WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Проблема палестинського тероризму у дзеркалі преси - Реферат

Проблема палестинського тероризму у дзеркалі преси - Реферат

командирами інтифади", лідерами міських кланів та "революціонерами-тунісцями" [11, с. 114]. Автор пише, що колишній глава автономії Я. Арафат практично не контролював перших, посварився з найбільш впливовими представниками других і йому лише частково були підконтрольні дві останні групи. З цього випливає, що зараз, після смерті Я. Арафата, шанси на те, щоби боротьба збройних угруповань переросла в громадянську війну в Палестині, зросли.
У статті Є. Сатановського твердиться, що ситуація ускладнюється наявністю на території Палестини християнських, єврейських та ісламських святинь; це ще одна нагода для вчинення провокації обома ворогуючими сторонами. У цій статті говориться й про роль таких організацій, як "Ісламський джихад" і ХАМАС, особливість яких полягає в тому, що вони нікому не підконтрольні, а їх популярність серед населення Палестинської автономії велика й продовжує зростати.
До речі, висновок автора підтверджують події,що сталися напередодні виборів у ПНА в січні 2005 року. Є. Сатановський пише, що Організація визволення Палестини (ОВП) завжди була альтернативною владою. Він вважає, що уряд, який вирішить поставити під контроль ортодоксальних ісламістів у ПНА, неминуче стане винуватцем громадянської війни. В принципі це можна віднести й до таких організацій, як ХАМАС та "Ісламський джихад", та й кожної з груп, які мають реальну владу і підтримуються населенням Палестини.
А. Кислов у статті "Арабо-ізраїльский детонатор" [4] пише про можливості й труднощі вирішення палестино-ізраїльського конфлікту зусиллями світової спільноти. Автор говорить про корисність так званої альтернативної Женевської угоди, розробленої спільно палестинською й ізраїльською сторонами: "Ця угода могла б стати корисним доповненням до так званої "Дорожньої карти" [4; с. 70], - зазначає А. Кислов. Однак тут же згадує, що сторони не дотримуються прийнятих зобов'язань за планом "Дорожньої карти". Це підтверджує так звана програма А. Шарона, що передбачила виведення всіх єврейських поселень із сектора Газа, але тільки чотирьох поселень з окупованих територій на Західному березі Йордану. Автор вважає, що спорудження Ізраїлем "стіни безпеки" на палестинських землях, яке різко засудила світова спільнота, не дало позитивних результатів. Підкреслюється, що коли А. Шарон вирішив перепланувати окремі ділянки "стіни безпеки", то це викликало у ізраїльських екстремістів гостру реакцію. Все це дуже схоже на ситуацію 1993 року (підписання палестинської угоди І. Рабином). Нагадаємо, що через два роки після цього І. Рабин був убитий ультраправим ізраїльським екстремістом.
Тут хотілося б підкреслити, що в палестинському таборі ситуація не менш напружена. Керівництву ПНА все складніше домовлятися з терористичними угрупованнями. Такі організації, як ХАМАС, "Ісламський джихад", воєнізоване крило ФАТХ "Бригади мучеників Аль-Акси" все більше посилюють дестабілізацію й без того вкрай складних відносин ПНА з Ізраїлем.
Говорячи про таку організацію, як ХАМАС, її вплив на території Палестинської автономії, зв'язки з ОВП, варто згадати статтю Н. Глєбової "Про взаємостосунки ХАМАС і ОВП" [1]. У статті говориться про створення й діяльність ХАМАС, про те, що історія ХАМАС та ОВП є історією конфронтації, періодів перемир'я і компромісів, а головне, що обидві сили у своїх діях виходили з власних інтересів. Протягом багатьох років ХАМАС і ОВП перебували в стані конфронтації, основною причиною якої є не тільки різні погляди на внутрішньополітичний устрій Палестинської автономії, але й розходження в поглядах щодо збройної боротьби з Ізраїлем. Лідери ХАМАС мають більш екстремістські переконання щодо вирішення палестино-ізраїльського конфлікту. ХАМАС завжди відмовлявся вважати ОВП повноправним представником палестинського народу в палестино-ізраїльських переговорах і часто намагався зірвати їх шляхом здійснення терористичних актів. Керівництво ХАМАС не раз заявляло, що військове крило організації продовжуватиме збройну боротьбу, доки Ізраїль не піде із Західного берега Йордану і сектора Газа, що кінцева мета організації -знищення Ізраїлю.
Ще однією проблемою взаємин ХАМАС та ОВП стало ставлення до шахидів. Керівництво ХАМАС не раз обурювалося, що керівництво палестинського агентства преси (WAFA) відмовлялося друкувати матеріали про діяльності шахидів - ніби за наказом самого Я. Арафата.
Н. Глєбова говорить і про численні переговори й перемир'я між ХАМАС з ОВП й Ізраїлем, однак всі вони закінчувалися порушенням з боку ХАМАС. У статті говориться, що ХАМАС не раз йшов на переговори з Ізраїлем і був ініціатором перемир'я, однак, як вважає Н. Глєбова, робилося це через те, що ХАМАС потребував "перепочинку" для збирання сил для боротьби з Ізраїлем. Автор також нагадує, що, незважаючи на всі перемир'я, ХАМАС жодного разу не відмовився від головної своєї мети - повного звільнення Палестини й створення держави на цій території. Нагадаємо, що, за даними опитування громадської думки, проведеного 2005 року в Газі палестинським "Центром вивчення майбутнього", рух Ісламського опору (ХАМАС) як і раніше користується найбільшою популярністю в Палестині. Опитування засвідчило, що політику руху ХАМАС підтримує 57,3 % респондентів [8].
Незважаючи на численні розбіжності з ОВП, керівництво ХАМАС на різних етапах співпрацювало з цією організацією. В основному це стосується збройної боротьби проти Ізраїлю.
У статті "Економічні основи діяльності терористичних організацій Близького Сходу" [2] Н. Глєбова наводить дані з відкритих західних і російських джерел. Викликають інтерес матеріали офіційних розслідувань щодо фінансування терористичних організацій. Автор називає основні методи одержання прибутку терористичними організаціями Близького Сходу: незаконні операції у фінансовій сфері, кримінал, комерційна діяльність, діяльність благодійних організацій, спонсорська допомога, особисті фінансові рахунки представників терористичних організацій. Називаються й приблизні суми, що спрямовуються на вчинення терористичних акцій. Підкреслюється, що терористичні організації часто
Loading...

 
 

Цікаве