WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Проблема палестинського тероризму у дзеркалі преси - Реферат

Проблема палестинського тероризму у дзеркалі преси - Реферат


Реферат на тему:
Проблема палестинського тероризму у дзеркалі преси
Вже понад півстоліття Близькосхідний конфлікт привертає до себе увагу світової громадськості. Важливу роль у цьому конфлікті відіграє терористична діяльність ряду арабських ісламістських та інших організацій.
Вивчення терористичної діяльності на Близькому Сході стало для світової спільноти особливо актуальним після відомих подій у США 11 вересня 2001 року. Інтерес до теми ще збільшився після терактів 11 березня 2004 року в Мадриді, подій 7 липня 2005 року в Лондоні. Багато авторів вважають, що становище на Близькому Сході і, зокрема, палестино-ізраїльський конфлікт, спричиняють появу найнебезпечніших, безкомпромісних терористичних організацій, які вже не раз виступали в ролі детонатора негативного розвитку певних подій на світовій арені. На цю тему останнім часом з'явилося чимало публікацій, які заслуговують пильної уваги.
Проблему тероризму на Близькому Сході й поширення його у світовому масштабі досліджує Ю. Федоров у статті "Глобальна павутина терору" [13]. У публікації прямо говориться, що зона мусульманського світу є на планеті зоною, найбільш ураженою екстремізмом і тероризмом, і що саме там сформовано найнебезпечніші терористичні угруповання. Автор підкреслює, що звернення терористичних угруповань до ісламу не випадкове. Він нагадує, що близькосхідний тероризм виріс на лівих ідеях, однак сьогодні, після світового краху лівої ідеології, близькосхідний екстремізм повертається обличчям до ісламу. Ю. Федоров пояснює це проблемою ставлення до іновірців в ісламі; зокрема, він говорить про ідею "священної війни", яку так затято проповідує радикальний іслам. Автор пише: "..радикальний іслам, на відміну від поміркованого, пропонує прості, а точніше - примітивні рішенния, доступні розумінню малоосвічених мас. Він чітко вказує ворога, який несе відповідальність за труднощі, які переживає народ, і окреслює шлях їх подолання - "священну війну" заради утверждення істинних цінностей" [13, с. 55]. Автор висловлює думку, що згодом радикальний іслам може вичерпати свій потенціал як терористична ідеологія.
У своїй статті Ю. Федоров говорить і про дві основні стратегії боротьби з тероризмом. Першу він визначає як вихідну з політичних рішень, прийнятих на багатосторонній основі, причому із залученням представників терористичних організацій. Друга стратегія - силова. Вона ґрунтується на переконанні, що будь-які переговори з терористами не тільки неефективні, але й небезпечні, відтак терористи й діячі, що їм сприяють, повинні бути знищені або ізольовані. Автор підкреслює, що перша стратегія, яку він характеризує як "стратегію умиротворення", має прихильників у Європі, тоді як США схиляються до силового вирішення проблеми тероризму. При цьому, США не бажають обмежуватися боротьбою з терористичними організаціями. Вони вважають за необхідне боротися з режимами, що підтримують терористичні організації прямо чи опосередковано.
Ще 1985 року в США з ініціативи Дж. Буша-старшого (тоді віце-президента) було створено міжвідомчу комісію з боротьби проти тероризму. У доповіді цієї комісії дається таке визначення тероризму: "...це противоправне використання чи загроза використання насильства проти осіб чи об'єктів для досягнення політичних або соціальних цілей. Як правило, тероризм спрямований на залякування чи примушення урядів, політичних груп чи окремих осіб для зміни їх політики або дій" [12, с. 132].
Прикладом конфлікту з підвищеною активністю терористичних організацій є палестино-ізраїльський.
Що ж спричинило появу й розгортання активної діяльності палестинських терористичних організацій?
Одну з причин дехто вбачає в тім, що палестинський народ був загнаний у глухий кут в політичному і військовому розумінні: коли сил для воєнних дій бракує, народ вдається до методів партизанської боротьби, а ще частіше - до терору. Інші ж вбачають причину розгулу терору в регіоні в слабкості керівництва Палестинської автономії, у його неспроможності стримувати такі терористичні організації, як ХАМАС та "Ісламський джихад". Однак абсолютно зрозуміло, що терористичні організації в регіоні набирають все більшої силі й популярності серед палестинців, а смерть Я. Арафата тільки посилила цей процес.
На нашу думку, зрозуміти причини виникнення тероризму в регіоні неможливо без вивчення основних проблем палестино-ізраїльського конфлікту.
Президент Інституту вивчення Ізраїлю й Близького Сходу Є. Сатановський у статті "Палестинська проблема - вік XXI" [11] пише, що для палестинського істеблішменту й палестинських мас пріоритети революції важливіші, ніж пріоритети державного будівництва. Він вважає, що однією з основних причин конфлікту є обмежені можливості для розселення й асиміляції біженців та їх нащадків у країнах арабського світу. Проблему біженців автор вважає головною проблемою палестино-ізраїльського розмежування. Є. Сатановский пише, що прагнення палестинців створити власну державу базуються на тверезому розумінні палестинських реалій: "В яких би межах не існувала палестинська держава, нащадки тих, хто жив на території Ізраїлю - в Яффі, Цфаті, Хайфі чи Назареті, - будуть в ньому чужими теж. Як сьогодні вихідці з сектора Газа чужі на Західному березі ріки Йордан" [11, с. 109]. На думку вченого, проблема стосунків євреїв з арабами на території Палестини обумовлена відродженням Ізраїлю в межах переселенського процесу, а головною причиною конфлікту тут стало те, що в Ізраїлі поєдналися національна, релігійна та ліберально-соціалістична ідеї, але до цього процесу не було прилучено арабів-"аборигенів". Це призвело до того, що, живучи в одній країні, араби і євреї не утворили єдиного суспільства, відтак більшість арабів сприймає ізраїльтян як окупантів.
Іншу важливу проблему палестино-ізраїльського конфлікту Є. Сатановський вбачає в тім, що влада в Палестинській національній автономії (ПНА) вкрай розрізнена і поділена між групами, кожна з яких переслідує власні цілі. "Влада в ПНА поділена між ісламістами, "силовиками" - колишніми "польовими
Loading...

 
 

Цікаве