WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політичні зміни і політична стабільність - Реферат

Політичні зміни і політична стабільність - Реферат

режиму: було усунуто від влади тих, хто протидіяв цьому. Хоча в інших країнах наслідки люстрації можуть і не бути такими. Це залежить від багатьох факторів, у тім числі й від наявності необхідної кількості професійних, висококваліфікованих управлінців, якими можна було б замінити тих, хто за старого режиму зловживав владою, порушував закон, принципи демократії.
Труднощі на шляху демократичного транзиту:
1) перехід до якісно нової системи законності. Тільки тоді демократичний транзит буде успішним, коли всі усвідомлять, що демократія передбачає суворе дотримання законів, визнання певних правил поведінки тощо. Ще Аристотель попереджав, що демократія, котра не базується на законах, є однією з найгірших форм правління. Платон вважав, що народ, стомившись від такої демократії, приводить до влади тирана;
2) труднощі, пов'язані з реалізацією програми економічних перемін. Серед переможців у боротьбі за владу є різні політичні сили - помірковані і радикальні. Радикали пропонують переглянути питання приватизації багатьох підприємств, а це може загострити політичну обстановку і спровокувати політичну кризу;
3) проблеми, пов'язані із стратегією класових і політичних союзів. Програма дій, розроблена політичною елітою, може зруйнувати ту коаліцію, яка виникла в період масових акцій протесту; потрібен пошук спільних, об'єднуючих інтересів.
Вибори закінчились, і нині для того, щоб зменшити соціальний ризик, потрібно досягти консенсусу. Консенсус - це згода більшості суспільства щодо найважливіших аспектів соціального порядку, наявність певної системи цінностей і норм, що об'єднують суспільство і забезпечують його сталий розвиток. Повинна бути згода щодо кінцевих цілей розвитку, правил гри, процедур вирішення спірних питань, урядових структур і політики держави.
Слід враховувати, що масові політичні рухи мають соціально-психологічну основу. Велику роль відіграє політична психологія - почуття,настрої, що виникають під впливом політичної дійсності. Виникненню рухів передує нагромадження певних почуттів - тривоги, відчуття того, що ті, хто керує державою, байдужі до проблем громадян, відчуття незатребуваності, марності зусиль тощо. Це породжує незадоволення умовами життя і бажання щось змінити. Вибори, якщо вони справедливі, показують основні тенденції в розвитку політичних настроїв, політичної свідомості.
Отже, рухи протесту не виникають раптово. Щоби сформувався соціальний рух, потрібні певні умови. В основні соціальних рухів лежить конфлікт.
В Україні конфліктна ситуація існувала тривалий час. Але не завжди така ситуація переростає у відкрите протистояння. Для цього потрібні лідери - ініціатори відкритої боротьби за певні права, а також нагода, що виконує роль спускового механізму. Вибори Президента України 2004 року якраз і стали такою нагодою. Крім того, на момент виборів з'явились політичні лідери, спроможні об'єднати і мобілізувати на активні дії великі групи людей. Соціальна несправедливість, незадоволення умовами життя, статусна невизначеність вважаються основними умовами виникнення масових соціальних рухів. Нині українським вченим належить визначити характер політичних змін, які відбулися на чотирнадцятий рік незалежності, а також відповісти на запитання, чи сприяють ці зміни формуванню суспільства сталого розвитку.
Отже, політичні зміни є необхідною умовою існування політичної системи, її розвитку. Зміни можуть носити різний характер. Революційні зміни ведуть до порушення сталості розвитку, тобто до докорінної зміни політичної системи. Порушення стабільності не завжди становлять загрозу для сталості розвитку, а тільки тоді, коли порушення є системними, тобто проявляються у всіх сферах. В Україні відбулися суттєві зміни і в структурі інтересів, і у виборі форм реалізації інтересів. Це може породжувати конфлікти, а тому дуже важливо поєднати динамічність розвитку із збереженням необхідної міри сталості.
Література:
1. Дегтярев А. А. Основы политической теории. - М.: Высшая школа, 1998. - С. 88.
2. Ильин М. В. Ритмы и масштабы перемен. О понятиях "процесс", "изменение" и "развитие" в политологии // Полис. - 1993. - № 2. - C. 58, 60.
3. Галкин А. А. Стабильность и изменение сквозь призму культуры мира // Полис. - 1998. - № 5. - С. 119 - 120.
4. Там само. - С. 120.
5. Ильин М. В. Ритмы и масштабы перемен. О понятиях "процесс", "изменение" и "развитие" в политологии // Полис. - 1993. - № 2. - С. 60.
6. Див. Політичний енциклопедичний словник. - К.: Видавництво "Генеза", 1997. - С. 293, 298.
7. Ильин В. В. Политология. -М.: Книжный дом "Университет", 1999. - С. 12 - 15.
8. Липсет С. М., Кен-Рюн С., Торрес С. Сравнительный анализ социальных условий, необходимых для становления демократии // Международный журнал социальных наук. - 1993. - № 3. - С. 5, 9.
9. Хантингтон С. Будущее демократического процесса: от экспансии до консолидации // Мировая экономика и международные отношения. - 1995. - № 6. - С. 88.
10. Михальченко М. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи. - Дрогобич - Київ: ВФ "Відродження", 2004. - С. 63.
11. Володенков С. В. Модели динамики политических процессов в условиях переходного периода // Вестник Московского университета. Серия 12. Политические науки. - 1999. - № 6. - С. 45.
13. Лиханова И. В. Дестабилизирующие факторы политического процесса и национальная безопасность: современный теоретический дискурс // Вестник Московского университета. Серия 12. Политические науки. - 2004. - № 3. - С. 59, 60.
14. Там само. - С. 60 - 61.
15. Там само. - С. 64.
16. Див.: Макеев А. В. Политика и безопасность. - М.,1998. - С. 64.
17. Лиханова И. В. Цит. праця.- С. 63.
18. Ахиезер А. Дезорганизация как категория общественной науки // Общественные науки и современность. - 1995. - № 6. - С. 43, 45.
19. Див. Макарычев А. С. Стабильность и нестабильность при демократии: методологические подходы и оценки // Полис. - 1998. - № 1. - С. 149 - 158.
20. Левада Ю. А. Стабильность в нестабильности // Общественные науки и современность. - С.2003. - № 5. - С. 10.
21. Ачкасов В. А. Россия как разрушающееся традиционное общество // Полис. - 2001. - № 3. - С. 83.
22. Там само. - С. 84.
23. Сергеев В. М. Как возможны социальные изменения? Пролегомены к статистическим теориям социальных сетей // Полис. - 2001. - № 6. - С. 29.
24. Там само. - С. 30.
25. Там само. - С. 29.
26. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве