WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Пояснювальна записка до проекту Закону України „Про Основи державної етнонаціональної політики” (пошукова робота) - Реферат

Пояснювальна записка до проекту Закону України „Про Основи державної етнонаціональної політики” (пошукова робота) - Реферат

законодавства, покликаногорегулювати етнонаціональні відносини в Україні, в тому числі - г) встановлював параметри упровадження в національне законодавство норм і термінології міжнародного права; д) формулював принципи подальшого законотворення, управлінських та інших практично-політичних дій щодо етнонаціональної сфери.
Проекти такого документа час од часу виносяться на обговорення зацікавленим загалом. Але жоден з них досі не став законом через значні розбіжності в позиціях авторів та експертів. Зазвичай ці проекти готувалися в жанрі концепцій і, відповідно, називалися: Концепція державної етнонаціональної політики, Концепція державної політики в сфері національних відносин тощо. Готувалися вони в Державному комітеті України у справах національностей та міграції, в інших державних установах. З квітня 2006 року їх розглядом опікується робоча група Міністерства юстиції України з опрацювання проблем етнонаціональної політики в Україні.
До розроблення й експертизи законопроектів про концептуальні основи державної етнонаціональної політики долучалися наукові інституції та відомі українські вчені (О. Антонюк, Б. Бабін, В. Євтух, О. Картунов, О. Копиленко, І. Кресіна, В. Крисаченко, І. Курас, О. Майборода, О. Мироненко, Л. Нагорна, М. Обушний, І. Онищенко, М. Панчук, В. Пироженко, В. Погорілко, Ю. Римаренко, М. Скиба, В. Трощинський, Ю. Шемшученко, Л. Шкляр, М. Шульга та інші). Їхні напрацювання, а також результати власних наукових досліджень, експертних висновків і рекомендацій використані автором при підготовці проекту Закону України "Про Основи державної етнонаціональної політики".
Мотивація термінів, які вживаються в проекті. Пояснення концептуальних засад проекту
Терміни, наведені в Статті 1 проекту, тлумачаться в контекстах герменевтичного праворозуміння, яке орієнтує на забезпечення відповідності норм права і суспільних реалій, що потребують правового регулювання.
Оскільки об'єктом етнонаціональної політики Української держави є не етнонаціональні відносини взагалі, а етнонаціональні відносини безпосередньо в Україні, відповідним чином визначено й термін. Його зміст включає зміст Статті 11 Конституції України в частині, яка виокремлює основних суб'єктів етнонаціональних відносин в Україні, акцентує їх ідентифікуючі ознаки та формулює завдання державного регулювання цих відносин.
Термін "етнонаціональні відносини" не властивий євроатлантичній мовній традиції, за якою "етнічне" стосується культурної, релігійної, мовної та іншої самобутності осіб і груп, а "національне" - громадянства і власне держави. Однак в українському законодавстві варто застосовувати пропонований синтетичний термін, аби чіткіше визначити об'єкт відповідної державної політики та уникнути колізії з термінологією чинних правових актів, які вживають поняття "національного" і в сенсі етнічного, і в сенсі державно-громадянського. Крім того, термін "етнонаціональні відносини" адекватно відбиває специфіку багатоетнічності загалу громадян України, які сукупно утворюють українську націю, український народ. Цей термін також виокремлює в структурі суспільних відносин ті, що стосуються відносин між громадянами, їх групами, установами та організаціями як щодо власне етнічного, так і щодо взаємозв'язку етнічного і національного в сенсі громадянського, загальнодержавного.
Українська нація, український народ. Ці два терміни подано як синонімічні. В тлумаченні їх змісту очевидним є використання положень преамбули Основного Закону України. Такий підхід, на нашу думку, виправданий, оскільки будь-які універсальні дефініції понять "народ" і "нація" (а таких дефініцій багато і дуже різних) недоречно використовувати для означення об'єкт-суб'єкта етнонаціональної політики конкретної держави - в даному разі Української. Тому поняття "українська нація" та "український народ" пропонується поширювати безпосередньо на громадян України, причому в аспекті, традиційному для євроатлантичної правової практики. В ній поняття "нація" і "народ" поширюються на всіх громадян держави, незалежно від їх етнічного походження. Таке тлумачення дозволяє преамбула Конституції, де терміни "українська нація" та "український народ" подано через кому для означення "громадян України всіх національностей".
В літературі, виступах політиків і державних діячів України поняття "українська нація" іноді тлумачиться як означення винятково спільноти етнічних українців. Щоб акцентувати таке розуміння, застосовують ще два, супутні терміни - "титульний український етнос", "титульна українська нація". Останній є логічно не коректним, оскільки, в разі його прийняття, доведеться визнати, начебто наявність в Україні разом з "титульною" українською етнонацією ще якоїсь теж української, але не титульної нації.
В якості синоніма поняттю "український народ" (в сенсі громадян України всіх національностей) пропонують терміни "українська політична нація", "українська політична поліетнічна нація" або близькі їм за змістом.
Останніх немає в правових актах держав і міжнародних організацій євроатлантичного регіону. Крім того, "нація" в значенні терміна, яким позначається певна спільнота, взагалі не потребує якихось роз'яснювальних прикметників. Їх зручно вживати в наукових і публіцистичних працях для пояснення відповідних суспільних феноменів, але ними недоречно обтяжувати вітчизняний політичний і правовий дискурс. Тим більше, що в разі їх введення у цей дискурс треба шукати правову відповідь на питання, а чи може бути нація не політичною, і, якщо так, треба з'ясовувати, що ж то за феномен "неполітична нація", чи є така нація в Україні, яка група українських громадян її представляє тощо. Такі застереження спричиняє й використання поняття "поліетнічна нація".
Ні Конституція України, ні будь-які інші чинні акти Української держави не етнізують терміна "українська нація". Якщо точніше - вони допускають подвійне його тлумачення: з одного боку - української нації в етнічному сенсі як спільноти осіб - "українців за національністю" (етнічне тлумачення нації утвердилося за часів СРСР, науковці та ідеологи якого послуговувалися відповідними підходами праць В. Леніна і Й. Сталіна), а з іншого боку - української нації (українського народу) в сенсі громадянському, політичному. Саме останнє, європейське розуміння пропонується впровадити як норму вітчизняного законодавства. Таке розуміння допускає частина третя преамбули Конституції України.
Запереченням цієї пропозиції не може бути те, що в рішенні Конституційного Суду України №10-рп/99 від 14 грудня 1999 року про українську націю йдеться як про етнічну спільноту, що "історично проживає на території України, складає абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі". І ось чому.
По перше, тлумачення терміна "українська нація" є прерогативою Верховної Ради України - як складова парламентського законотворчого процесу. Згадане тлумачення терміна Конституційним Судом виходить за межі його повноважень. По-друге, це тлумачення не
Loading...

 
 

Цікаве