WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Іміджеутворююча діяльність органів державної влади (пошукова робота) - Реферат

Іміджеутворююча діяльність органів державної влади (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота:
Іміджеутворююча діяльність органів державної влади
Сам факт піклування певної державної структури про поліпшення власного іміджу, як публічного, так і корпоративного, є ознакою політичної культури цієї структури. У статті розкриваються поняття, що є засадничими для процесу позиціонування, зокрема, системи Міністерства внутрішніх справ України: корпоративний (внутрішній імідж) міліції, авторитет міліції, громадська думка щодо її діяльності як серед пересічних громадян, так і серед членів самої корпорації (системи МВС України).
Об'єкт дослідження - система МВС України в контексті формування її іміджу, як публічного, так і корпоративного.
Позиціонування (позиціювання) - це, на нашу думку, комплекс заходів (управлінський цикл), що має на меті відокремити об'єкт позиціонування від інших подібних; визначити місце об'єкта позиціонування в соціумі, сформулювати і довести його суспільну значущість; створити навколо об'єкта атмосферу довіри та сприяння з боку громадськості, що, зрештою, допомагатиме йому ефективніше виконувати свою суспільну роль.
За визначенням І. Вікентьєва, позиціонування - це "створення і підтримка (відтворення) зрозумілого клієнтам образу, іміджу" [1, с. 12]. "Позиціонування" (від англійського "position" - позиція, місце) є новим терміном в сучасній науці. Він використовується переважно в дослідженнях з маркетингу. Оскільки цей термін ще не став широковживаним, то зустрічається різне його написання й вимова: "позиціонування" та "позиціювання". Вважаємо доречним використання першого варіанта, бо він найточніше відповідає англійському аналогу з коренем "positio-". На нашу думку, слово "позиціонування" точніше передає зміст терміну: визначення позиції, місця, ролі (position). Слово "позиціювання" є похідним іменником від дієслова "позиціювати", тобто "ставити в позицію", що зміщує істинний зміст поняття.
1. Корпоративний (внутрішній) імідж системи МВС України
Корпоративний імідж - це внутрішнє налаштування співробітників системи МВС та членів їх сімей. Потужний вплив на сприйняття корпорації зовнішніми групами (широкою громадськістю) справляють її співробітники (внутрішня громадськість). Слід, перш за все, звертати увагу на розбіжності в думках співробітників корпорації, котрі перебувають на різних щаблях штатного розпису. "...спосіб взаємодії різних людей, форми спілкування між ними, методи, за допомогою яких керівництво знаходить спільну мову з підлеглими, формують відповідну культурну атмосферу, котра, в свою чергу, впливає на поведінку співробітників у стосунках одне з одним та з людьми за межами організації" [2, с. 308]. Процеси формування публічного і корпоративного іміджу тісно пов'язані.
Складовими і одночасно чинниками, що впливають на корпоративний імідж міліції, є внутрішня (корпоративна) ідеологія системи МВС, дотримання законності окремими співробітниками під час виконання ними службових обов'язків, дисципліна, етика і культура спілкування у своєму середовищі та з громадськістю, постійне підвищення культурного та освітнього рівня, протидія професійній деформації, гордість за свою професію і бажання прилучити до неї своїх дітей, онуків. Від корпоративного іміджу системи МВС залежить престиж служби в міліції.
Віддаючи професійній етиці одне з перших місць у службовій діяльності працівників міліції, відзначимо, що їх етична поведінка лежить в основі формування, закріплення та розвитку авторитету як усіх міліцейських служб, так і кожного працівника зокрема. По суті, діяльність працівників міліції побудована на владних та етичних засадах [3, с. 6].
