WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Новий вимір співробітництва з Європейським Союзом - Реферат

Новий вимір співробітництва з Європейським Союзом - Реферат

співробітництва у галузі юстиції та внутрішніх справ. Декларуючи своє бажання зміцнити стратегічне партнерство з Україною, ЄС фактично обмежує його рамками УПС.
На сучасному етапі можна говорити про наявність взаємного інтересу України та Європейського Союзу у подальшому розвитку співробітництва. ЄС не відмовляється від сприймання України як одного зі своїх партнерів у Центрально-Східній Європі, від позиції та поведінки якого залежить значною мірою стабільність та безпека в Європі загалом. Однак у контексті розширення ЄС застосовує до України визначення "країна-сусідка". У квітні 2002 року Євросоюз запропонував ініціативу надання Україні особливого статусу сусідства. Ця ініціатива мала на меті запобігти проникненню до ЄС злочинності, торгівлі наркотиками та нелегальної міграції через нові східні кордони. Реакція України на цю ініціативу була загалом негативною. Статус сусідства в Україні оцінюється як невідповідний меті європейської інтеграції України з перспективою набуття повноправного членства в ЄС. Однак, на нашу думку, розвиток відносин у форматі сусідства може сприяти рухові України у напрямку наближення до ЄС.
Який зміст вкладається у поняття "сусідство"? Європейська сторона вважає, що спеціальний статус сусідства повинен містити лібералізацію торгівлі з ЄС і тісне співробітництво на кордонах у справах юстиції та внутрішніх справ, безпеки та оборони [16]. На українському ґрунті термін "сусідство" сприймається негативно, оскільки він досі не використовувався у дипломатичних стосунках ЄС з Україною. Як зазначає дослідник Г.Яворська, розглядаючи дискурсивний вимір європейської інтеграції, "сусід" у нас не сприймається як офіційна особа і, можливо, тому багато хто з українських політиків оцінив цю ініціативу як несерйозну [15, с.71].
У найзагальнішому значенні терміна сусідство є інституцією держави, суспільства, культури й економіки. Сусідство вважається інституцією держави в усіх її організованих зовнішніх і внутрішніх діях, а не лише сталим елементом державної дипломатії, стверджує польська дослідниця І.Курчевська [8, с. 75]. Прикладами сусідства, що вибудовується на регіональному рівні, можуть бути єврорегіони. Сусідство також вибудовується на місцевому рівні, наприклад, співробітництво прикордонних районів Польщі та України.
Проблема сусідства розглядається і в соціології. Соціологічний підхід до розуміння сусідства зобов'язує пильніше придивлятися до ситуації, історичних обставин, механізмів та наслідків політичних, економічних та культурних розмежувань, а також ступеня їх впливу на зміст і форми соціальних та культурних ідентифікацій. Проблема сусідства вимагає глибшої інтерпретації процесів політичної взаємодії, економічної кооперації та культурної експансії між сусідами. Так, у контексті розширення ЄС змінюється сприйняття простору за східними кордонами майбутнього Євросоюзу.
Поки Київ вважає перспективу членства в ЄС фактором, що стабілізує процеси внутрішніх перетворень, Брюссель постійно наголошує на тому, що трансформаційні завдання виконано на незадовільному рівні і це є головною перешкодою для формулювання перспективи членства. У той час, коли українська сторона сприймає невизначеність перспективи її членства в ЄС як ризик, що призводить до порушення стабільності в Європі, західноєвропейська сторона побоюється, що вступ України до ЄС може стати загрозою внутрішній безпеці Західної Європи. Дисбаланс між українською позицією, з одного боку, та, з іншого, позицією ЄС призводить до "стратегічного вакууму" [1, с. 82]. За таких обставин існує небезпека, що Україна і надалі залишатиметься політично та економічно "ризиковим сусідом". Як тільки Польща стане членом ЄС, асиметрії вздовж кордону Європейського Союзу та України продовжуватимуть зростати, отже загострюватимуться проблеми безпеки та стабільності.Так, аналізуючи основні можливі причини порушення безпеки у сучасній Європі, науковці виділяють кілька принципових категорій ризику. До них відносяться: проблема загострення етнічних і регіональних конфліктів; нелегальна міграція; політична нестабільність, пов'язана із упровадженням посттоталітарних перетворень (недостатній громадський контроль за державними структурами); соціальна напруга, що виникає у процесі трансформації планової економіки в ринкову; загроза навколишньому середовищу тощо.
Маючи такі побоювання, Європейський Союз розробляє ініціативи щодо нових сусідів. У цьому статус сусідства виводить на перше місце співробітництво України з ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ, а також питання транскордонного та регіонального співробітництва. На нашу думку, зацікавленість ЄС у розвитку відносин сусідства можна використати як фактор посилення позитивної динаміки економічного та політичного розвитку України, а також як фактор зміцнення національної безпеки. Для досягнення позитивних результатів співпраці України з ЄС необхідно доопрацювати розроблені інтеграційні програми і плани шляхом переосмислення концепції європейської інтеграції для України.
У другому розділі документу "Розширена Європа - сусідство: новий вимір відносин зі східними та південними сусідами" [2] зроблено спробу пояснити різницю між статусом сусіда та асоційованого члена ЄС. Тут згадується стаття 49 Договору про ЄС, яка передбачає, що кожна європейська держава може претендувати на членство в ЄС [2, с. 5], але перед тим країни-кандидати повинні відповідати вступним критеріям ЄС.
Метою політики сусідства є забезпечення розвитку нових відносин між розширеним ЄС та країнами, що межуватимуть з ним. Концепція сусідства не передбачає повноправного членства у інституціях Євросоюзу для країн-сусідів. На сьогодні така концепція спрямована на створення своєрідної "перехідної зони" для уникнення надмірного розриву між країнами-членами ЄС та майбутніми сусідами. Досягти цього передбачено шляхом сприяння розвитку "спільних економічних та політичних цінностей" [2, с. 3]. У документі наголошується, що проблеми нового сусідства розглядаються окремо від питання про асоціацію [2, с. 5].
Європейський Союз пропонує посилення практичної співпраці на основі поетапного підходу, який передбачає, що сторони будуть ставити перед собою конкретні цілі та просуватися після їх виконання до вищого рівня інтеграції. Усім сусіднім країнам буде запропонована перспектива доступу на внутрішній ринок ЄС та введення чотирьох свобод(вільного пересування осіб, товарів, послуг та капіталів). На думку голови Єврокомісії Романо Проді, країна, яка досягне такого рівня взаємин з Європейським Союзом, наблизиться до ЄС так, як тільки це можливо без набуття членства [2, с. 10].
У документі також викладено позицію Європейського Союзу щодо перспектив законної міграції, застосування спрощеного візового режиму між ЄС та країнами-сусідами в майбутньому. Європейський Союз планує укласти угоди про реадмісію з Росією, Україною, Білоруссю, Молдовою, Алжиром та Марокко [2, с. 11]. Підписання Угоди про реадмісію з ЄС означатиме, що всі нелегальні мігранти, які потраплять на територію ЄС з України, будуть примусово повертатися назад в Україну. А наша країна, у свою чергу, не зможе повертати їх у Росію чи Білорусь, звідки нелегальні мігранти частіше всього прибувають. Перспектива підписання такого типу угод між Україною, з одного боку, та Росією і Білоруссю, з іншого, на сьогодні не визначена. Отже, цей елемент ініціативи сусідства може призвести до негативних політичних наслідків для України. Однак Україна матиме шанс за допомогою ЄС завершити договірно-правове оформлення свого східного кордону, оскільки це питання стосуватиметься безпеки нових членів Європейського Союзу.
Крім того, ЄС висловлює свою точку зору
Loading...

 
 

Цікаве