WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політична соціалізація як фактор впливу еліти на електоральну активність молоді - Реферат

Політична соціалізація як фактор впливу еліти на електоральну активність молоді - Реферат

свободи, фрагментарність, еклектичність процесу політичної соціалізації, міфологемність. Молоді люди перебувають у складній ситуації, коли руйнуються традиції, змінюється соціальна структура, погляди, уявлення про життєві цілі та способи їх досягнення, коли відбувається перехід від одних суспільно-економічних відносин до інших. Матеріальне становище й криза влади в країні не усвідомлені в повній мірі молодим поколінням та не відбиваються на консолідації групових інтересів. Хоча на цьому фоні виявляємо таку ієрархію пріоритетів української молоді (в порядку зниження їх значущості), як сім'я, друзі, робота, вільний час, хобі, власний бізнес, розважальні форми проведення вільного часу, релігія. На останньому місці - політика.
Дослідження, здійснені Державним інститутом проблем сім'ї та молоді, Українським інститутом соціальних досліджень і Центром "Соціальний моніторинг", показують, що серед молоді широко представлені як ті, хто активно цікавиться проблемами політичного життя, так і ті, кого політика не цікавить. Результати опитування в червні 2005 року засвідчили, що серед молоді віком від 14 до 28 років близько третини (34 %) зовсім не цікавиться політичним життям. 28 % відповіли, що цікавляться, коли їх це стосується безпосередньо. 36 % "намагається бути в курсі справ". І лише 1 % не лише цікавиться, але й бере активну участь у політичному житті.
У сучасної молодої людини на одиницю часу припадає значно більше інформації, переживань, аніж у попередніх поколінь. Відтак відбувається злам старих суспільних відносин в умовах активної протидії новим. Крім того, прагнення молоді до міфологізації суспільного життя нічого не дає для вироблення конструктивної концепції подальшого розвитку, спрямовує свідомість на пошуки емоційно-ірраціональних способів розв'язання соціальних проблем, що є досить негативним фактором у житті суспільства. А поширений політичний нігілізм вказує на нездатність державних органів влади забезпечити дотримання прав, свобод і обов'язків молодих громадян. Молодь вважає себе незахищеною від свавілля, корумпованості чиновників, злочинності. Звідси маємо фрагментарність процесу політичної соціалізації молоді, брак спадкоємності в передачі політичного досвіду, що вже є небезпечним.
Рівень політичної соціалізації не є продуктом запозичених досягнень розвинутих суспільств, як дехто схильний вважати. На нашу думку, це завжди продукт власного досвіду, який нагромаджується та передається від покоління до покоління. Здатність громадян приймати раціональні політичні рішення, брати участь в політиці не формується стихійно, а набувається в ході систематичного й цілеспрямованого опанування відповідними знаннями, досвідом.
З іншого боку, поліцентризм політичних орієнтацій молоді, інституціалізація і політизація молодіжного руху, зростання цінності політики, політична інформованість, компетентність молодого покоління, а також збільшення впливу ЗМІ на молодь також мають місце і повинні бути відстежені політичною наукою.
Характерною особливістю процесу політичної соціалізації молоді є поліцентризм політичних орієнтацій. За даними соціологічного дослідження, проведеного Державним інститутом сім'ї та молоді в лютому 2003 року, в перші роки ХХІ століття, як і протягом 1990-х років, зберігалися істотні відмінності в ідейно-політичних поглядах молоді різних регіонів, що відображає особливості її масової свідомості. Якщо виокремити дві групи регіонів, включивши до першої Західний, Північний, Центральний та Київ (умовно назвемо їх Північний Захід), а до другої - Східний, Південний і Крим (Південний Схід), то у першій групі регіонів серед молоді явно домінують національно-демократичні орієнтації, а серед молоді південно-східних регіонів - підтримка ідеології зелених та соціал-демократичної ідеології.
Оперуючи цими даними, маємо визначити, що національно-демократичні орієнтації домінують на Північному Заході не лише серед молоді, а й у середній та старшій вікових групах. На відміну ж від молоді серед представників середніх і старших вікових груп південно-східних регіонів найбільше прихильників комуністичної ідеології (особливо у старшій віковій групі). Тобто, на відміну від Північного Заходу, на Південному Сході існує "дисонанс" між ідеологічними орієнтаціями молоді, з одного боку, та середнього і старшого поколінь - з іншого. Але можна зазначити, що "екологічні" та соціал-демократичні ідеологічні орієнтації молоді південно-східних регіонів є певним компромісом між домінуючими тут комуністичними орієнтаціями і домінуючою серед молоді Східної Європи тенденцію заперечення комуністичних ідей. Тобто, ідеологія "зелених" та соціал-демократів сприймається молоддю цих регіонів як найбільш "м'яка" форма "некомуністичної" ідеології, що й зумовлює їх популярність.
Незаперечним фактом нині стало те, що політична система відчуває дедалі більші труднощі у своєму функціонуванні переважно через втрату громадської підтримки. За таких умов зростає роль ЗМІ, оскільки за їх допомогою індивід отримує можливість сприймати політичну і соціальну реальність. Це тенденція загальносвітового масштабу, властива вона і сучасному українському суспільству. Звичайно, роль ЗМІ у формуванні громадської думки і в політичному житті сучасного суспільства зумовлена природою політики. При цьому, в демократичних суспільствах ЗМІ є невід'ємною складовою механізму функціонування демократії.
Скажімо, за результатами соціологічних досліджень, серед чинників, які, на думку опитаних, впливають на формування їх політичних уподобань, на першому місці - засоби масової інформації (56,6 %), на другому - соціально-економічні умови (45,1 %), на третьому - діяльність політичних партій (32,2 %). Майже третина опитаних серед таких чинників назвали сім'ю (28,6 %), 19,5 % респондентів назвали політичних лідерів, а 14,7 % - друзів. Отже, в сукупності ключові фігури політичного процесу (політичні лідери і партії) поступаються за ступенем впливу на формування політичних переваг засобам масової інформації. Також високий вплив справляють конкретні соціально-економічні умови.
Можна констатувати значний вплив ЗМІ на електоральну поведінку студентської молоді. Насамперед вони є джерелом електоральної інформації. Дослідження свідчать, що 69 % респондентіводержували інформацію про кандидатів з їх виступів на телебаченні, 43 % читали про кандидатів у пресі, 28 % слухали виступи кандидатів по радіо. Саме сприйняття повідомлень ЗМІ дало можливість більшості респондентів сформувати думку про кандидатів на виборах і вплинуло на їх електоральний вибір.
Важливим чинником залучення молоді до участі в суспільних процесах є діяльність громадських молодіжних організацій. Відомо, що внутрішня готовність до політичної активності реалізується лише тоді, коли людину залучають до певних дій. Тому без спеціальної організаторської роботи підвищити активність молоді дуже важко, навіть неможливо. Саме за браком молодіжних організацій політична активність молоді лишається незначною.
Усе це дає підстави стверджувати, що інституалізація і політизація молодіжного руху - тенденція, яка має вже більш-менш чіткі обриси в процесі політичної соціалізації. В Україні інтерес до вивчення молодіжного руху існував завжди. Особливо він зріс з моменту проголошення незалежності країни. Якщо до 1990 року в Україні існували дві молодіжні організації (піонерська та комсомольська), то, починаючи з 1992 року, процес формування нових інституцій набув розвитку. За десять наступних років зростання молодіжних організацій набуло і сутнісного забарвлення, пов'язаного з глибокими історичними коренями й традиціями.
Модернізаційні зміни в країні значно залежать від залучення молоді до політичної діяльності. Цьому сприятиме зміцнення і подальший
Loading...

 
 

Цікаве