WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політичне лідерство на пострадянському просторі: методологічний контекст - Реферат

Політичне лідерство на пострадянському просторі: методологічний контекст - Реферат

на демократичні норми соціального життя і власним прикладом демонструвати зразки поведінки, які б відповідали неархаїчним, а сучасним демократичним цінностям, таким як верховенство права і рівність всіх перед законом, повага до прав і інтересів кожного громадянина, соціальна солідарність, громадянська активність.
Водночас стає очевидним, що битву в економіці влада програла: погіршується інвестиційний клімат, зростає загроза інфляції, несвоєчасної виплати зарплат, пенсій. Не відбулося реальної структуризації влади: бізнес не відокремлений від влади, з'явилися ознаки зародження нових олігархічних груп і їх змички зі старими кланами. І головне. Нова влада виявилась непрофесійною та безвідповідальною. Війна команди переможців на два фронти (з опозицією та між собою) закінчилась фарсом. Через сім місяців після призначення Президент відправив у відставку уряд Ю. Тимошенко, а на початку 2006 року парламент проголосував за відставку Ю. Єханурова.
Нові й досить складні завдання постали перед владною елітою після виборів (березень 2006 року) народних депутатів України. В умовах, коли жодна з партій не отримала абсолютної більшості в парламенті, майже напевно буде тривалий період невизначеності, коли лідери політичних сил, які увійшли до законодавчого органу, мають сформувати парламентську коаліцію і дієздатний уряд. Новий уряд повинен стати місцем для скоординованої чіткої роботи, а не плацдармом для боротьби за владу. На цьому етапі Президент України повинен спрямувати зусилля політичної і бізнесової еліти на забезпечення розвитку вітчизняного підприємництва, ефективне використання наукового і виробничого потенціалу, підвищення добробуту громадян, входження нашої держави до європейських та євроатлантичних структур, налагодження взаємовигідних і дружніх стосунків з Росією. Амбітність, нестримне прагнення до влади і віра в месіанське покликання мають бути підкріплені у глави держави необхідною для цього виваженістю, толерантністю, компетентністю і політичною волею, талантом державного діяча, який уміє мислити і діяти системно.
Протеконстатуємо: аргументована програма соціально-економічного розвитку країни хоча б на найближчий період, а тим паче стратегія на тривалу перспективу ні Президентом, ні політичними силами, які пройшли у Верховну Раду, до останнього часу остаточно не визначені.
При цьому важливо мати на увазі, що для посилення стратегічної складової діяльності глави держави, її аналітичного супроводу необхідно активно використовувати інтелектуальний потенціал духовної еліти, яка професійно володіє словом, образом, здатна формулювати гасла, звернені як до сумління, так і до розуму громадян, і яка, зрештою, не повинна дистанціюватися від державних проблем, а має повернути собі втрачений голос, стати справжньою совістю нації і сказати своє слово так, щоб її почули і суспільство і керівна еліта. Треба відмовитись від імпровізованих стратегічних ініціатив, рахуючися з тим, "що більшість позитивних змін останніх чотирьох - п'яти років в Україні відбуваються не завдяки, а всупереч діяльності влади як старої, так і нової, як в центрі, так і на місцях. І якщо влада не буде заважати їм, це уже буде прогресом" [11].
І на закінчення. Феномен політичного лідерства прагнуть пояснити численні теорії. Проте створити єдину універсальну концепцію лідерства, напевне, неможливо, адже саме це явище, різноманітне за своїми проявами і функціями, залежить від історичних епох, типів політичних систем, особливостей лідерів і їх конституентів та інших факторів.
Інтерактивний аналіз як метод комплексного дослідження проблеми лідерства показує, що кожному етапу суспільного розвитку, кожній політичній системі й політичному режимові властиві свої методи формування політичних лідерів. За умов тоталітаризму, як правило, діють диктаторські типи лідерів, які оволодівають владою не за демократичними законами, а шляхом маніпулювання свідомістю мас. В державах на пострадянському просторі спостерігається тенденція утвердження авторитарних режимів і відповідних політичних лідерів. Це стосується, насамперед, Росії, Білорусі, центральноазійських держав. (В десяти із п'ятнадцяти країн діють президентські республіки). Така спокуса не залишає і деякі політичні сили України.
Проте політична історія свідчить, що лише за умов демократичного суспільно-політичного устрою відкривається можливість формування політичних лідерів, які в основу своєї діяльності кладуть демократичні цінності. Приклад тому - постсоціалістичні країни Центральної і Східної Європи, держави Балтії, політичний устрій яких органічно відповідає соціально-історичній потребі людей в організації їх життя.
Консолідувати українське суспільство і повернути вектор його розвитку в бік реальних демократичних перетворень може тільки першочергова і прискіплива увага влади, її політичних лідерів до створення умов суворого контролю за виконанням прийнятих і тих, що прийматимуться, законів та демонстрація особистих зразків поведінки, які б відповідали сучасним демократичним цінностям.
Література:
1. Див.: Політологічний енциклопедичний словник / За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. - 2-е вид., доп. і перероб. - К.: Генеза, с. 309 - 310.
2. Там само.
3. Чередниченко В. Путин в фаворе. Для Президента России главное - интересы народа // Кіевскій телеграфъ. - 2006. - 7 - 13 апреля.
4. Скачко В. Владимир Путин "нарезал" задачи сохранения народа // Кіевскій телеграфъ. - 2006. - 11 - 18 мая.
5. Батенко Т. Королі СНД: Портрети дванадцяти президентів - Львів: Кальварія, 2000. - С. 105.
6. Морызек Г. Лукашенко останется, но скоро уйдет // День. - 2006. - 28 марта.
7. Див.: Щанников В. Политический портрет. Президент Узбекистана Ислам Каримов // Азия и Африка сегодня. - 1995. - №9. - С. 6 - 7.
8. Жлутенко В. Андижан і кара. Захід посилює тиск на узбецьку владу // День. - 2005. - 6 жовтня.
9. Панина Н. Демократизация в Украине и оранжевая революция в зеркале общественного мнения // Зеркало недели. - 2006. - 20 мая.
10. Див.: Врублевський В. Портрет президентів в оправі історії. До річниці "режимної перезміни" // День. - 2005. - 9 грудня.
11. Стус В. Ошибка Президента. Анализ и рекомендации // День. - 2006. - 24 мая.
12. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве