WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Український феномен „афганського” руху (пошукова робота) - Реферат

Український феномен „афганського” руху (пошукова робота) - Реферат

військових конфліктів в іноземних державах при Кабінеті Міністрів України. Наприкінці 1999 року ця структура була реорганізована в Державний комітет України у справах ветеранів, який опікувався більш ніж 15 мільйонами ветеранів війни, військової служби і праці, десятками громадських організацій та об'єднань. В АРК, в кожній області, в Києві і Севастополі, в багатьох районах працювали представники Держкомітету, які в тісній взаємодії з місцевими органами влади вирішували ветеранські проблеми на регіональному рівні.
Такого центрального органу виконавчої влади не було в жодній з країн СНД. Не випадково на засіданні Координаційної ради Комітету у справах воїнів-інтернаціоналістів при главах урядів держав-учасниць СНД 1999 року було прийнято звернення до Президента України Л. Кучми з проханням рекомендувати президентам інших країн СНД утворити аналогічні державні структури.
На перший погляд, наш Комітет одержав широкі повноваження. Та не забуваймо, що радянські закони практично вже не працювали, а 1992 року статус ветеранів війни в Афганістані, військових конфліктів в інших державах, членів родин полеглих, цивільних фахівців, що працювали в зонах збройних конфліктів, законодавством України ще не був визначений. Звідси й серйозні проблеми, з якими стикалися і УСВА, і Комітет. Відтак цілком закономірно визначився третій вектор українського "афганського" руху - законодавчий.
Тут ми бачили кілька основних завдань. Перше - це створення комітету у справах "афганців" у Верховній Раді України. Друге - лобіювання законопроектів про статус "афганців", членів сімей полеглих, учасників інших збройних конфліктів. Третє - підготовка або участь у підготовці й ухваленні нормативно-правових актів центральних і місцевих органів виконавчої влади з проблем "афганців". Четвертий напрям - максимальне входження ветеранів афганської війни в органи влади.
На початку 1992 року УСВА внесла до Верховної Ради пропозицію про створення окремої комісії у справах воїнів-інтернаціоналістів. Її нібито сприйняли, і на одній із сесій тодішній голова парламенту І. Плющ поставив наш проект на голосування. Більшість депутатів проголосувала "за". Але далі відбулося щось безглузде. Голові і деяким депутатам забаглося переголосувати пропозицію. В такий спосіб важливе рішення скасували. Верховна Рада ухвалила створити Комісію у справах ветеранів, пенсіонерів та інвалідів.
У жовтні 1991 року на своїй конференції ми висловили думку про необхідність прийняття закону України про статус ветеранів воєн. Президент Л. Кравчук нас підтримав і навіть запевнив, що український закон буде кращим, ніж колишній союзний. Потім президія УСВА не раз письмово зверталася до Голови Верховної Ради з пропозицією якомога швидше розглянути цей законопроект. Розуміючи складне економічне становище країни, ми рекомендували вводити в дію закон протягом 1994 року поетапно. Перший етап - для інвалідів і сімей полеглих. Другий - для інших категорій. Але парламент не пристав на наші пропозиції.
Очевидно, це пояснюється кількома факторами. По-перше, улітку 1993 року було підписано міжнародну угоду про державну соціальну допомогу членам сімей військовослужбовців, членів сімей полеглих в Афганістані та інших країнах, у яких велися бойові дії. Держави СНД визнали за необхідне поширити на сім'ї полеглих пільги, передбачені для членів сімей військовослужбовців, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Але вони не прирівнювалися до інвалідів війни. По-друге, коли ми готували проект декрету Кабінету Міністрів про родини полеглих, Верховна Рада позбавила уряд права приймати такі декрети. 22 жовтня 1993 року було ухвалено Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Але обділеними виявилися сім'ї полеглих. Ці дискримінаційні положення чинні й нині.
Та варто зазначити, що цей закон заклав фундамент законодавства з соціального захисту ветеранів воєн, у тому числі й афганської. Він став першим і найдосконалішим на той час законодавчим актом, що стосувався ветеранів, якщо порівнювати з тими, що з'явилися пізніше в країнах СНД. Закон відіграв важливу роль у соціальному захисті ветеранів протягом найскладнішого періоду політичного й соціально-економічного становлення незалежної України. Пільги, закладені в законі, багатьом допомагають виживати й сьогодні.
Є і такий важливий момент, що створює певну напругу у фінансовому наповненні Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". За роки, що минули після набрання ним чинності, Верховна Рада ухвалила низку законів щодо пільг окремим категоріям громадян. Однак ці категорії так і лишилися користувачами основного ветеранського закону. У зв'язку з цим Держкомітет у справах ветеранів та УСВА 2002 року виробили й подали пропозиції щодо "розвантаження" цього Закону від тих категорій осіб, що користуються пільгами, передбаченими іншими законодавчими актами.
За Конституцією України, громадські організації не володіють правом законодавчої ініціативи. Можливо, з розвитком громадянського суспільства потужні, структуровані організації, такі як, наприклад, УСВА, його й одержать. Однак нам здається, що це питання потрібно порушувати вже сьогодні. Поки ж нас виручає багатовекторність діяльності нашого руху. Тільки за останні 5 років Спілка разом з Держкомітетом у справах ветеранів внесла пропозиції щодо майже півсотні нормативно-правових актів вищих органів влади. З них: до ЗаконівУкраїни - 14, Указів і Розпоряджень Президента - 16, Постанов і Розпоряджень Кабінету Міністрів - 18. Вважаю, це стало результатом конструктивного співробітництва з Комітетом Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
Ми завжди прагнули збільшити представництво ветеранів у Верховній Раді України та в місцевих радах. Нині депутатами обласних рад обрано 27 ветеранів-"афганців", міських - 81, районних у містах - 47, районних - 222, селищних - 57, сільських - 77. Міськими головами працюють 4 ветерани, головами селищних рад - 2, сільськими - 20. Це непогані досягнення. Але наші товариші у цих владних структурах далеко не все можуть зробити для захисту інтересів членів УСВА. Причина - недосконалість законодавчої бази, а відтак і недостатнє фінансове наповнення ветеранських законів, слабка взаємодія з місцевими органами влади в багатьох регіонах тощо.
Четвертий вектор афганського руху - політичний. Він довго був представлений такою партійно-політичною структурою, як Українська партія справедливості - Союз ветеранів, інвалідів, чорнобильців, "афганців" (УПС - СВІЧА). Українська партія справедливості (УПС) заснована 19 грудня 1992 року з ініціативи УСВА й за підтримки кількох громадських організацій, насамперед Організації ветеранів України і союзу "Чорнобиль Україна". 9 лютого 1993 року партію зареєструвало Міністерство юстиції України.
Основними принципами партії є: соціальна справедливість; демократія й політичний центризм; гармонійне поєднання інтересів громадянина і суспільства; рівна відповідальність кожного перед законом і верховенство права; свобода слова і свобода совісті.
19 липня 2004 року партія провела VШ з'їзд, успішно пройшла перереєстрацію й почала підготовку до наступних виборів народних депутатів України.
Проте життя, суспільно-політичні процеси перебувають в постійній динаміці. Тому вони вплинули й на загальний стан багатовекторного "афганського" руху. Прихід до влади команди В. Ющенка одразу позбавив нас державного вектора. В рік Ветерана України, незважаючи на рекомендації Верховної
Loading...

 
 

Цікаве