WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політична соціалізація як фактор впливу еліти на електоральну активність молоді - Реферат

Політична соціалізація як фактор впливу еліти на електоральну активність молоді - Реферат


Реферат на тему:
Політична соціалізація як фактор впливу еліти на електоральну активність молоді
В Україні спостерігається значна різниця між сутнісними характеристиками політичної соціалізації молоді та інших вікових груп населення. Люди старшого віку, які мають певний тип соціалізації, прагнуть передати свої життєві настановлення молодому поколінню. Молодь, тим часом, засвоює інші зразки суспільних відносин в процесі навчання, із засобів масової комунікації тощо.
Поступ суспільства пов'язується, не в останню чергу, з особливостями формування соціально-політичних орієнтацій молоді, її політичним вибором і ставленням до влади. Сучасна українська молодь вступає в самостійне життя в критичний період розвитку суспільства. Стару ціннісно-нормативну систему зруйновано, а формування нової залежить від спрямованості політичної свідомості молоді. За таких умов зростає роль її політичної соціалізації.
Участь у виборах є важливим чинником політичної соціалізації особистості, особливо молодої людини. Тут набувається перший практичний досвід політичної діяльності, формується почуття співучасті в політичному житті суспільства.
Відтак, актуальність досліджуваної теми обумовлюється:
· підвищенням ролі молоді у формуванні державної політики, її реальною участю в модернізації суспільства. Прикладом такої політичної участі стали вибори Президента України 2004 року. На процес політичної соціалізації активно впливали політичні партії, молодіжні громадські організації, лідери нації тощо. Кількість молодіжних громадських організацій зросла з 79 у 2001 році до 121 у 2004 році [7];
· необхідністю створення можливостей для самореалізації молоді в політичній сфері. Молоді люди повинні вміти використовувати свої політичні, соціально-економічні, культурні права й свободи і сумлінно виконувати свої політико-правові обов'язки. В цьому контексті процес політичної соціалізації молоді має сутнісне значення, оскільки формування громадянина відбувається в процесі засвоєння певної системи цінностей, орієнтацій, навичок, політичних ролей;
· розширенням інформаційних можливостей суспільства, що потребує відкритості й доступності інформації, нового знання тощо. Про попит на знання свідчить збільшення кількості молоді з середньою і вищою освітою. Так, за період з 1960 по 1995 рік кількість осіб із середньою освітою збільшилась у світі з 91 до 372 мільйонів осіб, а студентів - з 13 до 82 мільйонів. Аналогічні процеси відбуваються і в Україні [7];
· розширенням можливостей громадянського суспільства. Нині, коли формуються демократичні його засади, важливу роль відіграє залучення громадян до суспільних справ за власним вибором, самостійне ухвалення рішень, свідоме здійснення вчинків і особиста відповідальність за їх результати;
· системною кризою, яка виникла у зв'язку з переходом до ринкових відносин і потребує від суспільства іншого рівня свідомості.
Все вищезазначене свідчить про необхідність теоретичного обгрунтування процесу політичної соціалізації молоді. По-перше, молодь - одна з великих соціально-демографічних груп суспільства. По-друге, вона постійно поповнює економічно активне населення країни. Але життєве самовизначення молоді при цих ролях є неоднозначним. Перш за все, значна частина молоді посідає певне місце в нових соціальних групах - підприємців, менеджерів, банківських працівників. Збільшилась кількість молодих людей, які очолюють громадські рухи, молодіжні організації, партії. Але, з іншого боку, молодь залишається однією з найбільш незахищених соціальних груп. Значно погіршилося її матеріальне становище, існує невпевненість у майбутньому, дається взнаки недостатність соціального досвіду тощо.
Аналіз праць з проблем політичної соціалізації молодого покоління показує, що тенденції до політичного нігілізму та абсентеїзму молоді тощо рідко стають предметом політологічних досліджень. Серед досить вагомих розвідок тут можна назвати праці І. Алексеєнко, А. Афонова, В. Бебика, О. Вашутіна, К. Гаджієва, Н. Гедікової, М. Головатого, Є. Головахи, М. Катаєвої, С. Макеєва, С. Матвієнко, В. Москаленко, А. Надточія, О. Петрунько, А. Пойнченка, В. Ребкало, О. Шестопал.
З іноземних дослідників, які зробили вагомий вклад в розробку теорії політичної соціалізації, необхідно назвати Г. Алмонда, С. Вербу, Дж. Голфарба, Р. Даля, Дж. Деніса, М. Дюверже, Д. Істона, Г. Лассуела, Р. Мертона, Л. Пая, К. Превітта, Р. Такерома, Дж. Томсона, Дж. Хермана.
Сучасні дослідження з проблем молоді можна розбити на кілька тематичних груп. Це праці, присвячені проблемам молоді як особливої соціально-демографічної групи (Н. Блінов, В. Волков, І. Ільїнський, В. Лісовський, І. Кон), проблем інтересу (Є. Ануфрієв, В. Бернацький, А. Здравомислов, Ю. Зав'ялов, В. Морозов, В. Борисов), загальні проблеми соціалізації (Л. Буєва, В. Москаленко, Б. Паригін, Д. Невірко); проблеми соціалізації молоді в умовах НТР (А. Мудрик, О. Шкаратан, Ю. Давидов, І. Роднянська), стадії та етапи процесу соціалізації, їх характеристики, критерії виокремлення цього процесу, а також інститути соціалізації аналізуються в працях Н. Андреєнкової, Л. Антипова, Г. Гилинського.
У більшості названих праць розглядаються процеси загальної соціалізації, а проблеми політичної соціалізації молоді досліджуються лише в контексті загальних проблем. І все ж, попри чималий інтерес до цієї наукової проблеми, в політичній теорії відчувається брак помітних праць стосовно процесу засвоєння молоддю вимог статусної поведінки, культурних цінностей та орієнтирів, які б дозволяли їй сформувати навички адаптації в конкретній політичній системі та виконувати певні функції. Не описані й тенденції процесу політичної соціалізації молоді в українському суспільстві, які вже мають місце і впливають в цілому на політичне життя. Як правило, студентство вивчається в контексті аналізу певних проблем молодіжного середовища в цілому. В процесі електоральної поведінки молодь має можливість реалізувати свої політичні переконання і цінності, сформовані в період дитинства та юнацтва через вплив сім'ї, школи, політичного оточення. Політична соціалізація знаходить своє вираження у становленні рис особистості: довір'ї, компетентності, ставленні до влади. Тому необхідним є визначення та аналіз основних тенденцій процесу входження молодої людини в політичний простір і пошук шляхів подолання абсентеїзму та політичного нігілізму.
Молодь, на загал, люди освічені. Вони вивчають нові соціально-політичні дисципліни і засвоюють політичну культуру, яка відрізняється від політичної культури тоталітарного суспільства. На її формування впливають такі чинники, як політична, економічна та ідеологічна багатоаспектність суспільного життя.
Молодь - це менш заангажовані люди. Їм притаманні цінності, які відрізняються від цінностей старшого покоління. Останнє зумовлюється конкретно-історичними умовами розвитку суспільства. Зміни в суспільному житті, реалізація державної молодіжної політики внесли корективи в життєвіорієнтації молоді, її поведінку. Як свідчать соціологічні дослідження, з року в рік зростає питома вага молодих людей, які ідентифікують себе з Україною, вважають її своєю батьківщиною. Так, у квітні 2003 року 64 % респондентів віком від 14 до 28 років пишалися тим, що є громадянами України, тоді як 1996 року таких було ще 55 % [7].
Аналіз стану процесу політичної соціалізації молоді грунтується на визначенні суспільних факторів, тенденцій становлення типових форм політичної поведінки та свідомості студентської молоді.
Розвиток політичної соціалізації молоді характеризується певною різновекторністю. З одного боку, частині молоді властивий політичний нігілізм, аполітизм, певне розчарування, відмова від боротьби за свої права і
Loading...

 
 

Цікаве