WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Питання про концептуальні засади етнонаціональної політики України - Реферат

Питання про концептуальні засади етнонаціональної політики України - Реферат

української нації, українського народу, всіх корінних народів і національних меншин України є виявом і наслідком індивідуальної та групової самоідентифікації громадян України і не надає будь-кому жодних індивідуальних або групових переваг та привілеїв;
2.2.4. недопущення привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
2.2.5. право громадян, які належать до української нації, українського народу, всіх корінних народів і національних меншин України, здійснювати свої права і свободи одноосібно та разом з іншими, в тому числі щодо збереження й розвитку національної самобутності - мовної, культурної, релігійної та іншої;
2.2.6. забезпечення прав і свобод української нації, українського народу, всіх корінних народів і національних меншин України як невід'ємної частини прав і свобод людини;
2.2.7. визнання багатонаціонального складу населення України і національної багатоманітності української культури як суспільної цінності, сприяння розвитку національних складових української культури;
2.2.8. забезпечення всебічного розвитку і функціонування державної української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України;
2.2.9. гарантування захисту, вільного розвитку і використання мов всіх корінних народів України, російської та інших мов національних меншин України, в тому числі на засадах Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, а також сприяння вивченню мов міжнародного спілкування;
2.2.10. рішуча протидія розпалюванню расової, національної, релігійної ворожнечі;
2.2.11. заборона, відповідно до чинного законодавства, об'єднань і організацій щодо ідеологічних засад і діяльності яких виявлено і в судовому порядку доведено наміри або дії з розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі;
2.2.12. постійний моніторинг етнонаціональних відносин, в тому числі для відвернення, виявлення, мирного розв'язання конфліктонебезпечних та конфліктних ситуацій;
2.2.13. здійснення заходів посиленої підтримки окремих територій України з метою подолання регіональних диспропорцій в умовах задоволення громадянами їх соціально-економічних, політичних, культурних, мовних, релігійних прав і свобод, через забезпечення яких реалізується мета державної етнонаціональної політики. Відповідні заходи не є обмеженням прав і свобод громадян, які проживають на територіях щодо яких не здійснюються заходи посиленої підтримки;
2.2.14. забезпечення територіальної цілісності і суверенітету Української держави;
2.2.15. сприяння задоволенню національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами Української держави і виявляють групову солідарність щодо збереження своєї національної самобутності, пов'язаної з територією їх походження.
Стаття 3. Основні завдання державної етнонаціональної політики
Для реалізації мети державної етнонаціональної політики, згідно з принципами цієї політики, Українська держава та українське суспільство вирішують такі основні завдання:
3.1. у сфері права, політики та управління:
3.1.1. вдосконалення систем державного управління та місцевого самоврядування для посилення їх ефективності й оптимізації співпраці, розподілу повноважень і бюджетних відносин між органами влади Української держави, її кримської автономії та територіальними громадами і структурами місцевого самоврядування, розвитку самоорганізації населення з урахуванням історичних, економічних, екологічних, географічних, демографічних, етнічних і культурних особливостей територій;
3.1.2. забезпечення правових, політичних та організаційних умов реалізації громадянами особисто і в групі прав, свобод і обов'язків, пов'язаних з етнонаціональними відносинами, без привілеїв і обмежень, в тому числі шляхом розроблення, ухвалення та неухильного дотримання законів щодо гарантування прав всіх корінних народів і національних меншин України, порядку застосування в Україні національно-культурної автономії, мов, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою;
3.1.3. правовий захист осіб і груп від посягання на національну честь та гідність, від дискримінації, ворожого ставлення, погроз та насильства через їхню етнічну, культурну, мовну, релігійну своєрідність;
3.1.4. посилення відповідальності за розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі;
3.1.5. запровадження заходів запобігання і розв'язання конфліктних ситуацій в міжнаціональних відносинах;
3.1.6. організація діалогу та взаємодії органів державної влади, місцевого самоврядування, громадянського суспільства, політиків, громадських і релігійних діячів в інтересах міжнаціональної і міжконфесійної злагоди та порозуміння;
3.1.7. забезпечення громадянам прав на
· об'єднання, виявлення поглядів і свободу думки, совісті та віросповідання, утворення національно-культурних і релігійних установ, організацій, асоціацій;
· одержання і поширення інформації мовою своєї національної групи без втручання держави і незалежно від її кордонів, якщо ця свобода не обмежує свободу і право громадян одержувати і поширювати інформацію державною мовою та не створює загроз національній безпеці України;
· вільний доступ до засобів масової інформації, захист від дискримінації громадян з-поміж національно самобутніх груп населення України в доступі до засобів масової інформації, а також право цих громадян створювати і використовувати засоби масової інформації згідно з нормами українського законодавства;
3.1.8. свобода користування зручною для громадян мовою, в тому числі в публічних сферах суспільного життя (ця свобода не поширюється на сферу службових обов'язків посадових осіб і працівників адміністративних органів, уповноважених функціонувати державною мовою і поряд з нею регіональними мовами або мовами національних меншин, та на спілкування громадян з цими посадовими особами і працівниками у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків);
3.1.9. створення умов для політичної участі представників національно самобутніх груп громадян України, в тому числі для їх участі у владі, в підготовці, ухваленні та реалізації рішень органів державної влади та місцевого самоврядування.
3.2. в соціально-економічній сфері:
3.2.1. забезпечення рівноправності громадян України всіх національностей в користуванні природними об'єктами права власності українського народу, що перебувають в межах території України, - землею, її надрами, атмосферним повітрям, водними та іншими природними ресурсами, в тому числі ресурсами континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони;
3.2.2. подолання територіальних диспропорцій в умовах користуваннягромадянами економічними і соціальними правами та благами;
3.2.3. розвиток міжрегіональних господарських зв'язків та всеукраїнських систем комунікації для оптимізації єдиного економічного, інформаційного, наукового та освітнього простору України;
3.2.4. реалізація спеціальних програм соціально-економічного розвитку та забезпечення зайнятості населення на основі раціонального
Loading...

 
 

Цікаве