WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Демократичні перетворення в країні. Діалектичні і соціально-психологічні аспекти (пошукова робота) - Реферат

Демократичні перетворення в країні. Діалектичні і соціально-психологічні аспекти (пошукова робота) - Реферат

законодавчої, виконавчої і судової її гілок; плюралізм ідейно-політичних спрямувань, багатопартійність; легітимність опозиції у парламенті; всенародне обрання центральних і місцевих органів влади та їх звітність перед електоратом; управління влади суспільством через референдуми; гласність діяльності владних структур та подання політичної й іншої інформації у ЗМІ; висловлення протестів у формі пікетів, мітингів, демонстрацій тощо. Принцип тоталітаризму має відповідний комплекс антагоністичних, несумісних з демократією позицій. За тоталітарного режиму участь народу у формуванні та контролі діяльності влади мінімальна.
Населення України, як частина "радянського народу" з низькою національною ментальністю, самосвідомістю і слабкою національно свідомою елітою, на відміну від європейських посткомуністичних країн, слабо підтримало національно-демократичний рух, в результаті чого при владі від низу до гори здебільш залишилися колишні керівники тоталітарного режиму, які розподілили народну власність на свою користь. Внаслідок такої "прихватизації" населення поділилося на незначний прошарок надбагатих ("олігархів") та абсолютну більшість понадбідних громадян. Так званий середній клас незначний. В результаті рівень життя в Україні як мінімум на порядок нижчий, ніж в інших посткомуністичних країнах Європи.
ІІ
Розглянемо трансформацію суспільства, а разом з нею і трансформацію ментальності населення при зміні форм політичного й економічного ладу з тоталітарного на демократичний. Під ментальністю громадянина розуміємо комплекс соціально-політичних настанов певної ідеології, а під ментальністю населення - розподіл та інтеграцію індивідуальних ментальностей щодо політичних настанов (позицій) його громадян. За розроблюваною нами регулятивно-детерміністською теорією особистості, інваріантні детерміністський і регулятивний параметри соціальних суб'єктів (особистості, осередку, організації тощо) стосовно особистості суть біо-, психо- і соціогенні потреби та соціальні настанови [5 - 7]. Згідно з теорією систем, об'єктом дослідження є система "особистість - суспільство (соціальне середовище)", цілісність якої забезпечується спряженням регулятивних і детерміністських параметрів особистості з матеріальними й інформаційно-ідеальними (духовними) цінностями середовища.
Людина як біо-соціальна істота має природжені і набуті властивості. До останніх належать соціогенні потреби та соціальні настанови, а також набуті специфічні властивості - риси характеру, життєва і професійна компетентність, гендерні характеристики тощо. У формуванні цих властивостей полягає соціалізація особистості у всіх соціальних інституціях (зауважимо, що існує розбіжність у тлумаченні терміна "соціальна настанова"; у цьому контексті остання визначається як "будь-яке особисте переконання, набуте в результаті соціалізації" [8]; в іншому тлумаченні цей термін виражає налаштованість, тенденцію, готовність особи поводитися стосовно інших певним чином; додамо: згідно з набутими переконаннями).
Особливо важливим для розв'язання завдань трансформації ментальності молоді при зміні тоталітарної на демократичну ідеологію є формування соціальних настанов - формальних і неформальних нормативних принципів діяльності, світоглядних орієнтирів. Інтеріоризований особистістю принцип, яким вона керується у своїй діяльнності щодо задоволення потреб, будемо називати соціальною настановою, а якщо вона стосується політичної сфери, то політичною настановою. В залежності від типу інтеріоризованої політичної настанови особистість дотримується тих чи інших позицій щодо формування і дії політичної влади, ідентифікує себе з відповідною політичною партією. Але зауважимо, що програми цих партій неантагоністичні в межах однієї з двох антагоністичних ідеологій - демократичної чи тоталітарної.
Важливим показником соціальної політичної настанови є інтенсивність переконання в справедливості засвоєної настанови і дотримання її на практиці. Високий ступінь переконань населення в політичних настановах демократичного режиму свідчить про консолідацію суспільства, його стабільність, національно-патріотичну ментальність. У випадку невисокого рівня інтенсивності переконань при зміні одних політичних настанов у суспільстві на протилежні (антагоністичні), особистість, адаптуючись до нових настанов, відносно легко їх інтеріоризує, переорієнтовується на нові ідеологічні цінності. Так буває з молоддю, яка досить легко сприймає демократичні настанови. А старше покоління, якщо порівнювати з молодим, переважно не змінює своїх політичних настанов, залишаючись на позиціях старої ідеології.
ІІІ
Зазначимо, що зараз в комуністичній ідеології спостерігається відхід від комуністичного принципу загальнонародної власності. Це пов'язано з тим, що економіка, вибудована за комуністичною ідеологією, не стала конкурентоспроможною з ринковою економікою, оскільки остання функціонує на засадах законів вартості, виражених в об'єктивному показнику твердої валюти. За командно-адміністративного режиму блага розподілялись, обмінювались, споживалися суб'єктивно, оскільки можливість здійснення цих операцій об'єктивно унеможливлюється принципом загальнонародної власності на землю, надра, нерухомість, засоби виробництва тощо. Саме тому Китай трансформує планово-адміністративну економіку в ринкову в рамках тоталітарного політичного режиму засобами диктатури комуністичної партії: фактично це диктаторський спосіб проведення "шокової терапії" в економіці країни. І такий "командно-адміністративний" спосіб переходу до ринкової економіки слід розцінювати як позитивний, оскільки процеси приватизації і встановлення ринкових відносин відбуваються організовано, за заздалегідь розробленою програмою, без матеріальних втрат, з недопущенням зловживань, корупції, злочинності і досить швидко, хоча з позиції демократичної ідеології - з порушенням прав людини.
Зауважимо, що в країнах з антагоністичними ідеологіями протилежно розцінюються права людини та їх порушення: те, що вважається правозаконним з позиції тоталітарної ідеології, є порушенням прав людини з позиції демократичної ідеології. Саме таку ситуацію спостерігаємо у Північній і Південній Кореї: у першій переслідуються носії демократичної капіталістичної ідеології, а в другій - носії тоталітарної комуністичної ідеології. Дисиденти антагоністичних ідеологій у кожній країні трактують такі переслідування як порушення прав людини.
Узагальнюючи такий спосіб (шляхом диктатури) революційного перетворення економічної соціальної інституції в країні,можна стверджувати, що оптимальним способом зміни антагоністичних законодавств у суспільстві, тобто революцію, можна здійснити тільки за допомогою механізму диктатури, хоча диктатором може виступати як окрема особа (Піночет у Чилі), так і політична партія (компартія у Китаї), після чого влада має бути передана представницьким органам. Але після проведення демократичних реформ за допомогою механізму диктатури немає гарантії передачі влади демократичним органам управління державою. Перехід від тоталітарного до демократичного ладу в посткомуністичних країнах Центрально-Східної Європи теж можна трактувати як трансформацію шляхом диктатури демократичних політичних сил: адже запровадження демократичною владою закону "люстрації" стосовно представників тоталітарного режиму означає, з їх точки зору, порушення прав людини.
IV
В Україні об'єднання Рух, як національно-демократичний рух народу, не був досить потужно
Loading...

 
 

Цікаве