WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Історичні аспекти становлення виборчої системи України (пошукова робота) - Реферат

Історичні аспекти становлення виборчої системи України (пошукова робота) - Реферат

відповідальності за порушення норм закону. Так, із 36 визначених у Законі обмежень і заборон тільки щодо менше їх половини передбачено юридичну відповідальність.
Закон не містить підстав для визнання виборів недійсними. Навіть грубі порушення з формальної точки зору не можуть бути підставою для оскарження результатів голосування.
З 18 січня по 18 жовтня 2001 року Верховна Рада п'ять разів приймала Закон "Про вибори народних депутатів України", а Президент чотири рази накладав на нього вето і тільки останній варіант був підписаний. Основні принципові моменти, навколо яких точилася політична боротьба, - це вид виборчої системи, за якою повинні проводитися вибори до парламенту, тривалість виборчої кампанії, порядок формування виборчих комісій.
Так, згідно з новим Законом України "Про вибори народних депутатів України" [17], залишилась змішана мажоритарно-пропорційна виборча система 50/50, тривалість виборчої кампанії визначена в 90 днів, до складу окружних виборчих комісій обов'язково (за наявності відповідних подань) включаються представники партій (блоків), які подолали чотиривідсотковий бар'єр на попередніх виборах народних депутатів України, та партій, які у поточному складі Верховної Ради мають свої партійні фракції (фракції блоків). Інші партії до складу комісії включаються шляхом жеребкування. До складу дільничної виборчої комісії обов'язково (за наявності відповідних подань) включається по одному представнику від партії (блоку) - суб'єкта виборчого процесу та кандидата у депутати, зареєстрованого у відповідному одномандатному окрузі. До принципових новел Закону можна віднести внесення грошової застави замість збирання підписів напідтримку політичної партії (блоку), (15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) чи кандидата у депутати (60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Щоб зрозуміти, яка ж виборча система найбільш прийнятна на сьогодні для України, розглянемо і проаналізуємо існуючі виборчі системи.
Поняття виборчої системи, що подає "Юридична енциклопедія", трактується як порядок організації і проведення виборів до представницьких органів державної влади, місцевого самоврядування і здійснення громадянами своїх виборчих прав [18, с. 362].
Отже, виборча система - це компонент політичної системи, що організовує і обслуговує інститут виборів. Її можна розглядати у вузькому і широкому розумінні. У вузькому розумінні виборча система - це законодавчо встановлений порядок виборчого процесу, яким визначаються взаємовідносини і взаємозалежність між суб'єктами даного політичного процесу. Широке розуміння виборчої системи, крім зазначеного, розглядає інституціональний простір, в якому перебувають суб'єкти виборчого процесу - політичні сили, держава, електорат, а також інформаційно-комунікативна система, яка забезпечує взаємозв'язок між ними.
З юридичної точки зору виборча система - це засіб визначення результатів голосування, а з політичної - ефективний інструмент у боротьбі за більшість місць у представницьких органах. Відомо, що при однакових результатах голосування (підрахунку голосів), але залежно від застосовуваної виборчої системи, буде цілком різний кінцевий розподіл місць, хоча кожний виборець може володіти однаковими можливостями (наприклад, мати рівну кількість голосів) при реалізації свого виборчого права. Залежно від прийнятого порядку голосування той самий виборчий корпус у той самий час може створити протилежну за складом парламентську більшість. Разом з тим, тип встановленої у країні виборчої системи є наслідком особливостей суспільно-політичного розвитку, політичної культури, що склалася, розстановки політичних сил та визначених пріоритетів.
Отже, можна зробити висновок, що виборча система - це сукупність правил, прийомів і процесів, що забезпечують і регулюють легітимне формування державних представницьких органів політичної влади.
Існують різні підходи щодо класифікації виборчих систем. Так, у порівняльному дослідженні світового досвіду Міжпарламентського Союзу виборчі системи поділяються на такі групи: перша - система більшості голосів, до якої входять підгрупи: а) простої більшості; б) абсолютної більшості; в) альтернативного або пільгового голосування. Ця виборча система використовується як в одномандатному окрузі, так і в багатомандатному.
До другої групи виборчих систем це дослідження відносить систему пропорційного представництва, що поділяється на: а) повне пропорційне представництво; б) обмежене пропорційне представництво.
Нарешті третя - змішана виборча система, до якої належать: а) система простого голосування без права передачі голосу; б) система обмеженого голосування; в) система кумулятивного голосування; г) система простого голосування з правом передачі голосу [19, с. 3 - 12].
Зазначений варіант класифікації виборчих систем характеризується тим, що в його основу покладено критерій не способу розподілу мандатів, а система голосування. Список класифікацій може бути продовжений залежно від базових критеріїв, тим більше, що світовий досвід пропонує широку гаму модифікацій виборчих систем. У дослідженні канадського політолога І. Кіса зазначається, що у світі існує щонайменше 350 типів виборчих систем [20, с. 24].
Узагальнюючи дані дослідження, можна зробити такі висновки.
Виборча система - це сукупність правил, прийомів і процесів, що забезпечують і регулюють легітимне формування державних представницьких органів політичної влади. У кожній країні виборча система функціонує на основі законодавства, що деталізує основні положення даної системи, зафіксовані в конституції країни. У законодавстві відбито положення про порядок висування кандидатів, вимоги до них, процедура голосування і підрахунку голосів, можливості користування послугами засобів масової інформації, а також джерела фінансування.
Виборчі системи поділяються на чотири типи: представницьку (куріальну), мажоритарну, пропорційну, змішану.
Куріальні виборчі системи створюються в суспільствах, де гостро постає проблема забезпечення представництва в парламенті нечисленних етнічних або соціальних груп.
Мажоритарна виборча система - це така система, при якій переможцем на виборах визнається кандидат, що набрав більшість (відносну, абсолютну, кваліфіковану) голосів виборців, що взяли участь у голосуванні (у деяких випадках - від загальної кількості виборців).
Особливості: при мажоритарній системі виникають і встановлюються безпосередні зв'язки між кандидатом і виборцями. Кандидати добре знають стан справ у своєму виборчому окрузі, інтереси виборців, особисто
Loading...

 
 

Цікаве