WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Пошук лідерів для сучасної України - Реферат

Пошук лідерів для сучасної України - Реферат

Найпрагматичніше оцінює дійсність і перспективи країни третя група еліти, яка закликає працювати і працювати, щоби творити свою долю, а владу - або працювати відповідально, або визнати себе банкрутом.
Але і в цій групі немає консенсусу щодо процедур і норм функціонування та оновлення виконавчої влади. Значна частина найбільш поміркованої інтелектуальної еліти не потрібна ні корумпованій владі, ні народу, який б'ється за просте виживання. Тому спостерігаються численні варіанти дистанціювання політичної еліти від поточного політичного і економічного життя, відхід у "внутрішню еміграцію", на пасивну політичну позицію.
Чи можуть в такій ситуації з'явитись лідери нового формату? А може, лідери Н. Вітренко і П. Симоненко мають історичну перспективу? Безумовно, усе частіше ми бачимо, що український народ відмовляє в довірі лідерам-демагогам, які беруть народ "на горло". Так, вони правильно критикують негаразди в Україні, але їх "конструктив" або явно демагогічний, нездійсненний, або пропонує повернутися до минулого, де багатомільйонні жертви соціалістичних експериментів були використані як засіб творення культу вождів, забезпечення пристойного життя (за їх мірками) для партійно-радянських функціонерів. Тому історична перспектива тоталітаристів-горланів (як би вони не маскувалися демократичною риторикою "захисників" народу) вичерпана.
Реальність сучасної України є такою: готується історичний грунт для того, щоб з'явилися якісно нові політичні та економічні еліти і якісно нові лідери. Сьогодні жодний прогноз не дасть відповіді на запитання: це відбудеться швидко чи потрібно багато часу для вирощування сучасних компетентних, чесних... (продовжіть список визначень на свій смак) лідерів.
На нашу думку, тут краще дотримуватися поміркованого оптимізму. Нам ще потрібен час, аби пережити епохудокорінних змін та її негативних наслідків. Але це зовсім не означає, що реформи мають бути зупинені, що докорінні економічні і політичні зміни не потрібні.
Що стосується процесів перетворень в пострадянських країнах, то проблема здійснення реформ повинна сприйматися крізь призму концепції консолідації політичної еліти як передумови консолідації демократії. Ф. Шміттер описує таку консолідацію як "процес перетворення випадкових домовленостей, норм розсудливості і умовних рішень, які виникають в перехідний період стосовно співробітництва і суперництва, відбуваються публічно, регулярно і добровільно приймаються людьми і групами, що беруть участь в демократичному правлінні. При консолідації демократичний режим ...гарантує своїм громадянам, що конкуренція за місце при владі або за здійснення політичного впливу буде чесною і передбачуваною" 1 .
Перманентно розколота політична еліта провокує появу неефективних, шахраюватих лідерів, суспільну нестабільність і гальмує реформи. Але не можна вимагати консолідації еліти під прапором "єдино правильної" ідеології, оскільки еліта, мобілізована спільною ідеологією, породжує тоталітарні режими. Стабільний, демократичний розвиток можливий лише за добровільного консенсусу між різними частинами еліти, при досягненні "суспільного договору" між ними. Політична еліта в цьому випадку "переступає" через другорядні конфлікти і суперництво. Тоді можна говорити про консенсусну єдність різних груп політичних еліт заради збереження суверенітету України, євроінтеграції, продуктивних реформ і ненасильницької конкуренції соціально-політичних груп за владу. При чому влада не повинна розглядатися як приз переможцеві, який робить потім з країною, що хоче. Тут повинні включатися механізми контролю за владою з боку народу, ЗМІ, суспільствознавців. Особливо з боку представників політичної і соціологічної науки (юристи мають розробляти законодавство, яке б забезпечило надійність такого контролю, особливо за лідерами).
Політична і соціологічна науки мають ще одну, крім пізнавальної, функцію - рекрутування інтелектуальної еліти в політику та бізнес, підготовка висококваліфікованих кадрів для систем управління (державних і недержавних).
Якщо проаналізувати владні структури, сферу бізнесу, засоби масової інформації, то побачимо тут багато фахівців із вченими ступенями. Безумовно, вихідців з науки можна звинувачувати в багатьох гріхах політики і бізнесу. Але чи не було б набагато гірше, якби їх не було в цих структурах?
І взагалі, "розбігання" наукових кадрів у різні сфери вітчизняного матеріального і духовного виробництва важко оцінити однозначно (не плутати з "втечею інтелекту" за кордон). З одного боку, це знекровлює науку як соціальний інститут, але з другого - наука є чудовою школою мислення, яка доповнює ВНЗ, де вчать здобувати знання, але мало вчать самостійно мислити; наука підвищує рівень інтелекту владної еліти, відкриває ширші горизонти для політичної і духовної творчості лідерів.
Отже, можна зробити висновок, що найближчими роками попит на такі суспільні науки, як соціологія, політологія, психологія, юриспруденція, політична економія та деякі інші, зростатиме. А значна кількість фундаментальних наук, особливо природничих, перебуватиме в "грипозному стані" з надією на одужання. Це одужання може відбутися разом з одужанням держави, суспільства. Наука (і природнича, і гуманітарна) потрібні будь-якому суспільству постійно.
Якщо в Україні буде побудовано демократію, цивілізовану економіку, а правляча еліта відображатиме інтереси основної частини суспільства, це змусить її підтримувати науку. Це можливо і в тому випадку, якщо вже на сучасному етапі наукова еліта навчиться ефективніше впливати на владу і громадську думку. Наукова еліта повинна виробити вміння протистояти "терору середовища", яке не зовсім гуманне до неї, в тому числі й терору з боку "державних діячів", які пропонують знищити так звану "офіційну науку", а наукове пізнання, підготовку наукових кадрів (в тім числі й політичних) віддати або ВНЗ, які мають інші завдання і функції, або аматорам. В цьому якраз і полягає аматорство мислення і дій тих, хто безпідставно претендує бути лідерами нації.
Література:
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве