WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Становлення „афганського” руху в УРСР (1980 – 1991 рр.) (науковий реферат) - Реферат

Становлення „афганського” руху в УРСР (1980 – 1991 рр.) (науковий реферат) - Реферат

13 урядів незалежної України.
Велику увагу комітети комсомолу республіки, ради воїнів запасу, інтернаціоналістів приділяли вирішенню соціально-побутових питань, підвищенню робітничої кваліфікації, направлення на навчання воїнів-інтернаціоналістів. Так, Київський обком ЛКСМУ у всіх містах і районах області створив робочі групи з вивчення житло-побутових умов, працевлаштування воїнів-інтернаціоналістів. Усунення виявлених недоліків брали під контроль міськкоми і райкоми комсомолу [39].
Ради воїнів запасу і воїнів-інтернаціоналістів своїх коштів не мали. Для шефської роботи частково використовувалися залучені кошти райкомів і міськкомів комсомолу, які теж не були значними. Тому постійно вишукувалися додаткові джерела фінансування. Певну допомогу надавали комсомольсько-молодіжні трудові колективи, студентські будівельні загони, зараховуючи до свого складу полеглих воїнів і перераховуючи належний їм заробіток сім'ям.
З нашої ініціативи бюро ЦК ЛКСМУ 30 січня 1990 року прийняло рішення направити до Югославії на протезування 30 інвалідів. Оплатило поїздку і протезування бюро міжнародного молодіжного туризму "Супутник" [40].
Згодом бюро ЦК ВЛКСМ прийняло постанову "Про надбавку до пенсії дітям, батьки яких загинули в Республіці Афганістан" [41]. До речі, порівняймо. У звіті про виконання бюджету за 1990 рік, затвердженому бюро ЦК 25 лютого 1991 року, окремим рядком йшла "надбавка до пенсії дітям, батьки яких загинули в Афганістані - 156,6 тис. руб." А на проведення ХХVI з'їзду у червні 1990 року було витрачено майже 445 тисяч рублів, на утримання апарату ЦК у тому ж році - 1 мільйон 200 тисяч рублів [42]. Взагалі комсомол мав можливості для поліпшення вирішення проблем "афганців", сімей полеглих. На 1 жовтня 1990 року, коли вже суттєво скоротилися надходження до комсомольського бюджету, ЦК ВЛКСМ мав на рахунку 20 млн. руб. Водночас було покладено під відсотки в молодіжний комерційний та Житлосоцбанк 650 млн руб. [43].
Військово-патріотичне виховання молоді. Республіканські ЦК партії і комсомолу щороку ставили завдання "забезпечити створення в кожній області базових оборонно-спортивних оздоровчих таборів, військово-патріотичних об'єднань". Конкретизувалися їх чисельність і строки введення в дію.
Робота зі створення й організації діяльності військово-патріотичних клубів і об'єднань, оборонно-спортивних оздоровчих таборів для призовної й допризовної молоді стала одним з "бойових" напрямів діяльності "афганців". Вже 1987 року близько 2 тисяч воїнів-інтернаціоналістів очолювали військово-патріотичні об'єднання [44]. Це не було випадковістю. "Афганцям" хотілося передати свій досвід майбутнім солдатам, аби уберегти їх від помилок, котрі часто дуже дорого обходилися у бойовій обстановці. 1987 року діяло 833 військово-патріотичні об'єднання та 307 оборонно-спортивних оздоровчих таборів, 1988 року - вже 1091 та 498, а 1990 року - 1756 та 685 відповідно [45].
З наростанням протиріч "перебудови" комсомол помітно байдужів до проблем військово-патріотичного виховання. Так само, як і до проблем "афганців". У платформі ЛКСМУ до виборів народних депутатів УРСР передбачалося "надання всебічної допомоги нашим ровесникам, що одержали виробничі травми, каліцтва й поранення при проходженні військової служби, виконанні інтернаціонального обов'язку" [46]. З цим не погодився, зокрема, тодішній перший секретар Хмельницького міськкому комсомолу М. Приступа. Він сказав: "Ще рік тому ми проводили зльоти з воїнами-афганцями, ставилося питання про пільги всім воїнам. Тут, у програмі, про це не сказано жодного слова, а тільки про інвалідів… Але з кожним роком і буквально з кожним місяцем усе більше хлопців одержують інвалідність. Це вже не каліцтва, пов'язані з Афганістаном, а каліцтва внаслідок Афганістану. Отут сказано, що виведено наші війська - і начебто все нормально. Але ж питання працевлаштування й ряд інших соціальних проблем воїнів-афганців потребують повсякденного вирішення. Це треба обов'язково включити до проекту програми й дати на обговорення в комсомольські організації республіки" [47]. Але до цих слів не прислухалися.
З другої половини 1990 року проблеми військово-патріотичного виховання, афганського руху перестали цікавити комсомол. Зникає й саме поняття "військово-патріотичне виховання". Залишається тільки "патріотичне". У плані першочергових заходів ЦК з реалізації рішень ХХVI з'їздуЛКСМУ, затвердженому бюро ЦК ЛКСМУ (МДС) в жовтні 1990 року, немає взагалі згадки про військово-патріотичне виховання, ради воїнів запасу, підготовку молоді до військової служби [48]. Та по-іншому вже й бути не могло: життя поставило питання про саму доцільність існування комсомолу.
Після проголошення Україною незалежності, а саме 24 - 26 жовтня 1991 року, ІІ позачергова конференція СВІУ надала організації нову назву - Українська спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) (УСВА). Головна мета діяльності - політичний, правовий, соціальний захист молодих ветеранів, сімей полеглих, увічнення пам'яті воїнів, що загинули а "Афгані".
Висновок
Джерела зародження, етапи становлення "афганського" руху в Україні радянського періоду неможливо оцінювати, керуючись тільки бінарною матрицею: біле - чорне. Було й ігнорування, й замовчування, й протидія. Але була й підтримка і допомога. Хоча реальна підтримка почалася тільки з 1987 року - через сім років після початку афганської війни й за два роки до її завершення. Впевнений, якби "афганців" відразу залучили до активної роботи з військово-патріотичного виховання юнацтва, підготовки до військової служби, то багатьох втрат в Афганістані можна було уникнути. Але, з іншого боку, якби ми відразу потрапили в тепличні умови, то не надбали б досвіду боротьби за своє визнання, існування, місце в суспільстві. А без цього досвіду могли б і не пережити "перебудови", згинули б разом з комсомолом. Набутий досвід, на жаль, дуже швидко став в нагоді: в новій політичній ситуації - після революційних подій 1991 року - "афганцям" не стало легше.
Література:
1. Політологія. Навчально-методичний комплекс. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 704 с. - С. 317.
2. Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В. П. Горбатенко; За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. - 2-е вид., доп. і перероб. - К.: Генеза, 2004. - 736 с. - С. 115.
3. Бебик В. М. Політологія для політика і громадянина: (Монографія). - К.: МАУП, 2003. - 424 с. - С. 208 - 212.
4. Див.: Сидельникова Т. Т., Темников Д. А., Шарагин И. А. Политология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - 208 с. - С. 114.
5. Історія Ленінської Комуністичної Спілки Молоді. - Вид. 2-ге, доп. - К.: Молодь, 1971. - С. 608, 626, 640.
6. Центральний державний архів громадських об'єднань України (далі - ЦДАГО України). - Ф. 7. - Оп. 18. - Спр. 1966 - Арк. 20; - Спр. 2029. - Арк. 56.
7. Цит. за: Ляховский А. А. Трагедия и доблесть Афгана. - Ярославль: ООО ТФ "Норд", 2004. - С. 307.
8. ЦДАГО України - Ф. 7. - Оп. 18. - Спр. 1451. - Арк. 106 - 107.
9. Див.: Краткий педагогический словарь пропагандиста. - М.: Политиздат, 1988. - С. 25 - 26.
10. ЦДАГО України. - Ф. 7. - Оп. 18. - Спр. 1966. - Арк. 131.
11. Там само. - Оп. 20. - Спр. 3944. - Арк. 44, 57.
12. Підраховано за: Справочник воина-интернационалиста. (Извлечения из законодательных актов о льготах и пособиях) / Сост. М. С. Казакова. - М.: Воениздат, 1991. - 64 с.
13. ЦДАГО України. - Ф. 7. - Оп. 18. - Спр. 1995. - Арк. 31.
14. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве