WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політичні і правові ідеї Київської Русі в різних інтерпретаціях Спадкоємці прагнуть отримати спадок і створити нові міфи - Реферат

Політичні і правові ідеї Київської Русі в різних інтерпретаціях Спадкоємці прагнуть отримати спадок і створити нові міфи - Реферат

Русь, князі закликалися до єдності та підпорядкування київському князеві.
Отже, у політичному ідеалі сильної, централізованої Київської держави ідея єдності князів, підпорядкування "старшому" князю - Київському - відігравала велику роль. Тенденція феодальної роздробленості, що набула розвитку в Київській Русі ХІІ століття, викликала занепокоєння і політичних діячів, і духовенства. Наприклад, під час правління Володимира Мономаха, який знову з'єднав Київську Русь після необережного розділу держави Ярославом Мудрим серед своїх спадкоємців, у "Повчанні князя Володимира Мономаха" та в "Руській правді" (перший правовий документ - збірка) ідея зміцнення та єднання Руської держави, зняття внутрішньополітичних конфліктів була провідною.
Дещо інші політичні мотиви з'являються в літописах Великого Новгорода, що поступово перетворився на боярську республіку. У "Начальному зводі" проходить ідея критичного ставлення до княжої влади. Користолюбні тогочасні князі протиставляються справедливим князям минулих часів. У цьому проглядається інтерес правлячої верхівки Новгорода обмежити владу князя в республіці. З історії відомо, що новгородці запрошували князів тільки для воєнних дій. Із завершенням їх князь або від'їздив з міста, або його роль різко падала. Хоча в Новгороді точилася й постійна боротьба між "великим людьми" (боярами) і простим людом, особливо - під час віча (загальних народних зборів вільних громадян).
Політичний ідеал єдності всіх руських земель, ідеї боротьби проти феодальної роздробленості й проти посилення експлуатації селян та ремісників - усе це є характерним для князівств і республік, що сформувалися у ХІІ - першій половині ХІІІ століття (час, що передував татаро-монгольській навалі) на територіях колишньої Київської Русі як колоніальної феодальної держави. А колонії Київської Русі (інколи - майже самостійні князівства: Тмутороканське,Суздальське, Галицьке та інші) простягалися від Карпат і майже до Уралу, від Північного Кавказу до Білого моря. Про домінування цих ідеалів та ідей свідчить "Слово о полку Ігоревім", написане невідомим автором після невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році. В цьому творі, так само, як і в пізніших (наприклад, в "Молінні Данила Заточника", ХІІ - ХІІІ століття), крім згаданих ідей спостерігається ідеалізація мудрого єдиновладного князя, який позбавить країну та людей від усіх негараздів. Ця ідеалізація згодом переросла в ілюзії "про доброго царя", що були поширені серед селянства Російської імперії.
Фактично у середньовічній руській політичній думці можна визначити два етапи: ІХ - ХІІІ та XIV - XVI століття. На першому етапі (період Київської Русі та посткиївської феодальної роздробленості) домінували такі ідеї: а) переважна увага до зовнішньополітичної проблематики - ідеї походження Київської староруської держави, її незалежності; б) внутрішньополітична проблематика зводилася до головного завдання - подолання розколів у державі та феодальної роздробленості, реалізація ідеї єдності землі Руської. На другому етапі, коли реалізовувалася ідея звільнення слов'янських (колишніх староруських) земель від татаро-монголів та захисту від загарбників із Заходу, на перший план вийшли ідеї: а) створення новоруської держави (наприклад, Галицько-Волинське, Володимиро-Суздальське, Московське, Тверське князівства, Новгородська і Псковська республіки); б) формування сильної самодержавної влади, яка б зламала внутрішню опозицію (боярську, церковну, народну) і проводила активну зовнішню політику з метою зміцнення та розширення держави.
Для руської політичної думки обох періодів характерним було те, що: 1) у політичних творах поєднувалися релігійні ідеї і світська аргументація; 2) хоча теологія була панівною, однак середньовічна схоластика, притаманна цьому періоду в Західній Європі, не відігравала домінуючої ролі; 3) практична спрямованість політичної думки на реалізацію інтересів держави та влади. Крім того, ані в Київській Русі, ані в князівствах пізнішої пори не було дуалізму церковної і світської влади як в країнах Західної і Центральної Європи. Феодальна православна церква, забезпечивши гарантії недоторканності церковного майна, в цілому служила зміцненню влади князів, а згодом і царів. Водночас у політичних теоріях був яскраво відображений напівмістичний погляд на княжу і царську владу як непохитну й богоданну.
Стародавня руська суспільна думка сформувалася на основі взаємодії та протиборства двох напрямів. Перший тяжів до народного міфологічного світогляду й розгорнувся на базі практики суспільного життя; другий був привнесений ззовні і пов'язаний з християнським світоглядом. Така роздвоєність суспільної думки зберігалася в Україні та Росії фактично до кінця ХІХ століття.
В сучасній Україні ця роздвоєність не спостерігається яскраво. Але час від часу з'являються праці, що реанімують старі міфи і старі світоглядні підходи.
Література:
1. Див.: Греков Б. Д. Киевская Русь. - М., 1953; Исаев И. А. История государства и права России. - М., 1994; Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества ХІІ - ХІІІ вв. - М., 1982; Рыбаков Б. А. Первые века русской истории. - М., 1964; Рыбаков Б. А. Мир истории. - М., 1984; Памятники литературы Древней Руси ХІ - начала ХІІ века / Кол. Монография / - М., 1978; Горський В. С. Нариси з історії філософської культури Київської Русі. - К., 1993; Горский В. С. Философские идеи в культуре Киевской Руси ХІ - начала ХІІ века. - К., 1988; Замалеев А. Ф., Зоц В. А. Мыслители Киевской Руси. - К., 1981; Философская мысль в Киеве. - К., 1982.
2. Див.: Исаев И. А. История государства и права России. - М., 1994.
3. Греков Б. Д. Киевская Русь. - М., 1953. - С. 444.
4. Греков Б. Д. О роли варягов в истории Руси // Новое время. - 1947. - №30. - С. 12.
5. Мавродин В. В. Образование древнерусского государства. - Л., 1945. - С. 245, 386 - 388.
6. Юшков С. В. Общественно-политический строй и право Киевского государства. - М., 1949.
7. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве