WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Ризик як атрибут політики - Реферат

Ризик як атрибут політики - Реферат

політичний ризик у ширшому контексті, то можна виокремити такі підходи до його визначення:
· політичний ризик як ситуація можливої небезпеки або невдачі політичної діяльності. Політичний ризик - це міра очікуваної невдачі в діяльності політичних акторів. Зв'язок небезпеки й ризику простежується і в етимології цього терміна. Слово "ризик" походить з іспанської мови (тут воно перекладається як "скеля") та з португальської (тут воно перекладається як "стрімка (прямовисна) скеля"). Мореплавці під цим словом розуміли небезпеку, яка могла загрожувати їхнім кораблям. Етимологічно ризик означає можливу небезпеку чогось, невдачу в якійсь дії;
· політичний ризик як діяльність політичних акторів, що здійснюється в надії на вдалий результат;
· політичний ризик як імовірність помилки (або успіху) того чи іншого вибору при прийнятті політичного рішення в ситуації з кількома альтернативами. Це синтетичний підхід, який поєднує два попередніх розуміння політичного ризику.
Спостерігалися й спроби дати визначення політичного ризику через виявлення його загальних рис:
· політичний ризик являє собою спосіб дій у неясній, невизначеній політичній обстановці;
· політичний ризик - це ситуаційна характеристика політичної діяльності, яка полягає в невизначеності її результату й можливості несприятливих наслідків у випадку неуспіху;
· політичний ризик - це єдність обставин та індивідуально-групових преференцій або критеріїв оцінки політичної ситуації, на підставі яких приймається політичне рішення.
Політичний ризик можна розглядати в категоріях теорії мотивації досягнення:
· політичний ризик - це діяльність політичних акторів при непевності досягнення мети;
· політичний ризик - це дія, спрямована на привабливу політичну мету, досягнення якої пов'язане для людини з елементами небезпеки, загрозою втрат, неуспіху (програш, травма, захворювання, смерть тощо);
· поєднання попередніх двох підходів створює передумови для того, щоб розглядати політичний ризик як ситуаційну характеристику діяльності політичних акторів, котра містить невизначеність результату й можливі негативні наслідки у випадку неуспіху;
· політичний ризик - це міра очікуваної невдачі політичної діяльності, яка визначається як співвідношення ймовірності неуспіху вжитих заходів та ступеня несприятливих наслідків, викликаних реалізацією прийнятих політичних рішень;
· політичний ризик - це ситуація неминучого вибору між кількома варіантами політичних дій: менш привабливими, але більш надійними й більш привабливими, але менш надійними. Досягнення результату при другому варіанті завжди є проблематичним і пов'язане з можливим настанням несприятливих наслідків. Такий підхід до розуміння політичного ризику дозволяє в рамках концепції мотивації досягнення, з одного боку, пояснити прояв у особистості тенденцій до ризику в умовах вільного вибору завдань різної складності, з'ясувати зв'язки між рисами та якостями людини як суб'єкта політичної діяльності, її темпераментом, мотивами поведінки, а з іншого - виявити підвищену або знижену схильність до ризику.
Політичний ризик розглядається також у категоріях теорії прийняття політичних рішень. Тут він пов'язується з вимірюванням імовірності помилки або успіху в умовах вибору в ситуації з кількома альтернативами. Як правило, поняття ризику використовується при аналізі прийняття рішень у проблемних ситуаціях, коли спостерігається протиріччя між зовнішнім середовищем і набором настанов суб'єкта, які обмежують це середовище. Від успіху розв'язання такого протиріччя залежить оптимальність політичного рішення.
До змісту проблемної ситуації входять компоненти, пов'язані з її так званим "інформаційним контуром". Оскільки психологічні детермінанти рішення змінюються в залежності від характеру, обсягу та якості інформації, то до інформаційних параметрів проблемної ситуації відносяться ризик, конфлікт, невизначеність. Існує два різновиди невизначеності: закономірна й випадкова. Закономірна невизначеність пов'язана з випереджаючим ефектом суб'єкта, з діалектичним протиріччям перетворення ймовірнісного наслідку, який ще не виявився, у наявний наслідок. Випадкова невизначеність пов'язана з отриманням інформації, якою оперують суб'єкти, що приймають рішення. У відповідності із загальним уявленням про ризик, конфлікт і невизначеність як інформаційні компоненти процесу прийняття рішень, робиться припущення, що закономірна невизначеність пов'язана з конфліктом, а випадкова - з ризиком [6].
Політичний ризик можна репрезентувати й у категоріях концепції надситуаційної активності. Тут він розглядається як прагматистська тенденція, пов'язана з вирахуванням шансів на успіх, і є мотивованою, доцільною діяльністю людини, що приймає політичні рішення. Політичний ризик завжди розрахований на ситуаційні переваги, тобто це ризик для чогось: заради самоутвердження, грошей, кар'єри тощо.
В. Петровський, який уперше сформулював гіпотезу про існування "надситуаційного" ризику, експериментально доводить, що момент ризику здатен виступати не лише у вигляді характеристики мети діяльності, що реалізує її мотив, який є зовнішнім щодо самого ризику, але й у вигляді самостійного мотиву діяльності. Тобто поряд з доцільним, мотивованим ризиком існує і, так би мовити, безкорисливий ризик, "ризик заради ризику", ризик, очищений від сторонніх мотивів. Надситуаціний ризик як особлива форма прояву активності суб'єкта пов'язаний з існуванням "надситуаційної активності", яка являє собою здатність суб'єкта підноситись над вимогами ситуації, ставити такі цілі, які, з огляду на вихідне завдання, здаються надмірними. На думку В. Петровського, надситуаційна активність виступає в явищах творчості, пізнавальної, інтелектуальної активності, безкорисливого ризику, наднормативної активності й дозволяє суб'єктові подолати зовнішні та внутрішні обмеження ("бар'єри") діяльності. Певні категорії людей віддають перевагу небезпечним варіантам, навіть коли немає зовнішньої спонуки до ризику, і йдуть нанього, не отримуючи при цьому жодних видимих ситуаційних переваг [7, с. 123 - 124].
У явищі політичного ризику можна виокремити такі основні елементи:
· можливість відхилення від припустимої політичної мети, заради якої здійснюється обрана альтернатива політичного рішення;
· імовірність отримання бажаного результату політичної діяльності;
· невпевненість у досягненні поставленої політичної мети;
· можливість настання несприятливих наслідків (матеріальний або фізичний збиток, захворювання, смерть тощо) при здійсненні тих чи інших політичних дій в умовах невизначеності для суб'єкта політичної діяльності, який іде на ризик;
· матеріальні, екологічні, морально-ідеологічні та інші втрати, пов'язані із здійсненням обраної в умовах невизначеності альтернативи;
· очікування небезпеки, невдачі внаслідок вибору альтернативи та її реалізації.
Саме ці елементи складають сутність політичного ризику.
При розкритті змісту поняття "політичний ризик" слід відокремлювати його від спорідненого поняття "ситуація політичного ризику". Останнє поєднує різні обставини й умови, які утворюють певну політичну обстановку для того чи іншого виду діяльності. Причому ця обстановка може або сприяти, або перешкоджати здійсненню даної діяльності. Тому, оскільки в ситуацію входять умови здійснення ризикованої діяльності (об'єктивна складова), різноманітні причини, мотиви тощо такої діяльності (суб'єктивна складова), то можна вважати, що поняття "ситуація політичного ризику" за логічним обсягом є значно ширшим за саме явище ризику.
Поряд з ризиком функціонуванню і розвитку багатьох суспільних процесів притаманні й елементи невизначеності. Це обумовлює появу ситуацій, які не мають однозначного вирішення. Якщо існує можливість кількісного і якісного визначення ймовірності здійснення того чи іншого варіанту рішення, то ми маємо справу з ситуацією ризику. Вона пов'язана зі статистичними процесами, тому
Loading...

 
 

Цікаве