WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Перспективи інформаційної трансформації політичних інститутів в Україні - Реферат

Перспективи інформаційної трансформації політичних інститутів в Україні - Реферат

ІТ-компанії були приголомшені даним указом, який ніхто не обговорював і зміст якого невідомий. Тобто, ніби всі говорили про те, що він необхідний, обговорювали на засіданнях асоціації, а він узяв сам і вийшов. Для чого він потрібен саме сьогодні, чи готова інфраструктура держави, чи підготовлена законодавчо-податкова база для такого указу, чи розуміють депутати, що від них хочуть айтішники?" - висловив загальні сумніви Е. Рубінін, директор компанії-розробника комплексних програмних рішень в галузі телекомунікацій ТОВ "Телесенс" [9]. Сумніви більш ніж обґрунтовані: "Є загальновизнана асоціація ІТ-Україна, яка об'єднує понад два десятки найбільших ІТ-компаній країни, котрі є основними замовниками законів і указів щодо розвитку ІТ-індустрії, і якщо такі укази виходять у світ без обговорення в рамках асоціації, то ці закони не працюватимуть, а, отже, хтось хоче використовувати їх в корисливих цілях, чим може зіпсувати імідж всієї галузі. На найближчому засіданні асоціації повинно бути розглянуто звернення ІТ-спільноти до Президента України з метою припинити дію даного указу доти, доки його не обговорять його члени і не будуть вироблені рекомендації, які дійсно принесуть вигоди Україні й ІТ-бізнесу" [9].
Хто читав проект Указу, стверджує, що у його підготовці брали участь лише представники наукових кіл та голова венчурної кампанії "Техінвест". Указ передбачає здійснення лише єдиного проекту, до того ж пілотного - тоді як за даними МБРР Україна на сьогодні посідає 17 місце в світі серед експортерів ІТ-послуг і за сприятливих обставин має можливість до 2015 року піднятися до 6-ї позиції [8]. Експорт ІТ-послуг зростає на 50 % щороку. Відповідно, про "пілотні" проекти розмірковувати вже невчасно, і указ, в якому йдеться про них, лише відкине галузь назад. "Україна не може собі дозволити таку розкіш як пілотний проект", - заявив президент Асоціації ІТ України І. Мендзебровський. Це, вважає він, неприпустиме марнування часу і нехтування досвідом цілого професійного прошарку [8].
Політична еліта України в нинішньому її складі не готова працювати з проблемами в цій сфері - немає не тільки професійної підготовки, але й елементарної обізнаності в питанні. Одним із свідчень неготовності влади професійно і з належною увагою працювати у сфері ІТ і формування інформаційного суспільства, за влучним зауваженням, мабуть, провідного вітчизняного фахівця з питань інформаційного суспільства та інформаційних технологій С. Азарова, є те, що питання "інформатизації" розглядаються в Комітетах Верховної Ради з науки і освіти, а також з транспорту, будівництва і зв'язку - в цьому жахливому реліктовому коктейлі індустріальних інгредієнтів епохи промислової революції ХІХ століття" [10].
Тобто, для держави поки існує тільки суто індустріальний підхід до "галузі зв'язку та інформатизації" - як до виробництва, що потребує звичайного правового регулювання і включення в загальну систему промислового виробництва країни. Поняття інформатизації, розвитку високих технологій тощо як елементів єдиного процесу - становлення інформаційного суспільства, переходу до нового ступеня цивілізаційного розвитку - глибоко чуже майже всій нинішній нашій політичній еліті. Для неї це не просто незнайома ідея - це нісенітниця, відірвані від дійсності розумування, перейматися якими означає просто марнувати час.
Прогнозований фахівцями прорив у питанні участі держави у формуванні інформаційного суспільства і економіки знань припаде вже на період, коли відбудеться заміна значної частини політичної еліти країни. І нові представники еліти вже належатимуть до соціальних груп, які хоча б матимуть уявлення про ІТ.
Позитивною передумовою є те, що в 2009 - 2011 роках в Україні нарешті існуватимуть практично всі умови для активної роботи з формування основ і економіки знань і інформаційного суспільства в цілому. Якщо до закінчення 2008 року українська держава буде практично повністю охоплена протистоянням все новим і новим економічним і політичним загрозам з боку РФ з її новою стратегією державного розвитку, то після виборів Президента Росії в України з'явиться і можливість і насущна необхідність звернутися до питань власних перспектив, а не підтримки стабільності поточної ситуації.
Так чи інакше, до 2008 року Росія відіграє всі гіпотетично можливі сценарії впливу на Україну. У нашої країни не буде іншого виходу, окрім як знайти більш-менш вдалі шляхи нейтралізації загроз, що виникатимуть. Після ж 2008 року перед державою постане необхідність знайти й реалізувати шляхи розвитку, які припускають приналежність ініціативи Україні, а не зовнішнім чинникам. А оскільки ці шляхи вже намічені глобальними трансформаційними процесами, природним вибором буде приєднання до загальних зусиль з впровадження окремих компонентівінформаційного суспільства. Отже, до 2011 року має статися головне - українська держава стане на нову колію розвитку, прийме нові перспективи цього розвитку.
Поки ж розвиток інформаційних технологій в Україні перебуває на початковому етапі, і вплив ІТ на будь-яку зі сфер життя суспільства мінімальне. Зокрема, це стосується громадянської і політичної активності громадян. Проте для України політичний аспект інформатизації вже зіграв значну роль: специфіка подій осені 2004 року багато в чому була зумовлена саме широким доступом до інформації щодо розвитку ситуації і реального стану справ. Надалі роль ІТ в політичній сфері ще збільшиться: активізується процес формування інститутів громадянського суспільства, все більше людей залучатиметься до цього процесу, все більшого поширення набуватимуть продукти ІТ.
Отже, як бачимо з наведеного аналізу існуючої ситуації з розвитком і впровадженням ІТ та окремих елементів інформаційного суспільства в Україні, головним висновком буде такий: на даний момент маємо тільки досить серйозні передумови для інформаційної трансформації, серед інших - і політичних інститутів українського суспільства. Самої ж трансформації слід чекати не раніше, ніж відбудеться зміна політичних і владних еліт країни. При цьому важливо для тих, хто спрямовуватиме процеси інформаційної трансформації суспільства, не піддатися ні інфоутопізму, ні соціальному песимізму, і не піти шляхом рішень, що здаються легкими - скопіювати чужий досвід або реалізувати чужі напрацювання у сфері формування інформаційного суспільства.
Література:
1. Шадрин А. Трансформация экономических и социально-политических институтов в условиях перехода к информационному обществу. http://rvles.ieie.nsc.ru/parinov/artem1.htm.
2. Гуторов В. А. Концепция киберпространства и перспективы современной демократии. http://ims98.nw.ru/cgi-bin/GET_TEZ0.exe?NUM_LINK=54.
3. Давидов А. О некоторых социально-политических последствиях становления сетевой структуры общества (2001). // http://www.futura.ru/index.php3?idart=109.
4. Шевченко В. Н. Политические субъекты в информационном обществе. // http://www.novopol.ru/print105.html.
5. Песков Д. Интернет как политический институт в России. // http://www.isn.ru/public/project.doc.
6.http://manager.net.ua/index.php?option=com_content&task=view&id
=708.
7. http://it.proua.com/itanalitic/2006/02/14/134949.html.
8. http://www.nr2.ru/kiev/58798.html.
9. Украинская Силиконовая Долина. Быть или не быть? // http://it.proua.com/itanalitic/2006/02/22/151321.html.
10. Азаров С. Информационное общество в Украине: будут ли услышаны парламентские слушания? // http://www.e-ukraine.org.ua/index.php?mod=article&id=60.
11. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве