WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Особливості боротьби з корупцією у сфері вищої освіти - Реферат

Особливості боротьби з корупцією у сфері вищої освіти - Реферат


Реферат на тему:
Особливості боротьби з корупцією у сфері вищої освіти
Перші кроки на шляху реформування економічної системи в країнах пострадянського простору були зроблені, незважаючи на обмежені знання про функції відповідних державних інститутів та їхню роль у розвитку демократичного суспільства. Процес переходу від адміністративно-командної системи до ринкової супроводжується кризовими явищами в усіх сферах громадського життя. Не оминула криза й систему вищої освіти.
Нерозвиненість внутрішніх демократичних основ сприяла бурхливому зростанню корупції в суспільстві. Це явище торкнулося всіх його шарів. Корупційна практика стала повсякденням на всіх рівнях влади.
На перший погляд може здатися, що феномен корупції можливий лише в державних та економічних секторах [1]. На жаль, треба визнати, що корупція існує й у некомерційному секторі та в системі освіти. І тут виникає чимала загроза, оскільки громадяни не володіють основними правовими і споживчими навичками. Корупційні дії непорядних чи неефективних організацій майже неможливо простежити за допомогою звичайних ринкових механізмів. Що ж стосується контролю за діяльністю інститутів вищої освіти, то він, у порівнянні з розмірами і процедурами нагляду за роботою державної адміністрації, відносно слабкий [2].
Через те, що інститути освіти діють за правилами ринку не так виразно, як інші сфери, то в суспільстві формується думка, ніби протидіяти корупції тут складно. Не випадково в останні роки кредит довіри до системи вищої освіти катастрофічно падає.
В дискусіях про стан сучасної освіти в Україні часто висловлюється думка про "самовідтворення" соціальних класів через освітянську систему, регіональне "замикання" освітніх інститутів, низьку якість і комерціалізацію освітніх послуг. Сучасна освіта починає функціонувати згідно з законами ринку, з законами економічної доцільності [3]. В економічній сфері зазначені диспропорції призводять до зниження якості робочої сили і, отже, продуктивності праці, що негативно позначається на економічному розвитку країни в цілому. Тим часом, відповідно до теорії людського капіталу, якість робочої сили є одним з основних факторів економічного зростання [4]. У свою чергу, якість робочої сили визначається рівнем людського капіталу, що містить у собі здатності, знання, уміння, компетенцію, властиві індивідам. Отже, стан сучасної системи освіти багато в чому визначає розвиток країни на найближчі десятиріччя.
Опитування, проведені різними дослідницькими групами з проблем корупції, свідчать [5], що сфера освіти, на думку більшості респондентів, визнається однією з найбільш корумпованих. У цьому зв'язку з'ясування основних причин, що породжують корупцію у сфері вищої освіти, становить безперечний інтерес.
Характер проведеного нами дослідження [6] передбачав використання різних методів, серед яких були як якісні, так і кількісні [7]. Його матеріали дали можливість сконструювати певні синтетичні типології, наприклад, за загальними питаннями: "оцінка рівня корупції", "розуміння корупції", "установка на корупцію", "залученість до корупції" студентів і викладачів відповідно.
Експерти - учасники дослідження, назвали такі основні причини, що породжують корупцію у вищій освіті:
· корупція у сфері вищої освіти має економічне підгрунтя. Так, на думку учасників фокус-групи, нині вища освіта стає привілеєм людей, як правило, забезпечених. По-перше, під час навчання у вузі батьки так чи інакше змушені "утримувати" своїх дітей, а студенти, яких батьки не в змозі забезпечити, змушені заробляти собі самі, внаслідок чого часто не відвідують лекції;
· недостатня зарплатня викладачів - основна причина появи корупції. Крім того, рівень викладання, на думку учасників фокус-групи, також відіграє значну роль. Якщо предмет викладається цікаво, викладач захоплений своєю роботою і його праця гідно оплачується, то там таке явище, як корупція, просто не виникає;
· причину корупції пов'язують ще і з формою навчання. Так, контрактну форму вважають менш корумпованою; ("Хто офіційно платить за навчання, той вчиться чесно й екзамени та заліки складає безплатно. А хто вчиться на бюджетній основі, вважає, що інститут цілком корумпований, і йому доводиться платити не менше, ніж студентам з комерційних груп").
· бюджетна форма освіти, на думку експертів, дає широке поле для розвитку корупції. Поширюється практика давання хабарів при вступі, оскільки це обходиться дешевше, ніж оплата контрактної форми навчання;
· передумови до корупції створює і сама система. Коли молода людина збирається вступити до вузу, її батьки гарячково починають думати, кому б дати хабара. Люди самі, добровільно хочуть віддати гроші за одержання гарантії вступу своєї дитини до вузу; ("Якщо сьогодні з мільйона випускників шкіл тільки сто тисяч реально можуть стати студентами, ті інші 900 тисяч натискуватимуть на вузи, породжуючи дефіцит і стимулюючи хабарництво". "Далеко не кожен випускник школи може стати студентом. Давайте спробуємо оголосити, що всі випускники, хто хоче, стануть студентами. Це, звичайно, нереально. Сьогодні головне - змінити громадську думку про те, що тільки вища освіта дає можливість стати високооплачуваним працівником. Частково це так, але не завжди. Вправний слюсар або швець теж може чимало заробляти, утримувати безбідно родину і платити гроші за освіту дітей. Навіщо за будь-яку ціну пробиватися у вуз, прирікати себе на 35 гривень стипендії, а через п'ять років - на пошуки роботи? Так ти ще спробуй знайти ту роботу! В цьому випадку держава повинна запропонувати випускникам й інші альтернативи. Проблему корупції легко вирішувати в теорії. На практиці все набагато складніше. На жаль, роки реформ показали, що для того, аби мати успіх і гроші, потрібно йти або в бізнес і розвивати свою справу, або стати банкіром чи депутатом. А отут без освітине обійтися. Ось люди й платять, і хабарі дають, і б'ються за право одержати диплом. Великі гроші в нашій країні в 90 % випадків мають люди з вищою освітою").
· дефіцит (у випадку системи освіти: здібних вчителів, шкіл, вузів, місць на популярні фахи);
· монополія (наприклад, право оцінювати знання школою, приймати
Loading...

 
 

Цікаве