WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Перспективи розвитку Збройних Сил України в контексті удосконалення воєнної організації держави - Реферат

Перспективи розвитку Збройних Сил України в контексті удосконалення воєнної організації держави - Реферат

разом з ними має нести солідарну відповідальність за наслідки реалізації воєнної політики держави. Це стосується як обгрунтування можливостей країни і перспектив розвитку ЗС, так і ресурсного забезпечення їх ефективного функціонування та еволюції.
Для розв'язання зазначених питань, перш за все, необхідно:
· встановити мінімально допустимий рівень воєнної безпеки України та законодавчо його закріпити;
· визначити співвідношення економічної доцільності та інтересів воєнної безпеки України, прийняти необхідне політичне рішення;
· розробити стратегію воєнної безпеки України;
· відмовитись від практики вибіркового форсування окремих напрямів військового будівництва при низьких темпах усього процесу;
· подолати відставання нормативно-правового супроводження від реальних процесів розвитку військової сфери України.
Відповідно, ключовими напрямами військової політики України на найближчу перспективу доцільно визначити:
· досягнення параметрів ВОД та ЗС України, які за своїми кількісно-якісними показниками спроможні своєчасно і ефективно виконувати покладені на них завдання;
· формування нормативно-правового поля військового будівництва, адекватного реаліям внутрішньо- та зовнішньополітичної обстановки;
· створення умов для прогресивного розвитку ОПК України;
· забезпечення належного фінансово-економічного супроводу заходів військового будівництва;
· подальша демократизація сфери цивільно-військових відносин, вдосконалення системи демократичного цивільного контролю за діяльністю ВОД.
На сьогодні сформувався комплекс усталених тенденцій воєнно-політичної обстановки, що потребує створення ВОД. Ігнорування цієї проблеми вже в недалекому майбутньому може призвести до незворотних деструктивних процесів у сфері національної безпеки країни.
Перший напрям цієї роботи - максимальна демілітаризація військових формувань МВС, ДПС, МНС України. Однак їх перетворення (в перспективі) на невійськові формування та служби не знімає з порядку денного питання протидії внутрішнім загрозам воєнного характеру. Навпаки, активізація тероризму і загострення внутрішніх протиріч тільки актуалізує його. Реалії демонструють необхідність безпосередньої причетності Збройних Сил до вирішення цих проблем. Та й можливе загострення етнічних, соціальних, економічних, політичних протиріч і вірогідність їх ескалації до збройного конфлікту також передбачає вирішення цієї проблеми силовими методами.
Наступна закономірність випливає з необхідності залучення військових підрозділів до виконання специфічних завдань під час стабілізації обстановки у постконфліктий період (роззброєння незаконно створених воєнізованих формувань, виявлення та захоплення їх лідерів, ліквідація масового безладу, надання допомоги місцевій владі, вирішення гуманітарних питань тощо).
І нарешті - міжвідомча інтеграція, яка безпосередньо диктується сучасними вимогами ведення збройної боротьби. Як свідчить досвід, проведення воєнних акцій та операцій потребує високого рівня взаємодії силових відомств та окремих цивільних організацій.
Як бачимо, ситуація вимагає інтеграції інститутів держави у двох вимірах: безпосередньо силових структур між собою та комбінації зусиль військових, цивільних установ і правоохоронних відомств. Причому, реалізація першого варіанта вбачається досить ефективною при створенні ВОД.
На думку автора, сьогодні в Україні конче необхідно якісно вдосконалити ВОД. Оскільки необхідність її існування є беззаперечним, а всі військові формування держави перебувають у стані реформування, то економічно доцільним та ефективним вбачається поєднання цих відомчо розрізнених, проте тотожних процесів у єдину систему заходів оптимізації дієвого компонента структури воєнної безпеки України.
Отже, Україні необхідно завершити формування вже задекларованої ВОД, збалансувавши при цьому розрізнені процеси оптимізації її військових елементів.
Реалізація цього напряму передбачає обов'язкове виконання таких процедур: обгрунтування та розробку Державної програми розвитку ВОД; нормативно-правового супроводу і всебічного забезпечення її реалізації. Це потребує законодавчого закріплення факту існування ВОД, визначення її функцій, завдань, структури і регламентації діяльності, а також внесення відповідних коректив до Конституції України і чинного законодавства. Виконання цих заходів стане підставою для формування запитів фінансово-економічного забезпечення програми і створить прецедент всебічного супроводу її реалізації. Детальніше алгоритм цієї процедури визначено Законом України "Про організацію оборонного планування" (2004 р.).
Відповідно, метою цієї Державної програми має бути створення єдиної структури Воєнної організації держави з відповідними централізованими підсистеми управління та всебічне забезпечення за принципом оборонної достатності та мінімізації витрат. Базовим компонентом її слід визначити ЗС України, центральним органом виконавчої влади та військового управління ВОД - Міністерство оборони України. На базі ГШ ЗС України створити об'єднаний штаб керівництва ВОД. Це має бути головний орган військового управління ЗС України та іншими військовими формуваннями. В структурі ВОД сформувати два функціональні компоненти: ЗС України (зовнішньополітичного призначення) та війська внутрішньодержавного призначення (ВВДП).
Крім зазначеного необхідно розпочати інтеграцію розрізнених систем забезпечення військових формувань в єдині за профілем підсистеми забезпечення ВОД. Вирішити це завдання можна за рахунок:
· створення загальної підсистеми підготовки військових кадрів для ЗС України та ВВПД;
· розширення можливостей і повноважень структур оперативного забезпечення ЗС України (радіоелектронної боротьби; радіаційного, хімічного та біологічного забезпечення; воєнної топографії та навігації; інженерних військ) з метою задоволення потреб ВОД;
· формування на базі логістики ЗС України об'єднаної структури матеріально-технічного забезпечення військових компонентів ВОД;
· зведення розрізнених органів медичного обслуговування військових формувань держави в єдину конструкцію ВОД.
Результатом виконання такої програми має бути формування підвалин для ефективного розвитку ВОД та її компонентів, а також закріплення позитивних тенденцій еволюції системи воєнної безпеки України.
Традиційно в системі воєнної безпеки України та ВОД Збройним Силам відводиться реалізація функцій зовнішньої спрямованості.Грунтуючись на нормативно-правових засадах воєнної політики України та враховуючи її оборонний характер, автор схильний вважати базовою функцією ЗС України - оборону України. Оскільки "захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності" (прописані в Законі України "Про Збройні Сили України" в редакції від 13.01.2005 р.) є надто загальним положенням, а якщо виокремити його суто воєнну складову, то це буде скоріш функціями ВОД (внутрішньої та зовнішньої спрямованості). Сам же термін "оборона України" (згідно із Законом України "Про оборону України" в редакції від 19.06.2003 р.) повністю визначає призначення Збройних Сил. Крім цього, враховуючи обмежені функціональні можливості ДПС, на ЗС покладається охорона повітряного і підводного простору в межах територіального моря України.
Отже, основними завданнями ЗС України мають бути:
· забезпечення стримання збройної агресії проти України та відсіч їй;
· забезпечення недоторканності повітряного і підводного простору в межах територіального моря України.
Крім вказаного, враховуючи наявність

 
 

Цікаве

Загрузка...