмент. - 2006. - №1. - С. 27 - 36.
8. Там само. С. 33.
9. Войтенко Т. О., Гончарук О. С., Привалов Ю. О. Громадянське суспільство в Україні: аналіз соціального конструювання. Наукова збірка / Відп. ред.: Ю. Саєнко - К.: Стилос, 2002. - С. 38 - 39.
10. Українськесуспільство: соціологічний моніторинг 1994 - 2003 / За ред. Н. В. Паніної. - К.: Ін-ут соціології НАН України, 2003. - С. 111 - 112.
11. Ходаківський М. Громадянське суспільство і національна держава // Віче. - 1998. - № 9. - С. 34 - 46. - С. 41.
12. Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні. Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (30 травня 2001 р., Київ) / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 424 с. - С. 42.
13. Українське суспільство 1994 - 2004. Моніторинг соціальних змін / За ред. д. е. н. В. Ворони, д. соц. н. М. Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2004. - С. 589.
14. Там само. - С. 588.
15. Іскакова Г. Особливості посткомуністичної трансформації і проблеми прав та свобод людини // Політичний менеджмент. - 2005. - № 2. - С. 138 - 144. - С. 140.
16. Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні. Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (30 травня 2001 р., Київ) / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - С. 52.
17. Політичні і економічні перетворення в Росії і Україні. - М.: "Три квадрата", 2003. - 328 с. - С. 161.
18. В. Карасев. Лучший "якорь" - евроидеология // День. - 2005. - 17 июня. - С. 7
19. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве