WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Український феномен „афганського” руху (пошукова робота) - Реферат

Український феномен „афганського” руху (пошукова робота) - Реферат

відбулася 10 грудня 1994 року в Запоріжжі. Делегати обговорили доповідь президії Спілки "Про напрями діяльності УСВА у вирішенні проблем соціального захисту ветеранів війни та завдання організації в нових економічних і політичних умовах". "Афганці" відзначили, що завдання, які ставила перед собою організація на попередній конференції, в основному виконано. Було прийнято постанову і кілька звернень: до керівників держав СНД - з проблем збереження миру, дотримання норм міжнародного гуманітарного права й осуду найманства; до керівництва України - щодо додаткових заходів для соціального захисту сімей полеглих, необхідності суворого дотримання положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; до ветеранських та інших громадських організацій України й СНД - про єдність дій і необхідність збереження мирного характеру перетворень у країні [2].
IV звітно-виборча конференція УСВА відбулась 1999 року у два етапи. Перше засідання було 27 травня в Києві. На ньому делегати заслухали звіт правління про роботу за минулі п'ять років, обрали новий склад правління, ревізійну комісію, голову УСВА та його заступників. Мені знову товариші виявили високу довіру, обравши головою організації. Другий етап відбувся 17 грудня того ж року в Хмельницькому. На ньому затвердили нову редакцію Статуту й розглянули питання "Про організаційно-політичне зміцнення "афганського" руху". Передбачався комплекс організаційних і політичних заходів, які мали сприяти подальшому згуртуванню організації та підготовці до виборів народних депутатів України 2002 року [3].
V звітно-виборча конференція УСВА також проводилася в два етапи. Перший відбувся в столиці 15 травня 2004 року. Він визначив такі пріоритетні напрями діяльності на наступний період: максимальне використання парламентських виборів 2006 року для посилення своїх політико-представницьких можливостей у законодавчих і виконавчих органах влади; участь в удосконаленні законодавства, виробленні нормативно-правових актів для поліпшення соціального захисту ветеранів війни і родин полеглих; сприяння органам влади всіх рівнів у проведенні ефективної соціальної політики й створення та реалізації державної системи реабілітації, лікування, протезування, зміцнення здоров'я й морально-психологічного стану ветеранів і сімей полеглих; надання всебічної індивідуальної моральної і матеріальної підтримки членам організації; увічнення пам'яті полеглих; активна участь у військово-патріотичному вихованні молоді; розвиток співробітництва з ветеранськими організаціями України та інших країн СНД у вирішенні соціальних проблем ветеранів, родин полеглих [4].
За 15 років діяльності наша Спілка організаційно зміцніла, чимало зробила для вирішення життєво важливих проблем ветеранів. Зараз у кожному районі України в середньому живе 100 - 150 "афганців", а це, якщо користуватися військовою термінологією, рота. В областях - від 2 до 10 тисяч ветеранів, що дорівнює повнокровним частинам і з'єднанням. Усього ж в Україні проживає близько 150 тисяч ветеранів афганської війни - це навіть більше чисельності 40-ої армії. Наші організації діють у всіх містах і майже в 600 адміністративно-територіальних районах, маючи близько 700 тисяч своїх прихильників. Затвердивши фіксоване членство, 1999 року УСВА перейшла ще й на єдиний Статут для організацій всіх структурних рівнів.
Важливо підкреслити, що УСВА є єдиною всеукраїнською громадською організацією такого роду - іншої загальнонаціональної структури, яка б об'єднувала певні групи "афганців", в країні немає. Зазначимо, що, наприклад, в Росії на статус основного всеросійського об'єднання "афганців" претендує щонайменше сім організацій.
В УСВА не було скандальних конфліктів як у внутрішньоспілчанському, так і в економічному чи політичному житті. Цьому значною мірою сприяло те, що на початку 1990-х років Спілка офіційно відмовилася від державних пільг у господарсько-комерційній діяльності. УСВА має в кожній області власні базові підприємства. Вони переважно будують житло й виробляють будівельні матеріали. Це дозволяє створювати робочі місця для ветеранів, вирішувати їх житлові проблеми. Приміром, тільки 2000 року в Черкасах "афганська" фірма "Інтербуд" збудувала й передала ветеранам 58 квартир. Погодьтеся, що, як на теперішні часи, це немало. Всі платежі в державний бюджет підприємства Спілки вносять повністю, вони ніколи не користувалися чужими грошима. УСВА не дозволила "примазатися" до нашого руху кримінальним структурам, зберегла чистоту своєї діяльності, авторитет у суспільстві.
Проте до стовідсоткового державного рівня вирішення ветеранських проблем ще далеко. Тому пошук додаткових джерел фінансування лишається актуальним питанням. У цій сфері ми активно співпрацюємо з органами місцевої влади. Наприклад, сесія Харківської міськради повністю звільнила від сплати комунальних платежів сім'ї полеглих в Афганістані, а також сім'ї ветеранів, що померли вже після війни.
Подібні рішення прийняті в Чернігівській, Сумській, Луганській, Львівській та інших областях. В Криму Рада міністрів автономії регулярно надає матеріальну допомогу родинам полеглих, інвалідам, ветеранам афганської війни. У Черкасах 22 родини полеглих щоквартально одержують по 120 гривень за рахунок благодійного фонду центру виховання молоді "Вулкан". З 2003 року в Сумській області діє Благодійний фонд соціального захисту УСВА, через який надається матеріальна підтримка родинам полеглих, інвалідам, ветеранам, госпіталям, де лікуються учасники афганської війни, інші ветерани-інтернаціоналісти.
Одним з головних завдань нашого руху лишається сприяння створенню державної системи реабілітаційно-лікувальних закладів. Нині в країні живе 6481 інвалід афганської війни. І їх число, на жаль, зростає. Даються взнаки поранення, контузії, хвороби, отримані в Афганістані.
Базовими в медико-санаторній, психологічній реабілітації й лікуванні для нас лишаються госпіталь "Лісова поляна" в Києві та санаторій ім. М. Семашка в Криму. Відзначу, що в міжнародному конкурсі серед 187 лікувальних установ СНД подібного профілю наш госпіталь 2003 року посів третє місце. Крім практичної лікарської діяльності фахівці госпіталю, очолювані заслуженим лікарем України В. Неродою, проводять значну науково-дослідницьку роботу. Згідно з їх висновками, "афганський синдром" все ж існує - як би не хотілося декому з можновладців ігнорувати цей трагічний факт.
Проте діяльність наших лікувальних установ могла б бутиефективнішою, якби не проблеми, які УСВА власними силами вирішити не в змозі. Хоча госпіталь і фінансується з держбюджету, коштів бракує. Щоб допомогти йому, Спілка розподілила палати за територіальними організаціями. Вони своїми силами підтримують їх у належному стані. УСВА готова надати допомогу в постачанні овочами, фруктами, аби, з одного боку, поліпшити харчування, а з іншого - зменшити витрати на продукти й збільшити на лікування. Але госпіталь не може прийняти таку допомогу. Парадокс: це заборонено чинним законодавством, відтак може викликати каральні санкції КРУ. Складна ситуація склалася і з санаторієм. Його будівля стоїть вже друге століття, отже потрібен капітальний ремонт. Коштів для цього ми не мали, державного фінансування теж. Зараз санаторій влада хоче зовсім відібрати
Загалом мережа лікувальних закладів для інвалідів і ветеранів війни постійно розширюється. Нині в регіонах діє 30 госпіталів для інвалідів. Розширюється мережа госпітальних відділень і палат в обласних, міських і районних лікарнях. Їх
Loading...

 
 

Цікаве