WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політична участь громадян України в умовах е-демократизації - Реферат

Політична участь громадян України в умовах е-демократизації - Реферат

діалог з громадянами, реагувати на їх пропозиції і запити, стимулюючи в такий спосіб інтерес до політики та активні форми політичної участі. Для е-урядування пріоритетним є підвищення постійної обізнаності громадян про діяльність органів державної влади та управління усіх рівнів; доступність державної інформації та її оперативна трансляція користувачам; підтримка і посилення зворотного зв'язку між владою і суспільством; пряма участь громадян у діяльності органів державної влади й управління; підтримка політичних процесів, спрямованих на розвиток та вдосконалення демократії участі.
Для оцінки потенціалу е-демократії в Україні, перспектив реалізації ідеї е-урядування та формування діалогових моделей політичної е-участі, на нашу думку, можна використовувати такі напрями вимірювання цих процесів: рівень розвитку телекомунікаційної інфраструктури та доступу до Інтернету громадян; основні параметри ресурсної бази політичного Уанету; розвиток людського капіталу, який визначає реальний попит на ресурси для автономної політичної участі.
Проаналізуємо їх.
Рівень розвитку телекомунікаційної інфраструктури та доступу до Інтернету громадян. Загалом в Україні відзначається позитивна динаміка збільшення користувачів Інтернету. Якщо 2000 року їх було 500 тисяч, то 2005 року - 5 мільйонів 653 тисячі [21; 22; 33; 7]. За оцінками дослідників, у найближчі 6 - 7 років кількість потенційних Інтернет-користувачів може сягнути 13 мільйонів осіб [1, с. 24]. Процес зростання кількості Інтернет-користувачів підтримується, насамперед, чинниками соціально-економічного характеру: розвитком системи освіти; рівнем доходів, структурою витрат і рівнем зайнятості населення; рівнем розвитку інформаційних технологій.
Однак, перш за все, для перетворення Інтернету на реальний рушій демократичних процесів необхідно демократизувати доступ до глобальних комп'ютерних мереж, "а ця проблема залежить від забезпечення масового доступу до інтерактивних комунікацій. В іншому випадку електронна демократія неминуче перетворюється на авторитарно керовану або некеровану систему управління суспільством за допомогою відповідних методів та засобів" [17].
Регіональна структура Інтернет-користувачів в Україні засвідчує, що більшість з них зосереджена у великих містах. Зокрема, в лютому 2005 року 52,86 % користувачів проживало у Києві (для порівняння - 2001 року тут було зосереджено 76 % користувачів), в Дніпропетровську - 8,67 % (2001 рік - 5 %), в Одесі - 6,84 % (2001 року - 5 %). Тільки у восьми регіональних центрах України - Києві, Дніпропетровську, Одесі, Донецьку, Львові, Харкові, Запоріжжі, Сімферополі подолано стотисячний рубіж кількості користувачів, що складає 87,7 % від загальної їх кількості в Україні в цілому [34; 35]. У Чернівцях, Хмельницькому, Кіровограді, Луцьку, Житомирі, Івано-Франківську, Рівному кількість Інтернет-користувачів не перевищувала 30 тисяч осіб. Отже, в регіональному зрізі фіксується суттєва диспропорція у доступі до Інтернет-ресурсів.
Основні параметри ресурсної бази політичного Уанету. Незважаючи на те, що суто політичні ресурси охоплюють незначну частину Уанету (47 % інформації в українській частині Інтернету є інформацією про діяльність суб'єктів господарювання, 16,6 % складають інформаційно-довідкові ресурси, 14,8 % - розважальна інформація, 4,4 % - інформація про діяльність закладів науки та освіти, 6 % - електронні ресурси ЗМІ, 1,3 % - сервери з інформацією про діяльність органів державної влади та управління [35]), більшість інституційних суб'єктів політики все ж присутні в ньому. Найпотужнішим серед них є держава, репрезентована офіційними сайтами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України "Урядовий портал", через який можна вийти на сайти усіх міністерств, відомств та установ. Власні сайти мають практично всі політичні партії, зареєстровані міністерством юстиції. Альтернативними до державних ресурсів у політичній частині Інтеренет-простору є численні проекти неурядових організацій, однією з цілей яких є формування автономних моделей політичної участі громадян та зниження ефективності мобілізаційних практик влади.
Створення "Урядового порталу" до певної міри розширило спектр форм е-участі громадян. Зокрема, вони отримали можливість опосередковано брати участь в публічних обговореннях, громадських слуханнях та засіданнях круглих столів, а з їх результатами і резолюціями знайомитися на порталі КМУ. Найбільше суті е-демократії відповідає проведення Інтернет-конференцій членів уряду, участь у яких може взяти будь-який громадянин країни. Перша така конференція відбулася 7 липня 2005 року, на якій тодішній перший віце-прем'єр України А. Кінах відповідав на запитання користувачів мережі та журналістів, присутніх у залі, стосовно оцінки та перспектив інвестиційного клімату в Україні [18]. Під час конференції "Урядовий портал" відвідало більше тисячі громадян, одномоментно на порталі перебувало більше ста осіб. За правилами проведення Інтернет-конференцій на сайті КМУ, в першу чергу відповіді давалися на 10 запитань, отриманих до початку конференції, - таких, що набрали найбільшу кількість голосів користувачів; 10 запитань, отриманих під час проведення конференції; 10 запитань - від журналістів і представників громадських організацій, присутніх в залі. Архів стенограми конференції зберігається на "Урядовому порталі", він доступний усім користувачам мережі.
Процес проведення Інтернет-конференції довів не тільки ефективність використаних інформаційних технологій та продемонстрував сучасні можливості Інтернет-спілкування (від попередньої акумуляції запитань спікерові до отримання додаткових запитань безпосередньо під час конференції та демонстрації слайдів, зроблених у залі), а й задекларував доволі високий рівень політичної е-участі громадян, сформовану у них потребу та можливість дистанційної діалогової взаємодії з владою.
Аналіз сайтів обласних державних адміністрацій (ОДА) засвідчив, що всі вони, згідно з указом Президента "Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення" (13 серпня 2002 р., № 700/2002), пропонують громадянам використовувати форму е-звернення до органів державної влади та управління, однак на жодному з них не наводиться статистика щодо кількості та суті е-листів громадян. Е-листування на більшості сайтів ОДА означено фразою "Написати листа", що не обов'язково припускає отримання відповіді, яка, до того ж (за українським законодавством) не має статусу офіційної відповіді. Показовим у цьому відношенні є сайт Чернігівської ОДА. На ньому зазначено, що громадяни мають можливість звернутися до адміністрації зі своїми запитаннями, пропозиціями, зауваженнями і побажаннями, які будуть розглянуті і при можливості (необхідності)враховані. При цьому дається електронна адреса адміністратора сайту і зазначається, що офіційними зверненнями вважаються тільки документи, що надійшли у письмовому вигляді. Виходить, навіщо пропонувати громадянам вести діалог в електронному вигляді, якщо до ОДА необхідно буде звернутися персонально, а те, що е-листування допомагає підготовці такого візиту, чомусь випускають з поля зору.
Справді, за Законом України "Про звернення
Loading...

 
 

Цікаве