WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політична участь громадян України в умовах е-демократизації - Реферат

Політична участь громадян України в умовах е-демократизації - Реферат

громадян" електронні варіанти звернень не вважаються офіційними. Так само, як і відповіді на них. Проте у цьому ж законі, поруч із заявами (клопотаннями), скаргами, зафіксована і така форма звернення до органів державної влади, як пропозиції, що належить до сфери політичної участі громадян. Стаття 3 розділу 1 визначає пропозиції (зауваження) як "звернення громадян, де висловлюється порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства" [14]. Отже, саме пропозиції з усіх видів звернень відображають діалогові механізми взаємодії влади і громадян в процесі е-урядування та в умовах е-демократизації.
Однак в структурі всіх звернень громадян до органів різних рівнів влади частка пропозицій незначна. Наприклад, у першому півріччі 2005 року до громадської приймальні Президента В. Ющенка надійшло 97300 звернень. Порівняно з таким же періодом 2004 року, фіксується суттєве збільшення кількості звернень, оформлених у якості відгуків (пропозицій) на соціально-політичні події в державі (зростання в 11 разів), щодо роботи органів місцевої влади та управління (зростання у 8 разів), щодо діяльності партій, профспілок та інших об'єднань (зростання у 6 разів), щодо економічного реформування, підприємництва, політики цін та податків (зростання у 3 рази). Зазначимо, що більше 92 % всіх звернень надійшло поштою з регіонів, які є лідерами Інтернет-активності в Україні: з Києва - 10,5 %, Донецька - 7,2 %, Дніпропетровська - 6,8 %, Одеси - 5,1 %, Львова - 4,9 % [27]. На нашу думку, пропозиції громадян є такою формою політичної участі, яка не передбачає швидкої реакції влади на звернення одного громадянина або групи громадян - для такої реакції повинна зібратися критична маса пропозицій. Саме можливість надіслати електронним листом пропозицію, яка матиме офіційний характер та отримати таким шляхом офіційну відповідь сприятиме формуванню у громадян відчуття причетності до політичного процесу і сприятиме моделюванню автономного характеру їх політичної участі.
Загалом, оцінюючи використання громадянами України надсилання пропозицій до органів влади в якості форми політичної участі, зазначимо, що їх частка серед усієї сукупності звернень ще низька. Наприклад, 2003 року з усіх звернень, що надійшли до КМУ, питома вага пропозицій становила 18 % (заяви - 77 %, скарги - 5 %). Подібна тенденція зберігалася і 2004 року та відобразилася на регіональному рівні. Зокрема, до Полтавської ОДА від громадян не надійшло жодної пропозиції, натомість за перші чотири місяці року - 2272 письмові та 280 усних заяв і скарг; до Львівської ОДА протягом усього 2004 року надійшло 7956 звернень, серед яких пропозиції становили тільки 2,1 %; за десять місяців 2005 року до Закарпатської ОДА надійшло 6391 звернення від громадян, серед яких пропозицій - 60.
Слід зазначити, що в окремих областях влада широко практикує особисті контакти з громадянами, зокрема, виїзні прийоми. У Львівській області 2004 року керівники ОДА провели 45 виїзних прийомів, на яких побувало 700 громадян; у Закарпатській області 2005 року керівництво ОДА провело 42 виїзні зустрічі, а начальники обласних управлінь і відділів охопили виїзними зустрічами майже 400 сільських населених пунктів [15; 30; 24].
У більшості областей громадяни мають можливість використовувати форми політичної участі, типові для етапу теледемократії (який на Заході розпочався ще в 1960 роках, а сьогодні майже витіснився е-демократією). У Кіровоградській області, наприклад, на запитання, надіслані громадянами електронною поштою до ОДА, даються відповіді кожної останньої п'ятниці місяця під час прямого телеефіру. У Вінницькій області щосереди керівництво ОДА практикує прямий телефонний зв'язок "Запитай у влади", щотижневий прямий ефір по місцевому радіо і телебаченню. На Закарпатті запроваджено постійно діючу телефонну "Гарячу лінію" в газеті "Новини Закарпаття".
Найбільш стимулюючими до використання громадянами форм політичної е-участі є сайти Київської, Волинської та Луганської ОДА.
Київська ОДА пропонує ефективну модель надсилання запитів, яка передбачає авторизацію, логін та пароль, що дозволяють громадянам стежити за розглядом звернення в системі он-лайн. Одночасно громадяни мають змогу висловити власну думку щодо проектів постанов, розпоряджень та інших документів, які планує приймати ОДА. Щось подібне практикує і Харківська ОДА.
Луганська ОДА підтримує дієвий "Форум" із заявленими напрямами обговорення: ситуація в Україні, життя регіону, економіка регіону, пропозиції та зауваження, обговорення проектів розпоряджень. Громадяни можуть запропонувати і власні теми для обговорення. І хоча Інтернет-активність луганців невисока, така форма політичної участі перспективна з огляду на формування діалогових інструментів взаємодії між громадянами і владою.
Волинська ОДА заохочує громадян до використання однієї з найефективніших форм е-участі - участі в щомісячних Інтернет-конференціях голови ОДА і його заступників. З архіву цих конференцій довідуємося, що частка пропозицій щодо соціально-економічного та політичного розвитку регіону незначна, проте має тенденцію до зростання. Ці заходи сприяють поступовому формуванню досвіду політичної Інтернет-активності у громадян.
Оцінюючи масштаби засвоєння державними структурами Інтернет-простору, слід звернути увагу на те, що український уряд, забезпечений електронним інтерфейсом, суттєво відрізняється від е-уряду, який не тільки спирається на інші принципи роботи, а й реально працює для громадян. Аналіз інформації "Урядового порталу" засвідчує, що більшість інформації, призначеної для громадян, надто заформалізована і не передбачає зворотної реакції влади на запити і звернення громадян. Тим часом авторитетний консультант з е-урядування та е-демократії С. Коулман зазначає: "Немає жодного сенсу запускати консультацію, запитувати людей про те, що вони думають, якщо ніхто не збирається їм відповідати. Це просто образливо" [16].
Розвиток людського капіталу, який визначає реальний попит на ресурси для автономної політичної участі. До інформації, розміщеної на політичних сайтах Уанету, звертається менше відсотка Інтернет-користувачів. Постійно функціонує тільки близько трьох десятків живих форумів на політичні теми, кількість повідомлень на яких перевищує сотню на місяць. Причина:більшість громадян не має мотивів до використання активних форм політичної участі, універсальним серед яких є прагнення впливати на владу задля захисту своїх інтересів або зміни політичної/соціально-економічної ситуації.
Зважаючи на те, що в Україні найдієвішим способом впливу на владу виявився неконвенційний Майдан, тоді як конвенційні способи впливу на неї не викликають зворотної реакції, у громадян зникає мотивація до участі в політичних процесах, активний інтерес до політичного життя. Такі тенденції політичної участі знайшли своє відображення в усіх формах е-участі, коло яких обмежується переглядом сайтів Інтернет-новин, відображаючи
Loading...

 
 

Цікаве