WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Проблематика переходу до інформаційного суспільства - Реферат

Проблематика переходу до інформаційного суспільства - Реферат

нормальній соціальній структурі, тут будуть багатші та бідніші, проте останні завжди матимуть стимул для саморозвитку (навчання протягом життя), використовуючи нові можливості інформаційного суспільства. Щодо групи "багатших", то в жодному випадку не йдеться про окрему страту "осіб класу понад" (або ж сучасних "олігархів"), що повністю контролюватимуть віртуальний простір. Багатими ставатимуть ті, хто, насамперед, постійно використовуватиме інформацію як необхідний ресурс сучасного розвитку. За словами Д. Белла, багатим вважатиметься той, хто зробить основний акцент на "інтелектуальних здібностях", а не на будь-чому іншому (для прикладу, на ручній праці - як в аграрному та індустріальному суспільстві). Отже, кінець саморозвитку будь-кого (організації, спільноти, групи, індивіда) означатиме програш у конкурентній боротьбі, а також автоматичний перехід до класу "бідних", повернення в рамки індустріального. На вищому рівні йдеться, звичайно, про міждержавну політичну боротьбу, а в економічному плані - про глобальну конкуренцію та розподіл ринків і ресурсів.
Про нові форми життя в інформаційному суспільстві писали ще з початку 70-х років - це і електронний котедж А. Тоффлера, і віртуальне робоче місце, он-лайн послуги, віртуальні форми комунікації тощо. Більше того, все це частково діє на практиці, оскільки сьогодні розвинені демократії, прагнучи до кращого майбутнього, поступово втілюють окремі компоненти інформаційного суспільства. Існує певна когорта людей (йдеться не лише про еліту, але й про пересічних громадян), які полегшують своє життя на етапі, коли ІКТ створюють форми, що починають замінювати традиційні.
Коли йдеться про електронне залучення, маємо на увазі побудову того первинного фундаменту, на основі якого у майбутньому розвиватиметься інформаційне суспільство. Світова практика останнього десятиріччя свідчить, що оптимальним є реалізація комплексу поступових заходів на основі використання сучасних ІКТ та ІКТ-платформ на початковому етапі розвитку інформаційного суспільства, а саме:
1) Забезпечення умов щодо використання колективних пунктів доступу (інформаційно-консультаційних центрів) до сучасних ІКТ та освітніх ресурсів широким верствам населення й усім зацікавленим особам. Такий крок призведе до створення в суспільстві інституту електронного залучення, оскільки кожен громадянин на вигідних для себе умовах отримає можливість, по-перше, дізнатися про сучасні можливості інформаційного суспільства, а, по-друге, безпосередньо скористатись тією чи іншою інформаційною послугою. Вітак у суспільстві поступово:
· сформується (і постійно зростатиме) прошарок "електронних громадян", які матимуть можливість використати сучасні ІКТ як альтернативу традиційним методам здійснення різних операцій, розрахунків, комунікацій, формальних та неформальних взаємодій;
· зросте коефіцієнт рівня електронної готовності населення.
2) Використання громадських пунктів доступу для розвитку сучасних форм взаємостосунків: між громадянами (C2C "citizen-to-citizen"), підприємствами (B2B "business-to-business"), органами державної влади (G2G "government-to-government"), а також, відповідно, громадян, підприємств та держави між собою. Впровадження таких схем забезпечить:
· зростання взаємного рівня довіри у суспільстві; ІКТ - дієвий інструмент, який робить суспільні процеси прозорими, відкритими, економними, динамічними та зручними. Відтак традиційним методам вирішення справ будуть протиставлені нові альтернативи, правила, за якими живе сьогодні цивілізована частина людства;
· зростання активності участі громадян у важливих суспільно-політичних подіях та організаціях; знаючи про те, що суспільні процеси є відкритими, кожен цивілізований громадянин прагнутиме відшукати адекватні шляхи вираження особистих (незаангажованих) поглядів чи думок, а відтак вільне слово кожного матиме реальний ефект, суспільний вплив, що загалом і є чи не найважливішим показником розвитку громадського суспільства.
3) Створення експертних мереж для розробки спеціалізованих проектів (державних замовлень), сприяючи в такий спосіб здійсненню реформ у різних сферах життєдіяльності суспільства (електронна освіта, електронна медицина, електронна комерція тощо) на основі консолідації ресурсів представників усіх суспільних секторів, а також їх рівноправності. Така форма взаємодії дозволить:
· розробляти стратегічні проекти соціально-економічного, наукового, зовнішньополітичного розвитку на універсальній основі, що передбачає одночасне використання ресурсів держави, бізнесу, громадськості, наукових кіл, а також іноземних партнерів чи інвесторів;
· брати активну участь, представляючи країну в регіональних, міжнародних та інших глобальних мережах, об'єднаннях чи проектах, у вирішенні глобальних проблем, зокрема досягнення Цілей розвитку Декларації тисячоліття ООН [3], подолання проблеми цифрового розподілу, зменшення рівня бідності тощо;
· обмінюватись передовим міжнародним досвідом щодо практики запровадження сучасних ІКТ у традиційні сфери соціально-економічного розвитку, реформуючи і вдосконалюючи їх.
Висновки нашого дослідження загалом засвідчують, що в практичному контексті розвиток інформаційного суспільства прямо пропорційно залежить від двох основних факторів: електронної готовності та електронного залучення. Звичайно, можна було б розглядати ці два поняття (сучасні процеси), використовуючи традиційні підходи міжнародної практики, описуючи показники індексів чи методик електронної готовності. Проте вони лише "мовою статистичних фактів" відображають той чи інший рівень інформаційного розвитку у певній країні, не даючи розуміння множини критеріїв, окреслених вище.
Якими ж будуть ризики продовження життєдіяльності у традиційних рамках, нормах індустріального/аграрного устрою?
· у глобальній площині: загострення глобальних проблем та виникнення нових форм соціальних розподілів;
· на рівні країни: уповільнення соціально-економічних процесів розвитку, неспроможність утвердження національної ідентичності, програш конкуренції в умовах глобалізації;
· на рівні організації: втрата ринків та клієнтів, банкрутство;
· в сенсі індивідуального розвитку: неспроможність особи навчатись та вдосконалюватися протягом усього життя, що негативно вплине на формування світогляду наступнихпоколінь.
Відтак проблематика переходу від індустріального до інформаційного ладу стає все популярнішою, стає актуальним предметом досліджень вітчизняних науковців і практиків. Україна робить лише перші кроки на цьому шляху, що, зрозуміло, є нелегким процесом. Проте, хочемо ми цього чи ні, вже 2005 року міжнародна громадськість дасть об'єктиву оцінку такого розвитку на високому рівні, зокрема у форматі проведення ІІ стадії Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства. З цілого ряду причин така оцінка матиме важливе значення для соціально-економічного розвитку нашої країни на наступні 10 - 15 років.
Література:
1. Мойсеєнко А. О. Готовність соціальних працівників до формування соціальної політики громадсько-політичних об'єднань - К. КНУ ім. Тараса Шевченка, 2003 р.
2. Там же.
3. Декларація Тисячоліття ООН
4. Arrangements for the Tunis Phase of the Summit. Document WSIS-03/GENEVA/DOC/10-E 10 December 2003.
5. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве