WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Питання про концептуальні засади етнонаціональної політики України - Реферат

Питання про концептуальні засади етнонаціональної політики України - Реферат

освіти, культури та інших;
· з метою вдосконалення вітчизняного законодавства, яке регулює сферу етнонаціональних відносин, у відповідності з міжнародними стандартами та з урахуванням специфіки запровадження цих стандартів в українських умовах;
· для забезпечення й захисту прав та інтересів громадян всіх національностей, які належать до української нації, українського народу, всіх корінних народів і національних меншин України;
3.5.2. створення сприятливих умов для вільного налагодження й підтримування зв'язків громадян України з особами своєї національності та їх громадськими об'єднаннями за межами України, в тому числі для здійснення взаємодопомоги в задоволенні мовних, освітніх, культурних, духовних потреб, для участі в діяльності міжнародних неурядових організацій та ін.;
3.5.3. ініціативний розвиток зв'язків Української держави з країнами проживання вихідців з України, а також з країнами, населення яких має етнічну, мовну, культурну, релігійну та іншу спорідненість з національно самобутніми групами громадян України, в спільних економічних, політичних, культурних та інших інтересах.
Стаття 4. Механізм реалізації державної етнонаціональної політики
Мета, принципи та завдання державної етнонаціональної політики вимагають ефективного механізму їх реалізації. Складовими цього механізму є:
4.1. нормативно-правове та концептуальне забезпечення державної етнонаціональної політики Верховною Радою України, Президентом України, Урядом України;
4.2. дотримання принципів державної етнонаціональної політики в діяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, неурядових організацій та інших інституцій громадянського суспільства і окремих громадян;
4.3. врахування мети, принципів і завдань державної етнонаціональної політики при розробленні та реалізації стратегії внутрішнього розвитку і зовнішньої політики України;
4.4. розроблення та реалізація цільових всеукраїнських та регіональних програм, які забезпечують об'єднання можливостей, зусиль та ресурсів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, установ та інших суспільних утворень, а також громадян в досягненні мети і завдань державної етнонаціональної політики з урахуванням регіональних відмінностей в умовах задоволення економічних, соціальних, політичних, мовних, культурних, віросповідних та інших потреб громадян всіх національностей, які належать до української нації, українського народу, всіх корінних народів і національних меншин України;
4.5. оперативно-управлінська та імплементаційна діяльність Кабінету Міністрів України, в тому числі спеціалізованої центральної урядової установи у справах національностей;
4.6. робота Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
4.7. діяльність представників національно самобутніх груп населення України в складі консультативно-дорадчих органів при Президентові України, парламентові та урядових структурах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та інших;
4.8. інформаційне забезпечення державної етнонаціональної політики: постійний моніторинг та аналіз стану етнонаціональних відносин, інформування суспільства щодо цього стану та про діяльність органів центральної і місцевої влади, структур громадянського суспільства у сфері етнонаціональних відносин;
4.9. наукове забезпечення державної етнонаціональної політики на основі державного замовлення досліджень і використання результатів досліджень історії та процесу консолідації й розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також історії й розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України, динаміки етнонаціональних відносин, впливу на цю динаміку політики Української держави, інших держав, діяльності міжнародних організацій, політичних партій та інших суспільних суб'єктів тощо;
4.10. організація підготовки та підвищення кваліфікації кадрів державних службовців і працівників органів місцевого самоврядування, які залучаються до реалізації завдань державної етнонаціональної політики;
4.11. взаємодія органів державної влади і місцевого самоврядування з об'єднаннями громадян України, утвореними за національною, національно-культурною ознаками, з політичними партіями та іншими суспільними суб'єктами для реалізації мети, принципів та завдань державної етнонаціональної політики;
4.12. фінансування коштами державного і місцевих бюджетів цільових всеукраїнських та регіональних програм, орієнтованих на реалізацію завдань державної етнонаціональної політики, на основі законів України та з урахуванням можливостей цих бюджетів;
4.13. фінансування коштами державного і місцевих бюджетів програм та проектів, пропонованих національно-культурними об'єднаннями та представниками національних груп, на засадах конкурсів, які організовують органи виконавчої влади відповідного рівня; в разі заснування при цих виконавчих органах дорадчо-консультативних утворень з представників національних груп - за обов'язкової участі цих утворень;
4.14. регулювання актами законодавчої та виконавчої влади порядку самофінансування національно-культурної автономії та заохочення доброчинної діяльності, спрямованої на збереження й розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної своєрідності, а також на задоволення інших потреб національно самобутніх груп громадян України.
Література:
1. Див.: Котигоренко В. Етнічні протиріччя і конфлікти в сучасній Україні: політологічний концепт. - К.: Світогляд, 2004. - 722 с.
2. Майборода О. М. Ідентифікація "корінного народу" як суб'єкта етнополітичної сфери у світлі норм міжнародного права та етнополітичної практики зарубіжних країн // Вісник Держкомнацміграції України. - 2002. - №4. - С. 91- 97; Беліцер Н. Проблема забезпечення прав корінних народів: міжнародний досвід і Україна // Правова допомога раніше депортованим громадянам: теоретичні та практичні аспекти як шлях до законодавчих змін. - К., 2004. - С. 122 - 132 та ін.
3. Бюлетень Центру плюралізму Інституту демократії ім. Пилипа Орлика. - К. - 1996. - Вип. 4. - С. 2- 3.
4. У викладі однією з робочих мов ООН - російською - назви документів подано так (офіційного україномовного перекладу поки що не існує): Конвенция 107. Конвенция о защите и интеграции коренного и другого населения, ведущего племенной иполуплеменной образ жизни, в независимых странах // http: //www.ilo/ru/standards/conv/conv107.htm; Конвенция 169. Конвенция о коренных народах и народах, ведущих племенной образ жизни в независимых странах // www.ilo/ru/standards/conv/conv169.htm.
5. Див.: Панчук М., Котигоренко В. Національні аспекти десталінізації режиму // Початок десталінізації в Україні (до 40-річчя доповіді М. Хрущова на ХХ з'їзді КПРС). Матеріали "круглого столу" в Інституті історії НАН України (26 лютого 1996 року). - К., 1997. - С. 172-184.
6. Закон України "Про статус корінних (автохтонних) народів України". Проект / Державний Комітет України у справах національностей та міграції // Архів автора.
7. Проект декларации
8. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве