WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Релігія в державних школах США: протистояння чи взаємодія? - Реферат

Релігія в державних школах США: протистояння чи взаємодія? - Реферат


Реферат на тему:
Релігія в державних школах США: протистояння чи взаємодія?
Сьогоднішнє розуміння принципу розділення релігії і держави має дві основні іпостасі: розділення Церкви і держави та розділення школи і Церкви. Тож, розглядаючи американський досвід практичної реалізації цього принципу, цілком логічно не тільки проаналізувати місце релігії в сучасній світській державі в цілому, а й місце та роль релігії в такій державній інституції, як школа.
Основний Закон США, на відміну, скажімо, від українського, не містить прямого положення про відокремлення Церкви від держави. Натомість керівні принципи, що регулюють відносини між релігією та державою, закладені в VI статті Конституції США та в Першій поправці до неї в такому формулюванні: "Конгрес не повинен ухвалювати законів, що запроваджували б будь-яку релігію чи забороняли б вільне відправлення релігійних обрядів" [1]. Ці два постулати, з одного боку, гарантують свободу віросповідання, а з іншого - захищають релігію ті релігійні переконання від державного втручання.
Здавалося б, чітке відокремлення релігії від держави не дає права останній ані впроваджувати релігію, ані забороняти релігійні відправи. Проте цілком очевидно, що релігія в США не вважається справою суто приватною. Законодавче відсторонення релігійних організацій від участі в державному управлінні зовсім не виключає впливу релігії на суспільне життя. Релігії - як прояву людського буття. Релігії, як феномена, що впливає на людську свідомість, поведінку, прийняття рішень. Вплив релігійних переконань спостерігається в США не тільки в повсякденному житті громадян, а й у діяльності вищих посадових осіб, навіть у можливості побудови вдалої політичної кар'єри. Саме про це йшлося в статті "Релігійний фактор у політичному просторі США" (див. Політичний менеджмент, №5, 2004). Продовжуючи розмову про американський досвід регулювання відносин між Церквою і державою, розглянемо особливості регулювання в США проблеми присутності релігії в державних школах.
Свого часу релігійна освіта була однією з головних цілей створення шкіл в британських колоніях Північної Америки. Логічно, що батьки американської Конституції, а також політики, що запропонували і ратифікували Першу поправку до неї, не мали ще досвіду розвитку державної освіти в тих масштабах, які США здобули в XIX столітті. Тому можна вважати природним, що вони поєднували освіту з релігією; про це свідчить згадування ними релігії як однієї з найважливіших цінностей, які повинні пропагуватися через школу.
У XIX столітті почалося поступове скорочення підтримки релігійної освіти в державних школах. Однак у багатьох штатах зберігався звичай починати навчальний день спільною молитвою і читанням уривків з Біблії (переважно у протестантському варіанті). Зростання чисельності католицького населення викликало незадоволення католицької церкви протестантською орієнтацією державних шкіл. Це поступово призвело до того, що процедура читання Біблії в школах збереглася, але більшістю голосів у кожному шкільному окрузі вирішувалось, буде це протестантська чи католицька версія.
На початку XX століття багато протестантів почали висловлювати стурбованість недостатністю релігійної освіти в громадських школах. Уроків у недільних школах, на їхню думку, було замало для набуття такого ж обсягу знань, який забезпечувало вивчення світських дисциплін в загальноосвітніх школах. Так звані програми "звільнених годин", що поширилися в 1950-х роках у більшості штатів, спрямовувалися на заповнення прогалин у релігійних знаннях. Програмами передбачалося, що замість уроків з деяких шкільних предметів учні можуть відвідувати заняття в церкві. Вибір церкви залишався за батьками. Згідно з іншим варіантом таких програм, релігійне навчання провадилося в учбові години в шкільних приміщеннях наставниками, які запрошувалися та оплачувалися місцевою міжконфесійною радою. [2]
Позови до окружних федеральних судів з питань захисту прав і свобод, зокрема свободи віросповідання, чимало з яких доходило й до Верховного Суду, - явище для Америки буденне. Значна частина таких позовів стосувалася місця релігії в школі. Так, противники програм "звільнених годин" вимагали визнати неконституційними їх запровадження. Вони посилалися на те, що Конституція не закріплює за Конгресом права приймати закони, які підтримують релігію як норму, обов'язкову для всієї країни. Адже в США кожен штат має власну конституцію і може ухвалювати закони, норми яких відрізняються від загальнодержавних. Рішення, що виносились у таких справах, інколи відображали не стільки об'єктивне ставлення влади до проблеми, скільки її стурбованість (зокрема, Верховного Суду США) захистом прав меншин.
Наприклад, у рішенні у справі 1948 року "Макколлум проти Департаменту освіти" Верховний Суд зробив висновок, що програма Шампані (назва варіанту програми "звільнених годин" - прим. авт.) суперечить положенню про розділення Церкви і держави і тому неконституційна. В подібній справі 1952 року "Зарах проти Клаузена" суд ухвалив зовсім протилежне рішення -виправдав підтримку штатами релігійної проповіді в школах та співробітництво з керівництвом Церкви.
Спільна шкільна молитва і читання уривків з Біблії в державній школі особливих суперечок не викликали і зберігалися, як традиція, досить довго. Розбіжності, що виникали, вдавалося вирішувати на рівні штатів. Більшість судів штатів підтримувала такі шкільні звичаї. Так, 1960 року в третині державних шкіл навчальний день починався з молитви; в 42 % шкіл читали Біблію. Це - загальнонаціональна статистика. Але між різними штатами спостерігалася суттєва різниця.
І хоча такі традиції відповідали загальній національній моделі, переважаючим поглядам на релігію та моральне виховання у школі, однак це питання все частіше порушувалося як її супротивниками, так і прихильниками. Перші вважали підтримку владою спільної молитви і читання Біблії в школах антиконституційною. Антагоністи ще активніше виступали за дотримання в школах цих звичаїв, посилаючись на міжнародну комуністичну загрозу та падіння побутової моралі.
Дві найвідоміші в США судові справи 1962 та 1963 років (Engle v. Vitale, 1962; Abington v. Schempp, 1963) поклали кінець ері спільних шкільних моральних і духовних ритуалів. Рішеннями у цих справах спочатку було визнано неконституційним проведення спільних молитов у
Loading...

 
 

Цікаве