WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політичні і правові ідеї Київської Русі в різних інтерпретаціях Спадкоємці прагнуть отримати спадок і створити нові міфи - Реферат

Політичні і правові ідеї Київської Русі в різних інтерпретаціях Спадкоємці прагнуть отримати спадок і створити нові міфи - Реферат

Чернишевський, М. Добролюбов, Ю. Забєлін, М. Костомаров, Б. Греков, Б. Рибаков, П. Толочко та інші). Тим більше, що доведено: "Повість временних літ" від Нестора до нас дійшла не в автентичному стані. Чимось цей літопис не влаштував Володимира Мономаха, і він віддав його на переробку ігумену Видубицького монастиря Сильвестру. Що змінив у ній ігумен сьогодні встановити неможливо. Та оскільки Володимир Мономах був нащадком Рюрика, то не важко висловити деякі гіпотези.
Своєрідний підхід до цього питання мав В. Ключевський. Він скептично оцінював і радикальних норманістів, і прихильників слов'янської теорії і твердив, що не варто переоцінювати впливу норманів (варягів). Дослідник вважав думку про "запрошення варягів" красивим туманом народних легенд. Поступово точка зору В. Ключевського стала найбільш прийнятною, і сама проблема втратила актуальність.
Однак у 1930-ті роки вже радянські вчені розпочали новий наступ на норманськутеорію. Її було оголошено не тільки ненауковою, а й політично шкідливою. При цьому, в критиці норманської теорії використовувалися відомі тези Ф. Енгельса про класове суспільство й про те, що державу неможливо силою, ззовні нав'язати суспільству, вона є продуктом поступового процесу розвитку. Тому вважалося, що давньоруські держави стали результатом багатостолітнього процесу соціально-економічного розвитку східного слов'янства і наслідком глибоких внутрішніх змін, які відбувалися в східнослов'янському суспільстві в ІХ - Х століттях. І в цій точці зору багато правильного, науково доведеного.
Як говорив Б. Греков, на сучасному рівні науки перестали "працювати" старі наївні погляди про те, що державу можуть створити окремі люди у якийсь певний рік [4]. Ще на початку 1930-х років А. Арциховський довів, що жодних норманських колоній у Смоленській і Суздальській землях не було. Більшість "варязьких" речей, знайдених у похованнях, зосереджувалося в слов'янських могилах. У 1940-х роках М. Артамонов узагальнив позиції російських учених: варяги рано проникли до Русі, але вони стояли на тій же стадії економічного і культурного розвитку, що й східні слов'яни, і не мали достатнього досвіду державного будівництва у Скандинавії, отож не могли принести до Русі ані більш високої культури, ані державності. Вони лише влилися в місцевий процес формування держав.
Таким чином, у 1930 - 1940 роках в радянській науці чітко сформувався погляд, що політичний ідеал давньоруських держав не привнесений варягами, а сформувався на слов'янському грунті. Визнавалося, що в руських землях неодноразово з'являлися загони норманських вояків, які служили руським князям, а також норманські купці, які пересувалися водними шляхами. Безумовно, військові загони варягів (норманів) брали участь у внутрішніх слов'янських війнах і могли робити спроби захопити владу й заснувати правлячі династії. Цей процес у 1940-х роках спеціально дослідив В. Мавродін. Він визнавав зафіксовану в археологічних та міфологічних джерелах участь норманів (варягів) у політичному житті й показав досить обмежений характер цієї участі, навіть усупереч норманському походженню київської великокняжої династії. Показувалося, що ця династія тому й втрималася в Київській Русі, що швидко злилася з руською, слов'янською правлячою верхівкою і почала боротися за її інтереси. Водночас у тексті монографії були фрагменти, де роль норманів у процесі розвитку Київської Русі перебільшувалася [5].
У повоєнні роки критиці норманської теорії багато місця приділяв Б. Греков. Ще детальніша критика цієї теорії містилася у праці С. Юшкова [6]. Сьогодні вже можна висунути більш обгрунтовану гіпотезу: варяги стали каталізатором створення великої слов'янської держави - Київської Русі, допомогли частині слов'ян об'єднатися.
Проти норманської теорії походження Київської Русі "працює" історико-богословський документ, який з'явився раніше "Повісти временних літ" (початок ХІІ століття). За фрагментами, відомими з кількох джерел, зокрема і з самої "Повісті", учені частково знають перший, уже політичний твір - "Слово про закон і благодать" київського митрополита Іларіона (середина ХІ століття), у якому здійснено спробу теоретично обгрунтувати походження незалежної від Візантії і політично, і духовно Київської держави та ідеї сильної княжої влади.
У "Слові про закон і благодать" дається витримана в релігійному дусі фантастична концепція всесвітньої історії і місця в ній давньоруського народу. Історія розмежовується на два періоди: Старого заповіту і Нового заповіту. Період Старого заповіту - період богообраності одного, іудейського народу, період підпорядкування законові. Період Нового заповіту - період благодаті, коли християнство стало надбанням усіх народів, які прийняли його добровільно. Руський народ обрав християнство у православній формі з власної волі, а не під впливом Візантії. Відтак він увійшов до рівноправної сім'ї народів і не потребує нічиєї опіки. Іларіон звеличує князя Володимира Хрестителя, могутню та незалежну Київську державу, обгрунтовує верховенство київських князів над усіма іншими руськими князями. Про жодний "норманський вплив" у творі "Слово про закон і благодать" не йдеться. Лінію, окреслену Іларіоном у розумінні ідеалу Київської держави як незалежної, як господаря своєї долі, було продовжено в усіх літописах пізнішої доби.
Варто також подивитися на "норманську теорію" під іншим кутом зору. Нестор у "Повісті временних літ" міг прагнути спростувати візантійський погляд, що могутня Київська держава постала як наслідок хрещення Русі під впливом Візантії. Тому він міг звернутися до популярної в Європі епохи Середньовіччя ідеї про те, що значна частина правлячих династій походить від могутніх іноземних правителів. У багатьох європейських країнах цю ідею використовували для посилення влади монархів за умов феодальної роздробленості. Вагу такій версії Нестора надавали відомі факти про участь норманів у багатьох подіях у Європі, зокрема, і в слов'янському світі. У "Повісті временних літ" прямо засуджувалися княжі міжусобиці, що ослабляли Київську
Loading...

 
 

Цікаве