WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Демократичні перетворення в країні. Діалектичні і соціально-психологічні аспекти (пошукова робота) - Реферат

Демократичні перетворення в країні. Діалектичні і соціально-психологічні аспекти (пошукова робота) - Реферат

використання у побуті й державних установах державної української мови більшість старшокласників (70 % проти 30 %) віддають перевагу українській мові, але менше половини студентів (тільки 39 % проти 61 %) дотримуються такої ж думки. Цей результат можна пояснити тим, що молодь не усвідомлює значення державного статусу мови для консолідації і становлення нації (корінного етносу й етнічних меншин) як суб'єкта міжнародної діяльності щодо розвитку світової культури й цивілізації, а розглядає мову лише як засіб отримання інформації для задоволення потреб навчального процесу.
Рівень ментальності молоді країн Центрально-Східної Європи щодо усвідомлення домінуючої ролі мови корінного населення в становленні нації істотно вищий, ніж в Україні. Таке загострено бережне ставлення до національної мови природне для країн, які століттями мали свою державу, свою національно свідому еліту, як наприклад, Росія, Франція, Польща або Угорщина. В Україні ж освіта століттями надавалась російською мовою, а до української мови поколіннями формувалось ставлення як до "мужицької", неелітної, меншовартісної. Відторгнення рідної мови від корінного населення здійснювалося царськими указами, а потім радянськими постановами, а головне - винищенням або засланням національної еліти та значним переселенням в Україну росіян. Із зростанням міжнародних зв'язків функція мови як засобу спілкування у всіх країнах знижується, але як засобу консолідації нації - залишається або зростає. Духовна роз'єднаність народу, який одночасно становить електорат вибору представників для формування влади, є однією з найважливіших причин малоефективного реформування і демократизації українського суспільства.
Пропорції, наведені вище в таблиці, майже зберігаються і щодо вибору мови навчання: старшокласники віддають перевагу українській мові, причому показник цей вищий за попередній (78 % проти 70 %), а студенти - російській.
Якою мовою хотіли б ви навчатися? Старшокл.
(%) Студенти
(%)
українською
російською 78
22 39
61
Це, насамперед, наслідок забезпечення учнів переважно україномовними підручниками і літературою, а студентів - переважно російськомовними.
VІI
Подальші висновки опитування молоді випливають з аналізу емпіричних даних, наведених у таблиці нижче. Загалом 4/5 опитаних віддають перевагу демократичним орієнтирам щодо притаманних демократичним суспільствам національної (державницької, в інтересах держави) ідеї, політичного плюралізму, народовладдя, гласності політичних рішень владних структур, легітимності опозиції у парламенті і висловлювань соціально-політичного протесту, а також економічним принципам приватної власності, ринкової економіки, соціального захисту.
Вашим переконанням відповідають політичні принципи:
Верхній рядок: старшокласники (%)
Нижній рядок: студенти (%)
формування української нації як суб'єкта міжнародного права на засадах ідеології державності й національних інтересів 85 і 15 ліквідації націй шляхом асиміляції з російською нацією на засадах ідеології русифікації, звинувачення у націоналізмі рухів за національні права
81 і 19
багатопартійності формування влади різних ідейних спрямувань 80 і 20 однопартійності: керівної ролі комуністичної партії
80 і 20
демократії (народовладдя, всенародне обрання центральних і місцевих органів влади та їх звітність, управління через референдуми) 80 і 20 тоталітаризму (повний контроль держави згідно з панівною ідеологією над усіма сферами життя, заборона інакомислення)
81 і 19
гласності (подання ЗМІ відомостей різних ідейно-політичних спрямувань, громадський контроль діяльності органів влади) 80 і 20 закритості (діяльності органів влади, контроль цензурою інформації ЗМІ згідно з пануючою комуністичною ідеологією)
85 і 15
легітимності опозиції у парламенті, різноманітності поглядів, санкціонованих урядом пікетів, мітингів, демонстрацій як форми висловлення соціально-політичного протесту 72 і 28 заборони опозиції, дисидентського руху, розв'язання політичних і неполітичних суперечностей партійними комітетами Комуністичної партії України
79 і 21
використання в побуті й державних установах державної української мови 70 і 30 використання в побуті й державних установах російської мови поряд з українською
39 і 61
приватної власності різних видів (особистої, корпоративної, колективної, муніципальної тощо) 77 і 23 загальнонародної (державної) власності на нерухомість, майно, землю і засоби виробництва
81 і 19
ринкового господарювання суб'єктів ринку (фізичних і юридичних осіб) 72 і 28 командно-адміністративного господарювання щодо виробництва і розподілу продукції
77 і 23
придбання житла - квартир, приватних будинків власним коштом 59 і 41 одержання безплатних малогабаритних квартир
67 і 33
Наступний блок запитань стосувався соціально-психологічних характеристик молоді, яка навчається, здатності її аналізувати можливі причини незадовільного реформування українського суспільства.
Які причини того, що Україна, найбагатша на природні ресурси, з найпотужнішим аграрним і промисловим сектором та інтелектуальним потенціалом країна серед посткомуністичних країн, є найбіднішою і останньою щодо темпів і ефективності проведення політичних й економічних реформ? Старшокл. (%) Студенти (%)
Так
1 Ні
0 Так
1 Ні
0
нерозуміння громадянами ідеології державності і національних інтересів України -ідеології національної ідеї 49 51 50 50
низький рівень патріотизму і консолідації української нації, нездатність обрати більшість депутатів демократичної і патріотичної орієнтації 59 41 63 37
слабкість української національної еліти, неспроможної консолідувати народні маси у націю 50 50 62 38
вплив на ментальність народних мас колишньої комуністичної партноменклатурної еліти 41 59 49 51
нездатність влади провести в Україні (на відміну від інших посткомуністичних країн) закону люстрації, за яким колишня партноменклатура усувається від керівництва в центрі і на місцях на час реформування економіки
59
41
60
40
присвоєння майна і активів Радянського Союзу владою Росії, яка оголосила себе його правонаступницею 51 49 42 58
несправедлива приватизація загальнонародної власності, здійснена колишньою партноменклатурою на свою користь, що поділило населення на незначну верству надбагатих (олігархів) і абсолютну більшість бідних
68
32
74
26
почуття меншовартості українців як представників другорядної культури 43 57 44 56
русифікація населення, що зумовила антиукраїнську його ментальність 44 56 33 67
великі фінансові борги України Росії і міжнародним банкам 72 28 77 23
високі податки на підприємства, що породило тіньову економіку 77 23 84 16
нездатність влади до короткочасного реформування економіки ("шокової терапії") 65 35 69 31
необхідність закупівлі енергоресурсів у Росії й інших країнах 54 46 55 45
значний антиукраїнський вплив на духовність населення православної Церкви Московського патріархату порівняно з впливом українських Церков (автокефальної, греко-католицької, православної Київського патріархату)
28
72
20
80
продаж за низькими цінами або підпорядкування Росії банків, великих підприємств, нафто- і газопроводів України
Loading...

 
 

Цікаве