WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Поняття „громадянськості” і теорія громадянського суспільства - Реферат

Поняття „громадянськості” і теорія громадянського суспільства - Реферат

вище, є засобами дослідження і аналітичного впорядкування "спонтанності", чи "спонтанного порядку", який приводить до громадянських дій; в реальності ці принципи, приписи та підстави "виявляються лише в їх фактичному дотриманні" [4, с. 71]. Вербально сформульованих правил "спонтанного порядку" здебільш немає в первісних суспільствах та в примітивних "спонтанних порядках", а "тоді, коли інтелекти окремих людей досягають значної міри відмінності, виникає необхідність висловлювати ці правила у такій формі, аби їх можна було передавати й до них привчати, виправляти відхилення в поведінці та розв'язувати проблему розходження в думках щодо належної поведінки" [4, с. 71]. Відтак у суспільствах цивілізованих починається розробка, спочатку в рамках релігійних вчень (оскільки ми, як говорив Е. Дюркгейм, "відчуваємо потребу розуміти, або вірити, що розуміємо, основи нашої поведінки, то рефлексія зверталася до моралі набагато раніше, ніж вона стала об'єктом науки" [2, с. 43 - 44]), а вже потім засобами філософії, правил, які мають відображати поведінку людей, виявляти її "закономірність", аби ці правила перетворилися на об'єкт цілеспрямованої людської дії. Одним з наслідків розробки є теорія громадянського суспільства, котра прагне пояснити один з різновидів "спонтанних порядків".
Громадянське суспільство можна досліджувати як "спонтанний порядок", оскільки йому притаманні всі його ознаки. Дослідження безпосередньо правил "спонтанного порядку" було б спробою абстрактного дослідження і не "могло би бути особливо щедрим на результати" [2, с. 74]. Щоб переконатися в цьому, спробуйте, наприклад, сформулювати у вигляді принципів "правила "чесної гри" [4, с. 112]. Тому ми пропонуємо звернутися до методології, яку Е. Дюркгейм використовував при дослідженні солідарності.
Подібно до громадянського суспільства, у вигляді сукупності "спонтанних правил", і "солідарність, доки вона залишається в стані простої схильності нашої психічної природи, щось надто невизначене, щоб можна було її легко виявити. Це недоступна відчуттю можливість, що не дає місця спостереженню. Щоб вона набула вловимої форми, треба, щоб певні соціальні наслідки виражали її зовні" [2, с. 74]. Саме в цьому Е. Дюркгейм вбачає "можливість ...спостерігати, описувати, класифікувати" моральні факти "і відшукувати закони" [2, с. 39], що їх пояснюють, в їх соціальних наслідках. З метою класифікації різних видів соціальної солідарності, що становить собою "винятково моральне явище, яке не піддається саме по собі ні точному спостереженню, ні, особливо, вимірюванню", Е. Дюркгейм пропонує "замінити внутрішній факт, який вислизає від нашого аналізу, символізуючим його фактом і вивчити перший за допомогою другого", оскільки "там, де існує соціальна солідарність, вона, незважаючи на свій нематеріальний характер, не залишається в потенційному стані, але виявляє свою присутність видимими діями" [2, с. 71]. Так само і "спонтанний порядок", що має назву "громадянське суспільство", "не піддається сам по собі ні точному спостереженню, ні особливо вимірюванню". І тому потрібно не зосереджуватися на його потенційному стані, а шукати видимі дії, в яких він проявляє свою присутність - звісно, якщо ця присутність взагалі є. Громадянське суспільство, як і інші типи "спонтанних порядків", можемо спостерігати в його "фактичному дотриманні", в "фактичному дотриманні" його правил. Внутрішнім фактом у цьому випадку є правила, а символізуючим їх фактом є "фактичне дотримання", за допомогою якого й слід, за рекомендацією Е. Дюркгейма, вивчати правила.
"Фактичне дотримання" можна назвати "матерією" громадянського суспільства. На вивчення "матерії" спрямовані зусилля багатьох дослідників громадянського суспільства, в тому числі й українських. Так, А. Колодій у книзі "На шляху до громадянського суспільства. Теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні" [6] та О. Хуснутдінов у праці "Громадський рух як рушійна сила формування громадянського суспільства (Третій сектор в Україні. Теоретично-правові та практичні аспекти розвитку)" [7] основну увагу зосереджують на неурядових організаціях, а В. Цвих у книзі "Профспілки у громадянському суспільстві: теорія, методологія, практика" [1] - на професійних спілках. Такі дослідження є важливим елементом концепції громадянського суспільства. Але, здійснюючи їх, слід пам'ятати, що за "фактичним дотриманням", за "матерією" громадянського суспільства має стояти щось, що, за логікою протиставлення, можемо назвати (відходячи від термінології Ф. Хайека) - "духом" громадянського суспільства. При дослідженні громадянського суспільства важливо не забувати цієї обставини. Оскільки не все, що ми можемо сприйняти за формою як "матерію" громадянського суспільства, є нею насправді, оскільки не все це є "проявом" його "духу".
Особливість "фактичного дотримання" полягає в тому, що воно залежить від конкретних фактів, до яких застосовуються правила "спонтанного порядку". Отже, дві обставини впливають на зміст і форму "матерії" - "дух" (спонтанні правила) та конкретні факти, до яких вони застосовуються. Звідси й різноманітність "матерії" громадянського суспільства, яку можемо спостерігати у вигляді міжперсональних відносин людей, відносин у рамках певних організацій, участі в них та ставлення до них, участі в масових колективних акціях.
Особливістю "правил" всіх спонтанних порядків є те, що вони застосовні до невизначеної кількості конкретних фактів. Це відбувається тому, що вони не є чіткими; вони регулюють діяльність взагалі, а не якусь певну діяльність. Вони, загалом кажучи, є абстрактними. Люди, які підкоряються цим правилам, діють в різних обставинах і застосовують ці правила стосовно різних фактів. Звідси, із взаємодії правил та оточуючої нас різноманітної реальності, і виникає різноманітність "проявів" громадянського суспільства. До них можна віднести, зокрема, такі явища, як благодійництво, неурядові організації, мітинги тощо. Тезу про різноманітність "проявів" громадянського суспільства можна зустріти і у А. Колодій, яка говорить, що конкретний тип громадянського суспільства залежить від "сфери пріоритетного самовияву вільних індивідів та форми участі у вирішенні суспільних справ" [6, с. 71].
Можна припустити, що в різний час та в різних регіонах світу, зважаючи на різницю в умовах життя людей, на різницю в конкретних фактах, до яких застосовувалися і застосовуються правила, існували різні "прояви" громадянського суспільства. Вони виникали і зникали відповідно до змін, що відбувалися у світі. Саме завдяки цьому громадянське суспільство має "історичні (часові)та національні (просторово-географічні) різновиди" [6, с. 66]. Наприклад, виникнення такого явища, як глобалізація, призвело до виникнення міжнародних неурядових організацій. І оскільки ми не можемо точно спрогнозувати умови нашого майбутнього життя, то не можемо спрогнозувати, якими будуть і "прояви" громадянського суспільства в майбутньому. Поширеність на певному часовому відтинку якогось із "проявів" громадянського суспільства можна пояснити його ефективністю. На нинішньому етапі розвитку громадянського суспільства виділявся, наприклад, такий його "прояв", як неурядові організації. (Про те, що громадянське суспільство проявляється в неурядових організаціях, писав уже Х. Апхайер у праці "Громадянське суспільство і "третій сектор" [8]).
Ми вже згадували, що дослідження
Loading...

 
 

Цікаве