WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Демократичні перетворення в країні. Діалектичні і соціально-психологічні аспекти (пошукова робота) - Реферат

Демократичні перетворення в країні. Діалектичні і соціально-психологічні аспекти (пошукова робота) - Реферат

підтриманий, внаслідок чого "рухівці" не прийшли до влади, і політичні та економічні реформи шляхом "шокової терапії" не відбулися. Наслідком цього є те, що й по дванадцяти роках незалежності міжнародне співтовариство не визнає Україну демократичною державою з ринковою економікою, де дотримуються прав людини. Цей період загострень і хаосу, що супроводжує розподіл загальнонародної власності на нерухомість і засоби виробництва між колишніми її розпорядниками командно-адміністративним способом ("законна прихватизація"), прийнято називати "перехідним", хоча така "революція" суперечить законам діалектики.
Спроба розподілити загальнонародну власність рівноцінно між громадянами за врученими їм ваучерами призвела до повного розчарування і викликала незадоволення серед населення, оскільки ваучери свідомо забезпечувались нерентабельними або збанкрутілими підприємствами, тобто були свідомо знецінені, а рентабельні підприємства розподілялись чиновниками між собою та колишніми розпорядниками державної власності замість реалізації їх з аукціону. Виручені надприбутки переведені в закордонні банки. Фінансів же на забезпечення населення прожитковим мінімумом не вистачає. Таке становище в країні сприяє поширенню злочинності, корупції, вбивств на замовлення, рекету тощо. Через невизначеність результатів "перехідного періоду" в реформуванні економіки інші держави дистанціюються від України, утримуються від інвестування її економіки, вичікують з рішенням щодо інтеграції України в Європейські структури.
V
Поставимо запитання: чому так сталося, що Україна, найбагатша за природними ресурсами, з найпотужнішим аграрним і промисловим секторами та інтелектуальним потенціалом країна серед усіх посткомуністичних країн, є найбіднішою і перебуває серед останніх щодо темпів і ефективності проведення політичних та економічних реформ?
Ефективність проведення реформ залежить від ментальності та консолідації населення. В нині незалежних пострадянських європейських країнах населення за ментальністю поділилося на національно свідому частину, що тяжіє до зміцнення державності, захисту національних інтересів, і на частину, що в умовах злиденного життя воліє повернутися до радянських часів, до того життєвого рівня, який був за тоталітарного режиму.
За наявності більш-менш потужної національно свідомої еліти, яка вболіває за інтереси держави, населення кожної, скажімо, з прибалтійських держав, підтримало національно-демократичні рухи і привело їх до влади. В цих країнах демократичні закони приймали демократичні парламенти, обрані демократичним електоратом. Тому підтримані народом уряди звернули увагу, насамперед, на формування національно свідомого електорату. Формування його відбувалося шляхом надання громадянства національно свідомим представникам народу, беручи до уваги те, що за радянських часів, згідно з комуністичною ідеологією, створювався єдиний "радянський народ" шляхом переселення національних меншин на схід, в азійську частину СРСР, а росіян - на захід, на території національних республік. Завдяки орієнтації на національно свідомих громадян країнам Балтії вдалося уникнути протистояння між антагоністичними політичними силами в державах і парламентах цих держав, і разом з тим уникнути блокування демократичних і ринкових реформ та здійснити їх "шоково", за короткий час.
VI
З'ясуємо, яким характеристикам має відповідати ментальність громадян країни для успішного проведення реформ і побудови суспільства з гідним рівнем життя його громадян. Головні з них, що сприяють ідентифікації жителів з громадянством певної країни і формуванню конкурентоспроможної нації, такі:
· визнання і шанобливе ставлення до національних символів - Гімну, Герба і Прапора (і тим самим визнання Конституції і законодавства цієї країни, прав цієї нації);
· знання і сприйняття історичного минулого країни, культури корінного етносу з метою зміцнення нації;
· знання і користування державною мовою - мовою корінного етносу - насамперед з метою консолідації громадян в націю, а також як засобу спілкування;
· духовна єдність народу завдяки єдиній вірі, що сприяє формуванню і зміцненню нації;
· обгрунтований мінімальний ценз осілості імігрантів в країні з метою адаптації до соціального й етнічно-культурного середовища.
Це - принципи демократичної ідеології, які, відповідно до законів діалектики, є антагоністичними по відношенню до радянсько-комуністичних принципів. Що це так, можна переконатися, спостерігаючи за відносинами депутатів партій демократичного і комуністичного спрямувань у парламенті України.
Задамося запитанням, якій ідеології з двох антагоністичних - тоталітарно-комуністичній чи радикально-демократичній - віддає перевагу нинішня молодь? Відповідь дасть змогу оцінити перспективу і стратегію розвитку українського суспільства. Розподіл відповідей молоді на комплекс запитань соціологічної анкети, який відображає смисл наведених характеристик громадянина, дає також уявлення про ментальність електорату найближчого майбутнього, а, отже, і розподіл політичних сил в парламенті й інших органах влади.
З цією метою співробітники лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г. Костюка АПН України 2001 року провели опитування старшокласників і студентів деяких навчальних закладів Києва. Зауважимо, що в соціологічній анкеті наведено низку пар антагоністичних ідейно-політичних тверджень. Респондент мав вибрати те з кожної пари, яке відповідає його політичній позиції, оскільки антагоністичні протилежності виключають проміжні, компромісні позиції. В разі ж неантагоністичних суперечностей компромісні позиції можливі.
Далі в таблицях наведено результати опитування старшокласників (241 особа у середніх школах №57 і №288 та школи-інтернату для слабозорих дітей №11) і студентів (679 осіб з факультету соціології і психології Національного університету ім. Т. Шевченка, Київського інституту муніципального менеджменту і бізнесу, Українського державного університету харчових технологій, Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова, Київської академії перукарського мистецтва).
Проаналізуємо результати опитування молодих респондентів за деякими вищенаведеними характеристиками щодо ідентифікації себе з громадянством України.
Ваше ставлення до державної символіки:
Прапора, Герба, Гімну України: Старшокл.(%) Студенти (%)
шанобливе, вони відповідають моїм переконанням; знаю Гімн, виконую його на урочистостях
шанобливе, але Гімн не знаю
зневажливе, вони не відповідають моїм переконанням
байдуже, вони для мене нічого не значать
інше 49
21
4
14
9 21
47
5
19
6
В цілому 70 % опитаних засвідчили шанобливе ставлення до державної символіки, трохи кращий цей показник у старшокласників. Але кожен п'ятий студент і кожен сьомий старшокласник ставляться до державної символіки байдуже, а кожен двадцятий - зневажливо. Такі відповіді не властиві для молоді демократичних націй.
Важливим у становленні кожної нації має мовне питання. Насамперед значення рідної мови корінного населення як засобу консолідації громадян в єдиний соціальний організм поряд з використанням її як засобу спілкування.
Вашому переконанню відповідає принцип використання в побуті й державних установах: Старшокл. (%) Студенти (%)
державної української мови
російської мови поряд з українською 70
30 39
61
Щодо запитання анкети стосовно
Loading...

 
 

Цікаве