WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Переваги та вади інформаційного суспільства - Реферат

Переваги та вади інформаційного суспільства - Реферат


Реферат на тему:
Переваги та вади інформаційного суспільства
Тепер вже далекого 1966 року вийшла у світ колективна монографія під назвою "Інформаційна технологічна революція". В ній містилася й фундаменальна праця засновника і тодішнього президента Інституту інформаційного суспільства в Токіо, професора кількох японських і зарубіжних (переважно американських) університетів, радника багатьох провідних інформаційних корпорацій і державних структур Й. Масуди "Комп'ютопія" [1]. У ній вчений-футуролог охарактеризував майбутнє інформаційне суспільство, окреслив його основні риси, змалював його переваги, а також вади і потенційні небезпеки.
На жаль, в Україні "Комп'ютопію" було видано лише 1993 року, і вона лишається єдиною працею, оприлюдненою українською мовою, з великого (понад 20 книг) творчого доробку Й. Масуди. Науковці нашої країни мали можливість ознайомитися з "Комп'ютопією" завдяки досить вдалому її перекладові на українську мову відомого філософа В. Ляха та журналові "Філософська і соціологічна думка" [2].
Мета статті полягає в тому, щоб:
· віддати належне внескові Й. Масуди у розробку теорії інформаційного суспільства та створення "японської" (або "східної") моделі такого суспільства як однієї з найбільш ефективних і перспективних моделей і складової універсальної моделі глобального інформаційного суспільства;
· привернути увагу до праць Й. Масуди, зокрема - його "Комп'ютопії", фахівців, які досліджують теоретичні чи практичні проблеми інформаційного суспільства;
· проаналізувати філософські та соціально-політичні аспекти теорії інформаційного суспільства, викладені в "Комп'ютопії";
· охарактеризувати основні переваги та вади інформаційного суспільства, виявлені Й. Масудою за допомогою порівняння цього суспільства з суспільством індустріальним;
· показати, що знання і врахування трендів (trends), тобто закономірностей і тенденцій суспільного розвитку, дають можливість робити досить точні прогнози на майбутнє, як це блискуче продемонстрував Й. Масуда в "Комп'ютопії";
· показати обґрунтованість застережень Й. Масуди щодо суперечностей, труднощів та потенційних загроз, які виникають і виникатимуть у процесі формування інформаційного суспільства.
· Актуальність статті та поставлених у ній завдань обумовлена тим, що:
· людська цивілізація та її складова - Україна - невпинно наближаються до створення інформаційного суспільства, визнаним теоретиком-футурологом якого був і лишається Й. Масуда, одна з багатьох праць якого ("Комп'ютопія") була видана і в нашій країні;
· формування інформаційного суспільства висуває перед світовою спільнотою і, зокрема, Україною, велику кількість проблем технологічного, соціально-економічного і політико-правового характеру, співзвучних з тими, які свого часу прогнозував і прагнув розв'язати Й. Масуда;
· входження України до європейського і глобального інформаційного суспільства вимагає ознайомлення з існуючими теоріями і практикою формування інформаційного суспільства, у тому числі й ідеями, викладеними у "Комп'ютопії";
· більшість положень, висновків, припущень та застережень "Комп'топії", на нашу думку, не втратили актуальності, а деякі з них навіть реактуалізувалися;
· творчий доробок Й. Масуди, більшість його ідей, на жаль, все ще маловідомі в Україні.
Перш за все, відзначимо, що введення в науковий обіг терміна "інформаційне суспільство" цілком слушно, на нашу думку, пов'язується з іменами японських вчених Ю. Хаяші та Й. Масуди і датується початком 1960-х років. Зокрема, праці Й. Масуди "Комп'ютопія" (1966 р.) "Інформаційне суспільство як постіндустріальне суспільство" (1981 р.) [3] та "Гіпотези щодо генезису "Гомо інтелідженс" (1985 р.) [4] стали в Японії і на Заході майже хрестоматійними. В Україні, як це не прикро, ім'я Й. Масуди та основні положення його теорії інформаційного суспільства й досі відомі лише вузькому колу спеціалістів. У вітчизняній науковій і навчальній літературі все ще бракує аналізу ідей вченого з використанням та наведенням основних положень його праць. Щодо вітчизняних довідково-енциклопедичних видань з філософії і політології, то й тут, наскільки нам відомо, немає згадок ані про самого Й. Масуду, ані про його наукові розвідки. Виняток - стаття вже згадуваного В. Ляха [5], в якій аналізувалася теорія інформаційного суспільства Й. Масуди.
Здається, не зайве нагадати, що на початку 1960-х років перед Японією, яка практично не має природних ресурсів, постало питання: як спрямувати розвиток країни? Шляхом розвитку традиційних галузей економіки чи шляхом інформаційно-інтелектуального розвитку? І японці першими у світі віддали перевагу інформаційному шляхові. Цей доленосний і для Японії, і для світової спільноти вибір, зроблений не без впливу Й. Масуди та його однодумців, за досить короткий час вивів країну на друге місце у світі (після США, які "запозичили" чимало інформаційних ідей і концепцій у Японії та інших країн) з ВВП на душу населення і на перше місце за багатьма показниками економіки, науки і техніки.
Й. Масуда був безпосередньо причетний до вироблення практично всіх програм "японської" моделі інформаційного суспільства, зокрема таких, як "Японське інформаційне суспільство: теми і підходи" (1969 р.), "Контури політики сприяння інформатизації японського суспільства" (1969 р.), "План інформаційного суспільства" (1971 р.), "План створення інформаційного суспільства - національна мета до 2000 року" (1972 р.) [6, с. 163; 7, с. 22].
Не потрібно доводити, що глибокі знання про сутність теорії Й. Масуди та "японської" ("східної") моделі інформаційного суспільства могли б стати в нагоді Україні, зокрема у її прагненні вибудувати теорію власного інформаційного суспільства, його формування та входження у глобальне інформаційне суспільство.
Цінність "Комп'ютопії" полягає в тому, що в ній Й. Масуда, по-перше, обґрунтував та узагальнив основні характеристики інформаційного суспільства, які стисло можна викласти так:
· глобалізм, вихід людства на космічний рівень свідомості;
· світовий симбіоз людства і природи;
· перехід до існування людства у глобальному інформаційному просторі.
По-друге, вчений сформулював сім принципів концепції "глобальної комп'ютопії", два з яких стосуються політико-правової сфери, а ще один - сфери етики і моралі. Це, зокрема:
· "свобода ухвалення рішень і рівність сприятливих можливостей для всіх";
· "функціональна соціальна воля панівних сил, сил влади";
· "відродження теологічного синергізму людства і Бога".
По-третє, Й. Масуда дав блискучий порівняльний аналіз індустріального та інформаційного суспільства, що виростає з нього. Вражає кількість (17!) та чіткість критеріїв порівнянь, а також коректність характеристик основних рис обох суспільств. Показово, що майже половина з них стосуються соціально-політичної сфери.
Загальне уявлення про сутність і основні риси індустріального та інформаційного суспільств, а також пропереваги другого над першим, дає складена нами за матеріалами "Комп'ютопії" і вміщена нижче схема.
Особливої уваги, на нашу думку, тут заслуговують п'ять із сімнадцяти наведених у схемі компонентів. Всі вони сформульовані настільки чітко і коректно, що не потребують особливих роз'яснень, за винятком окремих уточнень та коментарів.
По-перше, це 9-ий компонент таблиці, в якому стверджується: "В індустріальній системі приватного підприємництва панують власність на капітал, вільна конкуренція і максималізація прибутку. В інформаційному ж суспільстві як соціально-економічна система виступатиме вільне громадянське суспільство, для якого характерне верховенство його інфраструктури (де об'єднано всі типи капіталу: суспільний, індивідуальний та орієнтований на знання), в якому буде втілено принцип синергії і громадської користі" (тут і далі - підкреслення Й. Масуди) [2, с. 38 - 39]. Найбільшу цінність становить положення про майбутнє "вільне громадянське суспільство", яке нині досить успішно функціонує в усталених демократичних суспільствах і формування якого нарешті розпочалося в Україні.
По-друге, це два змістовно близькі і тісно пов'язані компоненти - 10-ий і 12-ий, які, відповідно, звучать так: 10) "Індустріальне суспільство - це лад централізованої влади та ієрархії класів. Інформаційне, навпаки, буде вільним суспільством, багатоцентровим, з навзаєм доповнюваними функціями..." та 12) "Політична система індустріального суспільства - це парламентська система і мажоритарне правління. В інформаційному суспільстві політичною системою
Loading...

 
 

Цікаве