WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Про деякі базові засади латентології як науки - Реферат

Про деякі базові засади латентології як науки - Реферат

політики випливає, що рівень політичної свідомості і культури суб'єктів латентної політики обумовлюватиме зміст їхніх дій, в тому числі ступінь етичності та легітимності. Друга - це група закономірностей, притаманних власне латентології. Прикладом цього може бути твердження, що із збільшенням закритості латентної політики зростає тенденція до деградації її політичного змісту. Або положення, що зростання прозорості латентної політики розхитує безпеку і ускладнює виконання специфічних функцій її суб'єктами, а також що демократизація суспільства і розвиток політичного плюралізму ускладнюють механізм контролю та регулювання латентної політики.
За іншим підходом закономірності латентології можна поділити на ті, що мають зв'язок із функціонуванням політичної влади (підтримка стабільності або дестабілізація), її здобуття, зміною її змісту, носія тощо, і на ті, що стосуються політичного процесу і пов'язані з прихованим лобіюванням, маніпулюванням процесом прийняття політичних рішень тощо.
Питання про категорії латентології розв'язується подібно до закономірностей. До групи категорій, спільних з політологією, додається група власних категорій латентології, яка охоплює базові поняття цієї специфічної сфери політики (наприклад, латентна політика, політична безпека, таємна політична дія, політична розвідка, інформаційна спецоперація, таємна дипломатія, терор, змова тощо).
Пізнання латентної політики відбувається за допомогою використання різних методів. Ці засоби аналізу, способи перевірки і оцінки латентології за своєю сутністю аналогічні тим, що існують в політології. Тобто, як уявляється, тут існує "родинний" зв'язок.
Втім, з точки зору теми, що розглядається, доцільно підкреслити, що специфіка латентології у зв'язку з її методом буде, перш за все, проявлятися в особливостях використання певних загальнополітологічних методів у дослідженнях латентної політики, наприклад, емпіричний метод прихованого спостереження.
Специфіка політологічного знання детермінує теоретичні і практичні функції латентології в суспільстві. Відомо, що стосовно політологічних функцій існує помітна різноманітність поглядів [1, с. 97; 3, с. 33; 5, с. 17; 13, с. 22; 14, с. 37; 16, с. 21]. Їхня проекція на ґрунт латентології обумовлює такі судження.
По-перше, це описова (дескриптивна) функція, яка полягає у виокремленні та констатації у політичному житті фактів латентного характеру і є своєрідною фотографією латентної дійсності.
По-друге, гносеологічна, пізнавальна функція. Вона відбиває необхідність розкриття об'єктивних зв'язків, основних тенденцій та суперечностей. Повністю їй відповідає та, яку іноді визначають як пояснювальну або інтерпретаційну (тлумачення). В усякому разі йдеться про причинову природу тих чи інших латентних подій або явищ. Ця функція дозволяє перейти від спостереження і фіксації різних фактів до з'ясування їх причин.
По-третє, прогностична функція (передбачення). Вона, грунтуючись на двох попередніх, дає можливість отримувати альтернативні уявлення щодо можливого в сфері латентної політики. Значення цієї функції безумовне, якщо мати на увазі підготовку актів агресії, передбачення терактів, змов, зміни влади, спецоперацій різного характеру. Як приклади подій такої важливості у ХХ столітті, можна згадати провокацію, що передувала нападові Німеччини на Польщу (1939 рік), замах фашистської опозиції на Гітлера (1944 рік), внутрішньополітичну змову в КПРС з метою ліквідації Л. Берії (1953 рік), Кубинську кризу (1962 рік), початок інтервенції СРСР в Афганістані (1979 рік), "Вотергейт" тощо. Адекватне передбачення багато в чому змінило б хід історичних подій.
По-четверте, інструментальна функція, яка допомагає з'ясувати, що треба зробити, які латентні дії здійснити для досягнення конкретного політичного результату.
По-п'яте, нормативно-орієнтуюча функція, яка обґрунтовує переваги того чи іншого варіанту дій, що має особливе значення в умовах їх закритості та спокуси уникнути відповідальності за те, що буде зроблено. Особливо неоднозначне наповнення має ця функція за умов демократичних і тоталітарних режимів. Вона також спрямована на формування стратегії і тактики латентної політики.
По-шосте, це досить специфічна функція, яка може лише з великим ступенем умовності перегукуватися з тією, яку в традиційній політології визначають як виховну або освітню. Йдеться про соціальну профілактику, підготовку масової свідомості до негативних проявів та впливів латентної політики.
Що стосується наукових розробок латентної політики в структурі політології, то, як уявляється, вони, з одногобоку, мають відношення до групи теоретичних наук, виділених окремими галузями за критерієм предмета дослідження, а з іншого - до так званих "емпіричних" наук (про організацію влади, прийняття рішень, роботу апарату тощо), в даному випадку - про організацію політичної розвідки, різних спецоперацій з політичним навантаженням, таємну дипломатію. Якщо в традиційній політичній науці тривалий період домінувала теоретична складова, то в латентології, в першу чергу, досліджувалися конкретні політичні ситуації або приховані процеси з метою отримання певної інформації, переважно таємного характеру, для зацікавлених учасників подій, а також розробка практичних рекомендацій щодо використання прихованих способів досягнення бажаної мети. Від того, що в латентній політиці довго панував принцип "мета виправдовує засоби", вся увага приділялася не теоретичним роздумам, а пошукові і використанню максимально ефективних засобів прихованої дії.
Отже, зробимо висновки. В сучасних умовах, і, в першу чергу, завдяки тенденціям демократизації політичного життя суспільства, на науковому рівні створилися необхідні умови (і потреба!) у поглибленому пізнанні сфери закритої, невисвітлюваної політики.
Латентна політика є невід'ємною складовою політики, специфічною за природою, структурою, функціями і методами реалізації. Ця специфіка, в першу чергу, обумовлена потребами безпеки та самозахисту політичної системи, безпеки різних учасників політичного процесу, їх боротьби за реалізацію суспільно значущих інтересів.
Таким чином, в межах політології знаходить своє місце її особлива галузь - політична латентологія, яка має усю необхідну атрибутивність спеціальної політологічної науки загальнотеоретичного і прикладного характеру. Формування латентології викликається реаліями політичної практики і відповідає загальним тенденціям створення громадянського, правового суспільства. Подальша розробка проблем латентології та їх проекція на практику має сприяти впевненому прогресу суспільного розвитку.
Є підстави вважати, що, згідно з конституюванням латентології, вона спроможна стати частиною навчального циклу фахівців-політологів та держслужбовців. У зв'язку з цим на факультеті політичних наук МДГУ ім. П. Могили впроваджено відповідний навчальний курс, який знайомить студентів із базовими засадами латентної політики.
Література:
1. Бебик В. М. Базові засади політології. - К., 2000.
2. Брожко К. Спеціальні служби сучасної України.//Людина і політика. - 1999. - №3.
3. Василик М. А. Политология. - М., 1999.
4. Волковский Н. Л. История информационных войн. - СПб., 2003.
5. Гелей С. Д., Рутар С. М. Основи політології. - К., 1999.
6. Землянов В. М. Своя контрразведка. - Мн., 2002.
7. Карягин В. В. Дипломатическая жизнь за кулисами и на сцене. - М., 1994.
8. Кассис В. Б., Колосов Л. С. Из тайников секретных служб. - М., 1988.
9. Кравченко В. "Інформаційні війни" не мають фронтів.//Людина і влада. - 2000. - № 11 - 12.
10. Крысько В. Г. Секреты психологической войны. - Мн., 1999.
11. Кухта Б. Основи політичної науки. - Част. 4. - Львів, 1999.
12. Макаренко Г. У "таємної" служби головна ознака - відкритість.//Юридичний вісник України. - 2002. - №4.
13. Піча В. М., Хома Н. М. Політологія. - К., Львів, 2001.
14. Політологія./За ред. А. Колодій. - К., 2000.
15. Почепцов Г. Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. - К., 2001.
16. Пугачев В. П. Политология. - М., 2001.
17. Сазонов М. І. Політологія. - Харків, 1998.
18. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве