WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політичний лідер у вимірі його психологічних якостей - Реферат

Політичний лідер у вимірі його психологічних якостей - Реферат

самореклами.
Найяскравішим і найстійкішим є імідж політичного лідера, який з'явився і утвердився внаслідок його вроджених і розвинених особистісних рис і якостей, що поціновуються більшістю громадян.
Аналіз наукової літератури засвідчує, що погляди навибудову ідеалу політичного лідера неоднозначні. Так, Л. Московичева, О. Красильникова, Д. Левчик, С. Ципко, О. Шевченко, О. Пономарьов беруть за основу психологічного образу політичного лідера сукупність особистісних рис і якостей: справедливість, чесність, патріотизм, сила волі, освіченість, розум, уважність, обов'язковість, організованість, рішучість, сміливість, упевненість у собі, владність, компетентність, дипломатичність. Обраний авторами підхід засвідчує, що перевага тут надається аналізу раціональних складових образу політичного лідера.
Традиційними моментами, на яких акцентують увагу дослідники і з якими ототожнюється імідж політика (з точки зору набуття ним рольової позиції політичного лідера), найчастіше є: зовнішність, манера говорити, поведінковий малюнок, біографічний фактор. Хоча існує й інша думка. Наприклад, В. Зливков вважає, що "на тему кольору шкарпеток та їх довжини було написано так багато", що немає сенсу йти цим торованим шляхом. Розглядаючи психологічні складові майбутньої перемоги у виборчій кампанії "Президент-2004", науковець бере за основний критерій ступінь прагнення влади [7].
Доцільність такого підходу підтверджує і В. Васютинський, акцентуючи на обов'язковості врахування мотивів прагнення влади. Згідно з його поглядами, якщо претендент володіє властивостями лідера, то влада для нього не самоціль, а інструмент реалізації задумів. "Натомість, - пише він, - для особи, невпевненої в собі, у власних силах, психологічно слабкої, неспроможної для адекватного досягнення, здобуття домінантної позиції, посідання влади виявляється вельми привабливим". Позбавлена реальних владних можливостей, вона захищається від усвідомлення своєї малоцінності тим, що "уявляє себе істотою владною, спроможною, потентною" [4].
Дослідження, спрямовані на вивчення власне політичних лідерів, базуються переважно на опрацюванні біографічних матеріалів та соціально-психологічної інформації. Цей напрям охоплює матеріали, які більше стосуються політичних лідерів минулого, котрі залишили певний літературний (науковий і публіцистичний) наробок, аналіз якого дозволяє одержати дані щодо їх психологічного образу.
Традиційне психологічне дослідження сучасних політиків досить складна справа. Адже, як зазначає В. Васильєв, "по-справжньому ефективні лідери не мають ні вільного часу, ні вираженої внутрішньої спонуки для додаткових витрат часу на самоаналіз". Тому "результати застосування класичного методичного апарату для дослідження (опитувальники) у цій сфері ні у досліджуваних, ні в дослідників особливого захоплення, як правило, не викликають" [3].
Результати досліджень, проведених О. Скнар, засвідчили існування трьох основних груп, на які поділяються політичні лідери за співвідношенням гендерних якостей: політики з маскулінним типом поведінки, політики з маскулінно-фемінінним типом поведінки і тип політиків з "розмитим", невизначеним тендерним статусом [10]. Найперспективнішою, на думку автора, є модель поведінки політика маскулінно-фемінінного типу, в якій гендерні ознаки "не є незмінними, нормативно-дихотомічними, а такими, що взаємно перетинаються, утворюючи гнучку соціально-психологічну модель тендерної поведінки політичного лідера". Обстоюючи цю тезу, О. Скнар зазначає, що "конструктивне поєднання маскулінності та фемінінності розширює можливості індивідуального самовираження політичного лідера, урізноманітнює та збагачує діапазон, репертуар моделей поведінки політиків - чоловіків та жінок" [10]. Отже, важливою рисою ідеального лідера вважається андрогінія (від грецьких коренів andro - чоловік і gyn - жінка) - оптимальне поєднання як чоловічих, так і жіночих якостей, що забезпечують успішність у суспільно-політичній діяльності. Більше того, встановлено, що людина, яка орієнтується на андрогінну модель поведінки, вважається більш самодостатньою і пристосованою до сучасних вимог - це важлива характеристика політичного лідера.
Ще одним аспектом, до якого звертаються науковці при дослідженні образу політичного лідера, є визначення його соціальної спрямованості, усвідомлення ним своєї безпосередньої причетності до справ у державі та своєї громадянської відповідальності за стан цих справ.
Поняття соціально-психологічної спрямованості має важливе значення для характеристики будь-якої особистості. Воно є похідним від такої її визначальної риси, як спрямованість узагалі, що є системоутворюючою якістю, яка визначає психологічний склад індивіда. Саме спрямованістю зумовлене ставлення людини до самої себе, до інших, соціуму в цілому. Спрямованість відображає внутрішні цілі, прагнення та інтереси особистості. У спрямованості виявляються її мотиви до тієї чи іншої діяльності.
Важливою ознакою політичного лідера вважається домінування в нього інтересу не до самого себе, а до світу, відсутність егоцентризму, а також наявність справи, в яку він вірить і якій відданий. "Коли така людина говорить "моя робота", це означає "моя місія у житті". Дихотомії "робота - задоволення" для неї не існує. Вона більше занепокоєна роботою, що повинна бути зроблена, ніж собою" [1].
Сучасний образ політичного лідера значною мірою зумовлений тими трансформаційними процесами, які відбуваються в Україні, і, певним чином, є віддзеркаленням політичної свідомості мас. В основі цього явища - буденна свідомість, уявлення, які формуються в процесі соціального розвитку людини і містять характеристики найбільш значущих політичних діячів минулого, актуальні соціальні й економічні цінності суспільства, традиції політичної культури тощо.На індивідуальній своєрідності стереотипів сприйняття особистості політичного лідера позначаються наявні в буденній свідомості уявлення, обумовлені культурою, соціальним середовищем, системою виховання, які складають певний лідерський архетип. Зміст архетипу або ієрархію якостей політичного лідера в свідомості мас можна вважати однією з основних характеристик групового (національного, регіонального, класового) менталітету [8].
Ця проблема не випадає з дослідницького простору науковців, активізуючи їх увагу в цьому напрямі, спонукаючи до аналізу процесів сприйняття політичних лідерів різними верствами населення. Інформація щодо уявлень та настановлень людей стосовно конкретного політика дозволяє визначити основні очікування населення, пов'язані з його діяльністю, а також межі, за якими вчинки і рішення лідерів можуть викликати неприйняття курсу, який він проводить, виявити зміну настроїв у суспільстві. Такі знання мають як теоретичне
Loading...

 
 

Цікаве