Концептуальні засади підготовки й перепідготовки управлінських кадрів розробляються в працях В. Авер'янова, В. Атаманчука, В. Бабкіна, В. Бебика, Б. Гаєвського, М. Головатого, Н. Гринивецької, В. Князєва, В. Кременя, В. Лугового, П. Надолішнього, О. Оболенського, Н. Нижник, В. Яцуби та інших. Комплексний підхід до розв'язання саме етичних проблем сучасного службовця простежується в працях В. Авер'янова, Н. Нижник. Методологічні засади дослідження моральної культури закладено культурологічною школою В. Іванова, а також його послідовниками Є. Бистрицьким, В. Малаховим та іншими.
2. Авторитет міліції та окремих її співробітників
Авторитет є обов'язковим елементом конструкції будь-якої професії, оскільки відображає позитивні якості і працівників, і самої професії [4, с. 31]. В загальноприйнятому значенні поняття авторитету асоціюється з формою практичного впливу і навіть влади. В широкому смислі це загальновизнаний вплив носія професії чи установи в різних сферах суспільного життя, засноване на знаннях, моральних засадах; у вузькому розумінні - одна з суттєвих форм здійснення влади [5, с. 18; 6, с. 80 - 87]. На думку П. Мельника, принципово важливою особливістю фактора авторитету є його відносна нестабільність, необхідність постійно його підтверджувати й поглиблювати в процесі суспільної практики [7, с. 21]. П. Мельник пише, що важко погодитися з визначенням поняття авторитету як явища однозначно стабільного. Наприклад, з таким: "Авторитет... значення чи вплив, котрі можуть мати люди, речі, не маючи потреби в постійному підтвердженні цього значення, в доведенні його на ділі" [8, с. 10]. "Життя переконує: авторитет в будь-якій галузі складається поступово, а руйнується переважно швидко і навіть миттєво. Авторитет потребує в доведенні його переваг на справах, в реальних умовах життя" [7, с. 22].
Загальне трактування авторитету працівників міліції визначається їх особистісною характеристикою взагалі, а особливо - характером виконання ними професійних функцій. Професійний авторитет працівників міліції утверджується не стихійно, а обумовлюється тривалим терміном засвоєння параметрів заданої моделі на теоретичних і практичних засадах професіоналізму [9, с. 20; 10, с. 60]. Професійний авторитет все частіше асоціюється з професійною культурою, інтелектуалізмом і визначається загальною культурою особистості. "Всі три елементи професії (спеціальності) - авторитет, культура, інтелектуалізм - формуються і закріплюються в процесі надбання, становлення та вдосконалення професіоналізму" [7; с. 23].
3. Громадська думка щодо діяльності міліції
Г. Гегель у праці "Філософія права" запропонував досить розгорнуту концепцію громадської думки. Він розглядав громадську думку у зв'язку з аналізом державного устрою, де він виокремлював законотворчу й урядову владу, а також елемент верств населення. Основна роль останнього, на думку філософа, полягає в існуванні публічної свідомості як емпіричної спільності багатьох поглядів і думок. Ця спільність має форму людського здорового глузду, в якому віддзеркалюється загальний стан справ. Вчений чітко визначав те об'єднуюче, що є в сукупності індивідуальних думок, спільних справ, проблем, які викликають загальний інтерес. Ця ідея найбільш повно подається у визначенні: "Формальна, суб'єктивна свобода, яка полягає в тому, що окремі особистості як такі мають і висловлюють власнудумку, судження про спільні справи і дають поради відносно них, проявляється в тій сумісності, що називається громадською думкою" [11, с. 336]. Дослідження громадської думки є, певним чином, дослідженням реальності.
Громадська думка щодо діяльності міліції виникає, формується і функціонує як сукупність оціночних суджень, котрі виражають ставлення соціальних груп до поведінки окремих співробітників міліції та ефективності діяльності всієї системи МВС України. Відображення дійсності громадською думкою має оціночний характер - позитивний або негативний. Специфіка громадської думки полягає в тому, що це не лише усвідомлене, а й оцінене буття.
Для здійснення заходів з позиціонування міліції необхідно, перш за все, знати стан об'єкта позиціонування. А цей стан
Loading...

 
 

Цікаве