WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Рада національної безпеки в системі зовнішньої політики США - Реферат

Рада національної безпеки в системі зовнішньої політики США - Реферат

між численними відомствами, розгорнутими Сполученими Штатами у всьому світі" [14], К. Райс надала цьому процесові політичного значення, що, зрештою, зумовило визнання РНБ протягом першого строку дії адміністрації Дж. Буша-молодшого в якості головного інструмента щодо відображення позицій президента у зовнішньоекономічній, зовнішньополітичній та дипломатичній сферах.
Втім, ані РНБ, ані зовнішньополітичний механізм США в цілому не виявили високої дієздатності перед загрозою та атаками міжнародного тероризму, що стало підставою для критики дій уряду Дж. Буша-молодшого з боку конгресу, мас-медіа, політичних і громадських кіл країни. Відповідною реакцією щодо цього стало не тільки утворення незалежної комісії конгресу (так званої комісії 9/11) стосовноаналізу стану зовнішньополітичного механізму з подальшими рекомендаціями його трансформаційних змін [15 - 16], а й персональні слухання К. Райс як радника з питань національної безпеки в сенатській комісії (квітень 2004 року) у зв'язку із звинуваченнями в недостатньому рівні пильності та ефективності дій РНБ, і, зокрема, підпорядкованих їй служб розвідки перед загрозою терористичних атак у вересні 2001 року [17].
Відтак, повністю об'єктивними можуть видаватися кадрові зміни в системі структур національної безпеки з призначенням у січні 2005 року на посаду радника з питань національної безпеки нової особи - Ст. Дж. Хедлі як кадрового фахівця з питань зовнішньої політики, який працював заступником К. Райс протягом першого строку президентства Дж. Буша-молодшого [18]. Такий підхід не виключає зусиль на зміцнення функціональної ваги РНБ за умов зростання транснаціональних (наприклад, міжнародний тероризм) загроз національній безпеці США із збереженням за РНБ ролі провідного механізму в системі підготовки і реалізації зовнішньополітичних рішень на президентському рівні.
Водночас призначення К. Райс у січні 2005 року на посаду держсекретаря (замість К. Пауелла) із збереженням особливої ваги цієї посадової особи в дипломатії і зовнішньополітичній діяльності Дж. Буша-молодшого дає можливість стверджувати, що визначення надалі центру політичного керівництва зовнішньополітичним механізмом в діяльності чинної адміністрації може пов'язуватися не із зазначеною структурою, а з впливами окремих радників, або навіть радника, що посідає провідний пост. Може йтися при цьому про зростання неформальних зв'язків у системі керівництва зовнішньополітичним механізмом з боку президента, а також про переміщення центру зовнішньополітичного процесу США від РНБ до інших впливових структур, серед яких особливе місце можуть посісти Держдепартамент і утворена 2002 року Рада внутрішньої безпеки [19] або (з урахуванням останніх реформ) міністерство оборони чи навіть розвідувальне відомство.
За таких обставин місце РНБ в системі американського зовнішньополітичного механізму, як і схема функціонування самої системи, визначені не чітко. Так, реформи, що здійснювалися відносно РНБ в постбіполярний період, стосувались переважно її внутрішньої структури, не зачіпаючи суттєво (за винятком періоду президентства Дж. Буша-старшого) системи внутрішніх зв'язків державного механізму - тенденція, що зумовлювала ступінь використання координаційних функцій РНБ особистим ставленням до цієї проблеми президентів. Зростання ж ваги неформальних зв'язків в адміністративній діяльності американських президентів пов'язується, як нерідко підтверджує практика, не тільки з посиленням суб'єктивності оцінок вищого керівництва відносно внутрішньої і зовнішньої політики, а й непередбачуваністю наслідків політичного курсу для національних інтересів країни.
Зазначене не може не враховуватись при аналізі специфіки функціонування американського зовнішньополітичного механізму, також як і підходів щодо формування найважливіших зовнішньополітичних рішень на президентському рівні. Йдеться про додаткові чинники розгляду тенденцій сучасного зовнішньополітичного курсу США, висновків, які стосуються перспектив його реалізації з урахуванням як міжнародного становища, потреб внутрішнього розвитку, так і функціонального забезпечення процесу керівництва державним механізмом з боку президента країни.
Література:
1. After the End. Making U. S. Foreign Policy in the Post-Cold War World. / Ed by Scott J. M. - Durham and London: Duke University Press, 1998. - 427.
2. Иванян Э. А. Белый дом: Президенты и политика. - М.: Политиздат, 1979. - 383 с.
3. Механизм формирования внешней политики США. - М.: Наука, 1986. - 203 с.
4. Политические институты США: История и современность. - М.: Наука, 1988. - 272 с.
5. Современные Соединенные Штаты Америки. - Энциклопедический справочник. - М.: Политиздат, 1988. - 542 с.
6. США: внешнеполитический механизм. Организация, функции, управление. - М.: Наука, 1972. - 368 с.
7. Establishment of the National Security Council. Membership of the National Security Council. National Security Function. - http://www.whitehouse.gov/nsc/.
8. Destler I. M., Gelb L. H., Lake A. Our Worst Enemy: The Unmaking of American Foreign Policy. - New York: Simon and Schuster, 1984.
9. Hoffman D. President Scales Back National Security Council. - Washington Post. - February 3, 1989. - P. A.8.
10. Rosenthal A. Scowcroft and Gates: A Team Rivals Baker. - New York Times. - February 21, 1991. - P. A.6.
11. History of the National Security Council, 1947 - 1997. - http://www.whitehouse.gov/nsc/history.html.
12. Ripley R. B., Lindsay J. M. US Foreign Policy After the Cold War. - Pittsburg: University of Pittsburg Press, 1997.
13. Biography of Dr. Condoleezza Rice. National Security Advisor. - http://www.whitehouse.gov/nsc/ricebio.html.
14. Реструктуризация Совета национальной безопасности США. - http: npc.sarov.ru/digest/12001/appendix 2.htmc.
15. About the Commission. - http://www.9-1commission.gov/about/index.htm.
16. Commission on Terrorist Attacks upon the United States. Executive Summary. - http://www.9-11commission.gov/report/9-11Report_Exec.htm.
17. Dr. Condoleezza Rice's Opening Remark to Commission on Terrorist Attacks. The National Commission on Terrorfist Attacks Upon the United States. Hart Senate Office Building/ Washington, DC April 8, 2004.- http://www.whitrhouse.gov/news/releases/2004/04/20040408.html.
18. Biography of Stephen Hadley, Assistant to the President For National Security Affairs. - http://www.whitehouse.gov/nsc/hadleybio.html.
19. Дудко І. У рамках антитерористичної стратегії. Рада внутрішньої безпеки і департамент внутрішньої безпеки в системі президентської влади США: від адміністративних до політичних змін. // Політика і час. - №12. С. 50 - 56.
20. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве